DW Україна

G7 посилить підтримку Києва та тиск на МосквуКраїни Великої сімки підтвердили свою "незламну підтримку України" у війні проти Росії. Вказуючи на військові успіхи України, учасники саміту констатували "нову динаміку" в цьому конфлікті. Вони пообіцяли Києву "посилити постачання засобів ППО, додаткових систем і ракет-перехоплювачів, а також можливостей далекобійного ураження". Дональд Трамп висловив готовність дозволити Україні та європейським виробникам випускати американську зброю за ліцензією. "Ми також готові розглянути розширення ліцензій для України, щоб забезпечити збільшення військового виробництва безпосередньо в Україні", - йдеться у заяві саміту.Країни G7 також мають намір "посилити тиск на російську військову економіку". Для цього вони оголосили про посилення санкцій, зокрема проти експорту російської нафти та газу.Вперше з моменту вступу на посаду президента США Дональда Трампа вдалося ухвалити спільну заяву на саміті G7. Канцлер ФРН Фрідріх Мерц назвав саміт успішним.🔵 Підписуйтеся на DW Україна

​​Переговори з Путіним. Мерц - підходяща кандидатура від ЄС?З початком повномасштабної агресії РФ проти України Європа не вела прямих переговорів з Росією щодо припинення війни. Останнім главою німецького уряду, який зустрічався з Путіним, був Олаф Шольц. Їхня зустріч у лютому 2022-го, незадовго до початку війни, багатьом запам’яталася, насамперед, завдяки фотографії, на якій Шольц і Путін сидять за гротескно довгим столом у Кремлі. Тоді Шольцу не вдалося відмовити Путіна від початку війни.Його наступник на посаді канцлера, Фрідріх Мерц, ще не спілкувався з Путіним навіть телефоном. Обговорюючи можливість такого діалогу, Мерц наполягав на тому, що переговори з Кремлем мають розпочинатися лише після укладення перемир’я.Тепер ситуація може змінитися. Приводом для такої оцінки стали військові успіхи України в останні тижні, досягнуті незважаючи на ескалацію російських ударів по українських містах.👉 Чи може Мерц стати переговірником з Путіним від ЄС – у нашому матеріалі 🔵 Підписуйтеся на DW Україна

​​Стрілянина в Ізраїлі: один загиблий, п'ятеро пораненихВ Ізраїлі у неділю сталася серія інцидентів із застосуванням вогнепальної зброї. Стрілянина почалася на автозаправці в окрузі Кохав-Яїр, після чого продовжилася в населених пунктах Цур-Іцхак та Цур-Натан. Ці населені пункти знаходяться поруч із лінією розмежування з палестинськими територіями Західного берега річки Йордан.За попередньою інформацією, інциденти зі стріляниною кваліфікують як теракт. Національна служба швидкої допомоги Ізраїлю підтвердила загибель однієї людини та травми у п'ятьох постраждалих у районі населеного пункту Кохав-Яїр. Серед поранених двоє перебувають у тяжкому стані, ще троє - у стані середнього ступеня тяжкості.Армія оборони Ізраїлю заявила про ліквідацію одного з нападників. За попередніми даними, він - громадянин Ізраїлю арабського походження. Солдати спільно з додатковим медичним персоналом ведуть масштабні пошуки інших можливих нападників та надають медичну допомогу постраждалим.🟡 Підписуйтеся на DW

​​Учасників режиму Лукашенка можуть включити до переліку Спецтрибуналу щодо злочинів проти України Соратників правителя Білорусі Олександра Лукашенка можуть включити до переліку людей, яких притягатимуть до відповідальності у межах Спецтрибуналу щодо РФ. Про це міністр закордонних справ України Андрій Сибіга сказав під час пресконференції разом із головою Об’єднаного перехідного кабінету білоруської демократичної опозиції Світланою Тихановською. За словами глави МЗС, сьогодні сторони "проговорили спільну роботу зі збору доказів". На переговорах також йшлося про притягнення білоруського режиму до відповідальності за злочини проти українських дітей."Сьогодні я також отримав від наших білоруських гостей новий пакет санкційних пропозицій. Планую підняти цю тему на рівні ЄС", - зауважив Андрій Сибіга.Він підкреслив, що Україна послідовно розрізняє режим, який втягнув Білорусь у російську агресію, і білоруський народ. За даними Сибіги, понад 90 громадян Республіки Білорусь віддали своє життя у боротьбі пліч-о-пліч з українцями проти імперської Росії.МЗС України призначило посла з особливих доручень, Ярослава Чорногора, який опікуватиметься налагодженням співпраці з представниками білоруських демократичних сил.🟡 Підписуйтеся на DW Україна

