Гучні обшуки у виробника дронів Vyriy Industries, фотографії з горами готівки на столах, емоції людей про нібито "гори награбованих грошей" - сьогодні хочемо про це поговорити чесно і тверезо. Підійдемо до питання, навіть оминувши "Скелю", свободу слова чи особисті переслідування - а з більш прагматичного боку. Правоохоронці голосно рапортують про розкриття чергової "схеми" і штучне "завищення цін" на мільярди гривень. Але якщо прибрати весь театральний фарс і подивитися на речі тверезо, стає очевидно, що перед нами не стільки кримінальний злочин, а системна криза нашої бюрократії і податкової системи.​Почнемо з головного: державу взагалі не повинно цікавити, яка націнка у приватного бізнесу. В усьому цивілізованому світі ціна визначається виключно ринком і порівнянням із конкурентами. Якщо Міністерство оборони погодило контракт і ціна на етапі підписання всіх влаштувала, то які тепер можуть бути претензії до постачальника? Але наші силовики досі живуть за радянськими кальками - вони лізуть всередину компанії, рахують чужу маржу і фактично карають бізнес за ефективність і наявність прибутку, який насправді фінансує розробку нових технологій.​Тепер щодо "страшних" мільйонних оборудок через ФОПів і величезні суми кешу в офісах. Готівка і дроблення на ФОПи в реаліях України - це звична вимушена реакція бізнесу на застарілу систему, а не бажання щось вкрасти. Виробництво дронів - трудомісткий процес, де за працю інженерів та R&D-спеціалістів йде шалена конкуренція. Щоб платити людям легальну ринкову зарплату, підприємство має закласти зверху майже ще одну таку саму суму на податки. Коли держава заганяє бізнес у такі умови, виникає величезна спокуса і логічна потреба платити в конвертах, щоб просто втримати кадри і не зупинити конвеєр. Як там справи із конвертами у депутатів, їх помічників, їх піарників, їх няньок і водіїв? Чи це інше?​Навіть більше, значна частина запчастин для безпілотників купується на ходу через закордонні і локальні маркетплейси. Коли нові плати, антени чи камери потрібні на фронті "на вчора", ніхто не має часу місяцями проходити офіційний валютний контроль банку і бюрократичне розмитнення. Інженери і постачальники замовляють деталі звичайними посилками, платять за них картками чи готівкою при отриманні, а мережа ФОПів стає єдиним зручним логістичним буфером.​У підсумку ми маємо абсурдну ситуацію, коли під каток силовиків потрапляють реальні великі виробники, які постачають тисячі дронів на передову. Замість того, щоб створити пільгові спецрежими і прибрати податковий зашморг хоча би із військових технологій на час війни, влада продовжує влаштовувати показові маски-шоу. Треба нарешті змінювати податкову систему, усувати бюрократію із митниці, вдосконалювати правила держзакупівель, а не кивати на дзеркало і звинувачувати бізнес у використанні тих інструментів виживання, які сама ж влада для нього і залишила.Підписатися на Дозвольте доповісти