Під час розробки курсу “Шлях Самопізнання” важливим для мене було передати розуміння людського призначення не як точки призначення, а як променя, що має лише початок і напрям.

Показати, що впродовж життя людина може як віддалятися від свого призначення, так і наближатися до нього. А рефлексія, що людина використовує для розуміння свого місця в цьому просторі, це чи не єдиний раціональний спосіб дізнатися — «я туди» чи «я не туди».

Окреме місце в цій системі уявлень посідаєдія. Саме вона є тим, що рухає людину. А напрям цього руху визначається прагненнями людини. Бо напрям напрямом, але без руху ти залишаєшся на місці, які б чудові та вивірені прагнення ти не мав.

Можна діяти інтуїтивно. Можна діяти свідомо, раціонально та продумано. Але діяти всупереч прагненням не вийде, все одно буде виходити те, чого прагнеш.

Тому важливо не тільки діяти, а й досліджувати прагнення, щоб вони були спрямовані туди, до призначення. А для цього інколи потрібні відвертість, сміливість та мужність — сказати «стоп», зізнатися, що йшов не туди, обманював себе та зраджував свою природу. Та переорієнтувати свої прагнення, узгодити їх зі своїм призначенням.

А як ви уявляєте призначення?

@dushnila_podcast