🫣Діти не скажуть, що вони хвилюються, вони скажуть, що у них болить живіт.

🤓

У міру дорослішання та розвитку діти відчувають різні емоції, абсолютно різні емоції, часом негативні. Але у них ще немає досвіду, щоб зрозуміти, з чим саме вони мають справу. Проте вони повідомляють нам, коли з ними відбувається щось не так, навіть якщо не зовсім впевнені, що саме.

🤔

Діти можуть дивитися на речі інакше, не так, як ми; вони не такі освічені й усвідомлені, як дорослі. Натомість вони повідомляють нам про свої симптоми, очікуючи нашої реакції; спираючись на життєвий досвід і мудрість, вони сподіваються на нашу допомогу.

🤓

Донедавна більшість дорослих зовсім не знала про важливість психічних розладів у дітей, за винятком синдрому дефіциту уваги та гіперактивності й деяких інших проблем поведінки у дітей. І навіть тепер, будучи дорослими, ми не сприймаємо занепокоєння так серйозно, як слід було б. Бо більшість людей вважає, що занепокоєння — це просто прояв нормального страху, який опанував нас. Але насправді занепокоєння — це набагато більше, ніж це.

😳

Чи кожна дитина іноді ховається за спиною батьків, бо почула гучний шум або злякалася, бо на вулиці занадто темно? У таких ситуаціях дитина хвилюється, і це нормально. У деяких випадках у дітей може розвинутися тривожний стан, який впливає на їхні стосунки з однолітками, освіту та загальну якість життя.

🫨

Останні статистичні дані показали, що у 1 з 8 дітей розвивається тривожний стан. Якщо не лікувати, початковий тривожний розлад може призвести до більш серйозних проблем, до труднощів у взаємодії з однолітками, безсоння та залежності від шкідливих речовин.

На жаль, відсутність лікування може призвести до того, що у дитини виникне відчуття марності, що вона не зможе досягти успіхів у навчанні та повністю розкрити свій потенціал. Депресія також часто є наслідком нелікованого дитячого тривожного розладу.

Отже, як ми можемо змінити результат цього часто трагічного сценарію? Навчіться звертати увагу на крик дитини про допомогу. Іноді її прояви занепокоєння будуть сильно відрізнятися від того, чого ви очікуєте.

❓

Які це симптоми:

- постійні болі в животі під час стресових ситуацій;
- хвилювання;
- неспокійна поведінка;
- уникнення людей і ситуацій, які можуть навіть трохи «зачепити» їх (спричинити стрес);
- сльози навіть через незначні проблеми;
- проблеми з подоланням труднощів;
- надмірний перфекціонізм;
- неадекватний механізм адаптації та самоушкодження (укуси, подряпини, защемлення або навіть виривання власного волосся).
Якщо ви помічаєте, що ваша дитина постійно відчуває стрес, зверніться за допомогою до фахівця. Виявлення симптомів на ранній стадії допоможе надати дитині своєчасну професійну допомогу та уникнути медикаментозного лікування. Перш за все, слухайте свою дитину (у межах розумного, звичайно). Використовуйте свій розум і досвід, стежте за нормальною поведінкою та звичками своєї дитини. Такі прості дії з боку батьків здатні допомогти дитині подолати будь-які життєві негаразди.

#психологія