Держпродспоживслужба

​❗Держпродспоживслужба посилено та безперервно моніторить епізоотичну ситуацію щодо ящуру (Foot and Mouth Disease — FMD) як у сусідніх країнах, так і на глобальному рівні. Йдеться про одне з найнебезпечніших вірусних захворювань тварин, яке стрімко поширюється та уражає парнокопитних (велику рогату худобу, свиней, овець, кіз тощо), створюючи серйозні економічні загрози для всього сектору тваринництва.За інформацією міжнародних джерел, що посилаються на аналітику Міністерства сільського господарства США (USDA), у низці регіонів російської федерації фіксуються масштабні заходи із вилучення та знищення поголів’я сільськогосподарських тварин. Характер цих дій більше відповідає класичним протоколам реагування саме на ящур, ніж визначені захворювання, що викликає обґрунтоване занепокоєння серед міжнародної ветеринарної спільноти.Водночас офіційні російські служби заперечують наявність ящуру, пояснюючи ситуацію пастерельозом, сказом і навіть заявляючи про «мутації» цих хвороб — попри відсутність підтверджених подібних випадків у світовій практиці. Експерти наголошують: масштабні карантинні обмеження та масове знищення тварин є нетиповими для таких захворювань. Зокрема, пастерельоз зазвичай піддається лікуванню і не потребує радикальних заходів такого рівня.Наявні факти можуть свідчити про підвищений ризик можливого спалаху ящуру в районі Сибіру та прилеглих територіях. Спостерігається, що зростає кількість регіонів російської федерації, де можуть фіксуватися ознаки поширення хвороби.🌐Детальніше.

​#безпечність_харчових_продуктів🛒 Робити закупи на агропродовольчих ринках – вибір багатьох споживачів. У різних куточках України ринки відрізняються асортиментом, ціновою політикою і, навіть, особливою атмосферою!☝️ Єдине, що має бути спільним для всіх агропродовольчих ринків в нашій країні – дотримання Гігієничних вимог до агропродовольчих ринків, затверджених наказом Мінагрополітики від 19.04.2024 № 1279.🍅🧀 Свіжі овочі, фрукти, м’ясо, риба, сири – це далеко не повний перелік харчів, які можна обрати, продегустувати і купити на ринку. ❌ Проте задля безпеки споживачів на агропродовольчому ринку категорично заборонено реалізацію:▫️ харчових продуктів за відсутності підтвердження їхньої придатності за результатами випробувань (досліджень) акредитованою лабораторією, яка знаходиться на агропродовольчому ринку;▫️ харчових продуктів, мінімальний термін придатності або граничний термін споживання (дата «вжити до») яких закінчились;▫️ харчових продуктів, які через свої мікробіологічні властивості є такими, що швидко псуються, за відсутності холодильного обладнання, що дозволяє забезпечити відповідні температурні режими їх зберігання;▫️ кондитерських і кулінарних виробів, напівфабрикатів з м’яса та риби (фарш, котлети, кров’яні та домашні ковбаси, зельц, холодець тощо) домашнього виготовлення;▫️ м’ясних, рибних, молочних, плодоовочевих, плодово-ягідних, грибних консервів домашнього виготовлення;▫️ зернових і круп’яних продуктів, забруднених насінням шкідливих бур’янів, лікарських рослин;▫️ зіпсованих або загниваючих овочів, зелені, фруктів, ягід.🙏 Тож будьте уважні та обережні, коли робите закупи, ретельно оглядайте зовнішній вигляд та маркування харчових продуктів.

​🐝 Для чого потрібен ветеринарно-санітарний паспорт пасіки?Власник паспорта отримує важливі переваги:✅ право офіційно продавати продукцію бджільництва (згідно з новими гігієнічними вимогами на агропродовольчих ринках, що діють з 15 грудня 2024 року);✅ своєчасне попередження про обробку сільськогосподарських угідь;✅ відкриття шляху на експортні ринки, де обов’язковою є простежуваність продукції.📍 Де отримати паспорт? У територіальних органах Держпродспоживслужби.📑 Що потрібно?🔹заповнити заяву та паспорт пасіки встановленого зразка;🔹подати документи у письмовій чи електронній формі до територіального органу;🔹отримати паспорт після внесення даних у Реєстр.ℹ️ Паспорт замінюють у разі втрати, пошкодження чи зміни власника.👉 Важливо знати:🔹при виїзді за межі області необхідно мати ветеринарне свідоцтво;🔹щоб убезпечити бджіл від отруєння агрохімікатами, повідомляйте місцеву владу про місце розташування пасіки та кількість бджолосімей.📊 Детальні інфографіки з оформлення паспорта пасіки — у співпраці з європейським проєктом EU4SaferFood.