Євросоюз готує продовження захисту українців до березня 2028 Євросоюз, ймовірно, продовжить дію тимчасового захисту для українців ще на один рік - до березня 2028 року, заявила спецпосланниця ЄС з питань українців Ільва Йоганссон в ексклюзивному інтерв’ю DW. "З огляду на поточну ситуацію, я думаю, що (від Єврокомісії) надійде пропозиція продовжити його ще на один рік - до березня 2028 року. І я думаю, що держави-члени ЄС із цим погодяться", - сказала Йоганссон. Йоганссон пояснила, що в Брюсселі розуміють: багато українців стурбовані тим, що відбуватиметься після березня 2027 року. Такий підхід обумовлений тим, що війна триває, й мирної угоди чи навіть сталого припинення вогню між Україною та Росією найближчим часом не очікується. "Ми не бачимо мирної угоди в найближчому майбутньому. І тому люди, звісно, повинні розуміти, що відбуватиметься далі", - зазначила спецпосланниця. 👉Докладніше про це, а також про майбутнє українців у ЄС - у відеоподкасті DW "Вас викликає Брюссель"🎧Слухайте новий епізод👇 ▶Spotify▶Apple Podcasts#DWbrusselscalling #васвикликаєбрюссель 🟡 Підписуйтеся на DW Україна

Новий ворог Кремля: як Росія намагається змінити владу у Вірменії та до чого тут ЄС7 червня у Вірменії пройдуть парламентські вибори.За словами спікера парламенту Вірменії Алена Симоняна, Росія планує здобути контроль над вірменськими інститутами влади. "Ми не дозволимо перетворити Республіку Вірменія на "губернію". Нами не керуватимуть, як Білоруссю", – заявив спікер.У російському МЗС кажуть про спроби Європи "втягнути Вірменію в антиросійську орбіту" та повідомили, що знають про намір долучити її до "агресивних євроатлантичних стандартів".При цьому Путін наголосив, що існує варіант “м'якого інтелігентного і взаємовигідного розлучення” – винести питання вступу до ЄС на загальнонаціональний референдум.Де-факто роль такого голосування мають виконати вибори 7 червня.Про те, чому вибори у Вірменії є принциповими для Кремля і чому вони мають стати ляпасом для Путіна, читайте в статті співзасновника “ЄвроПравди” Юрія Панченка за лінком:https://www.eurointegration.com.ua/articles/2026/05/11/7237345/

​​На космодромі Куру підірвали стартовий комплекс російських ракет "Союз"Європейське космічне агентство (ESA) знищило спрямованим вибухом 52-метрову мобільну вежу обслуговування стартового комплексу російських ракет "Союз-СТ" на космодромі Куру у Французькій Гвіані. Решта інфраструктури - монтажно-випробувальний комплекс, залізниця, сховища рідкого кисню і заправні станції - перейде стартапу Maiaspace, "дочці" французької Arianespace, для запусків нової ракети.Спільна програма ESA і Роскосмосу "Союз на Куру" з комерційних запусків тривала з 2002 по 2022 роки. За цей час з космодрому було проведено 26 успішних пусків, ще один запуск завершився невдачею. У межах цієї європейсько-російської співпраці запускалися, зокрема, супутники європейської навігаційної системи Galileo і супутників зв'язку OneWeb. Останній пуск було проведено 10 лютого 2022 року, тобто анексія росіянами Криму й війна на Донбасі не призвели до зупинки програми. Утім, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну США та ЄС запровадили санкції проти російської космічної галузі, тож "Роскосмос" наприкінці лютого 2022 року оголосив припинення пусків та відкликав російських фахівців.🟡 Підписуйтеся на DW Україна