​#знай_свої_права 👠👞 Держпродспоживслужба нагадує споживачам, що при купівлі взуття важливо звертати увагу не лише на дизайн та розмір, а й на інформацію про матеріали та якість продукції.🛡️ В межах своєї компетенції Держпродспоживслужба здійснює державний ринковий нагляд стосовно взуття, зокрема, щодо його відповідності вимогам Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу, затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06.03.2019 № 358. 🔎 Звертаємо увагу споживачів, що взуття, яке надходить для продажу, повинно містити достовірну інформацію (у вигляді піктограм або текстових позначень) про 3 основні складові:▫️ Матеріал верху – шкіра натуральна, штучна, текстиль, інші матеріали; ▫️ Матеріал підкладки – натуральна шкіра, текстиль, синтетичні матеріали; ▫️ Матеріал устілки та підошви – шкіра, полімери, гума, інші матеріали; 👀 На що звернути увагу споживачу при купівлі взуття:1️⃣ Маркування: має бути зрозумілим, видимим, доступним та добре закріпленим. Воно здійснюється шляхом тиснення, приклеювання, гофрування або прикріплення ярлика.2️⃣ Якість матеріалів: натуральна шкіра повинна мати характерний запах та текстуру. 3️⃣ Комплектність і упаковка: взуття повинно поставлятися в чистій, цілій упаковці з інформацією про виробника. 4️⃣ Відповідність розміру: розмір і тип взуття мають відповідати стандартам і вказаним на коробці. 5️⃣ Документи: при купівлі збережіть чек та інші супровідні документи – вони знадобляться у разі повернення або обміну. 🙏 Дотримання цих простих правил допомагає уникнути купівлі неякісної або неправдиво маркованої продукції.📲 У разі виявлення порушень законодавства щодо маркування або якості взуття, споживач має право звернутися до територіального органу Держпродспоживслужби.

​🇺🇦🤝🇨🇳Відкриття ринку Китаю для українського гороху як результат аудиту китайською стороноюКитайська Народна Республіка відкрила свій ринок для імпорту українського гороху за результатами проведеного аудиту. Відповідне рішення створює нові можливості для вітчизняних аграріїв та розширює експортну присутність України на одному з найбільших світових ринків продовольства.✉️Держпродспоживслужба отримала лист від Посольства України в Китайській Народній Республіці щодо розгляду Департаментом карантину тварин і рослин Генеральної митної адміністрації Китайської Народної Республіки технічних матеріалів та відеоматеріалів щодо умов діяльності підприємств і можливостей проведення лабораторних досліджень з метою експорту українського гороху, підготовлених Держпродспоживслужбою спільно із Громадською спілкою «Cпівтовариство виробників і споживачів бобових України».Необхідність такого аудиту передбачена вимогами Протоколу фітосанітарних вимог для експорту гороху з України до Китаю між Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та Генеральною митною адміністрацією Китайської Народної Республіки. За результатами розгляду китайською стороною технічних та відеоматеріалів, Україні надано дозвіл здійснювати експорт гороху до Китаю.

Голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук в інтерв’ю Укрінформ розповів про ключові результати, виклики та пріоритети у сфері безпечності харчових продуктів і розвитку експорту.📌 Україна продовжує відкривати нові ринки навіть в умовах воєнного стану — лише у 2025 році їх стало на 22 більше, а у 2026-му робота триває. Основний фокус — диверсифікація експорту, розширення присутності на ринках ЄС, Азії, Африки, США та Канади.📌 Українська продукція впевнено конкурує у світі. Серед лідерів експорту — м’ясо птиці, яйця, мед, зернові та цукор. Водночас відкриття нових ринків — це реальний шанс для малого та середнього бізнесу масштабуватися.📌 Європейська комісія підтвердила відповідність української системи контролю європейським принципам. Це — визнання якості та безпечності української продукції на міжнародному рівні.📌 Попри воєнний стан, система державного контролю працює безперервно, а частка претензій до українського експорту становить лише 0,45%.📌 Серед викликів — нетарифні бар’єри, ветеринарні та фітосанітарні вимоги, а також тіньовий ринок всередині країни, який може сягати до 30%.📌 Ключ до змін — цифровізація. Впровадження системи простежуваності (eFood) дозволить контролювати шлях продукції «від лану до столу», мінімізувати людський фактор і підвищити довіру до українського виробника.💬 «Ми не лише відкриваємо нові ринки — ми формуємо довіру до української продукції у світі. І це — основа економічної стійкості держави», — наголосив Сергій Ткачук.📎 Детальніше — в інтерв’ю.

Зустрілася з Головою Держпродспоживслужби Сергієм Ткачуком. Обговорили виконання урядового рішення про справедливий перерахунок комунальних послуг.За січень 2026 року проведено перерахунки в містах, де послуги не надавалися, були надані не в повному обсязі або неналежної якості — зокрема через ворожі атаки. Це суми, які не включені до платіжок за тепло, гарячу і холодну воду, водовідведення та поводження з відходами.Загалом людям не нараховано 36,4 млн грн:▪️ теплопостачання — 16,6 млн грн▪️ гаряча вода — 9,9 млн грн▪️ водопостачання — 3,9 млн грн▪️ водовідведення — 5,7 млн грн▪️ поводження з відходами — 257,6 тис. грнУ Києві в січні через перебої з наданням послуг мешканцям не нарахували 9,1 млн грн за водопостачання та водовідведення, а за централізоване теплопостачання плата не нараховувалася взагалі. Йдеться про не виставлені до оплати рахунки на мільярди гривень.Держпродспоживслужба продовжує контролювати виконання цього рішення. Принцип незмінний — люди мають платити лише за фактично отримані послуги.

​#фітосанітарна_безпека 🔬🌾 Щоденно фахівці Держпродспоживслужби в областях та в місті Києві проводять фітосанітарні процедури з метою захисту території країни від занесення і розповсюдження регульованих шкідливих організмів, які можуть бути виявлені в імпортній та вітчизняній продукції рослинного походження, а також при проведенні моніторингу і обстеження. Такі заходи забезпечують захист продовольчої безпеки України та її іміджу як надійного експортера на міжнародному ринку. ⏳ За період з 09.03.2026 по 15.03.2026 на підставі проведених фітосанітарних процедур до об'єктів регулювання, зокрема щодо експорту 624,3 тис. тонн зернових та олійних культур було оформлено 4 602 фітосанітарних сертифікатів.🔎 Проведено 12 159 аналізів зразків відібраних від вітчизняних та імпортних об’єктів регулювання та в результаті їх проведення було виявлено 2 види та 1 рід карантинних організмів, обмежено поширених в Україні:☘️ амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.) в 82 випадках;☘️ сорго алепське (гумай) (Sorghum halepense (L.) Pers.) в 2 випадках;☘️ повитиці (Cuscuta spp.) в 5 випадках.

​⚡️ Менше бюрократії — більше сервісуУряд ухвалив постанову про запуск eFood — єдиної електронної системи у сфері безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.Це — про перехід від паперових процедур до сучасної цифрової держави, де все працює швидко, прозоро і онлайн.💬 «Ми фактично будуємо нову архітектуру державного контролю. Efood — це про швидкість, прозорість і довіру. Це про державу, яка працює як сервіс. Новий проєкт є частиною системної реформи Держпродспоживслужби, спрямованої на створення сучасної цифрової екосистеми, що відповідатиме європейським стандартам», — підкреслив Голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук.Що дає Efood вже на старті?🔹 електронний кабінет для бізнесу🔹 онлайн-послуги без відвідування установ🔹 швидша реєстрація та отримання дозволів🔹 єдина система замість десятків розрізнених реєстрівУ перспективі — об’єднання до 17 реєстрів і понад 500 тисяч послуг щороку в одному цифровому середовищі.Efood — це про зручність для бізнесу, ефективність для держави та безпеку для споживача.

​15 березня — Всесвітній день захисту прав споживачівЩороку 15 березня у світі відзначають Всесвітній день захисту прав споживачів — день, який нагадує про важливість безпечних товарів, якісних послуг та чесних умов для кожного покупця.В Україні основи державної політики у цій сфері були закладені у 1991 році з прийняттям Закону України «Про захист прав споживачів». Відтоді система захисту прав споживачів розвивається та адаптується до нових викликів.У 2026 році цей день проходить під гаслом «Safe Products, Confident Consumers» — «Безпечні товари, впевнені споживачі». Для України ця тема має особливе значення, адже в умовах воєнного стану зростають ризики появи на ринку небезпечної або фальсифікованої продукції.Держпродспоживслужба щоденно працює над захистом прав громадян. Щотижня у рубриці «Держпродспоживслужба: підсумки тижня» висвітлюються результати цієї роботи. Суми коштів, які вдається повернути споживачам, різні — від 500 гривень до 50 тисяч гривень і більше. Але найважливішим результатом залишається відновлення справедливості та впевненість громадян у тому, що їхні права захищені.Серед важливих напрямів роботи служби — контроль за дотриманням законодавства у сфері ціноутворення на лікарські засоби та житлово-комунальні послуги.Кожен із нас щодня виступає у ролі споживача — купуючи продукти, замовляючи послуги чи користуючись різними сервісами. Саме тому знання своїх прав і можливість їх захистити є важливою складовою сучасного суспільства.Чесний бізнес, безпечні товари та повага до споживача — основа довіри та стабільності ринку.Сергій Ткачук, Голова Держпродспоживслужби