❗️ЄС розпочинає фінальну процедуру щодо надання Україні кредиту на 90 млрд євроВ Євросоюзі зробили вирішальний крок до надання фінансової допомоги Україні в розмірі 90 млрд євро. Це питання внесено до порядку денного засідання комітету постійних представників країн ЄC в середу, 22 квітня. Йдеться про затвердження поправки до багаторічного бюджету ЄС - це останній технічний елемент, необхідний для запуску кредиту для Києва. Про це повідомив у понеділок, 20 квітня, представник Кіпру, який головує за ротацією в Раді ЄС, передає кореспондентка DW.Пункт включено до порядку денного засідання постпредів без обговорення. Це, як правило, означає наявність попередньої згоди між державами Євросоюзу. У разі схвалення документ буде затверджено за письмовою процедурою, що відкриє шлях до його остаточного прийняття.Кредит у розмірі 90 млрд євро для України тривалий час залишався заблокованим урядом Угорщини, що йде після виборів. Винесення останнього юридичного елементу на затвердження свідчить про істотне просування процесу.🔵 Підписуйтеся на DW Україна

🇭🇺 В Угорщині сьогодні обирають парламент. Результати голосування визначать, чи втратить владу багаторічний прем'єр Віктор Орбан. Найцікавіше:▪️ За результатами соцопитувань, партія "Фідеc" Орбана значно відстає від партії "Тиса" опозиційного політика Петера Мадяра. 45-річний Мадяр - колишній соратник Орбана, який демонстративно розірвав із ним стосунки. Створивши консервативну партію "Тиса", він сформував популярну опозиційну силу, яка обіцяє зміни.▪️45-річний Мадяр обіцяє угорцям політичні зміни, покращення в галузі охорони здоров’я та освіти, а також рішучу боротьбу з корупцією. Він виступає за прозахідний курс і обіцяє зробити Угорщину надійним партнером НАТО та ЄС.▪️Орбан безперервно керує Угорщиною з 2010 року. Країна потерпає від корупційних скандалів та економічної стагнації. Вето і відмови Орбана ускладнюють процес ухвалення рішень в ЄС. Хоча Орбан погоджувався з більшою частиною санкцій ЄС проти Росії з 2014 року, він щоразу виступає за їхнє скасування, домагається винятків, а також намагається блокувати підтримку України.▪️Незадовго до голосування ЗМІ поширили низку звинувачень та витоків інформації, зокрема записані телефонні розмови, що викликали занепокоєння в усьому ЄС щодо тісних зв'язків Орбана та угорського міністра закордонних справ із Москвою.▪️ У виборах беруть участь лише п'ять партій, що є найменшою кількістю з часів демократизації Угорщини 1990 року. Кілька партій зняли свої кандидатури з голосування, аби підвищити шанси “Тиси”. ▪️Очікується висока явка виборців - до 80%.🟡 Підписуйтеся на DW Україна

Угорська податкова у середу опублікувала відео, на якому, як стверджується, українські інкасатори підроблюють документи і обговорюють "корупційні гроші".Втім, в Ощадбанку зазначили, що оприлюднене відео зроблене ще у березні 2025 року - за рік до затримання інкасаторів в Угорщині та викрадення валюти та золота. До того ж до відео додано субтитри угорською мовою, у яких викривлено зміст розмов, в оригінальному аудіо жодних згадок "корупційних грошей" немає.В українському банку додали, що відео, ймовірно, було отримане з мобільного телефону одного з інкасаторів. При цьому там наголосили: хоча українські громадяни мають статус свідків у справі, угорська сторона досі не пояснила, чому вилучила їхнє майно, зокрема й мобільний, і як отримала доступ до інформації, що на ньому міститься."Вилучення мобільного телефону, подальше його утримання та доступ до його вмісту є протиправним. Відповідно, публікація відео, отриманого з цього пристрою, також є незаконною", - наголосили в Ощаді.🟡 Підписуйтеся на DW