Doc_endocrinologist

Новини з позначкою "вогонь"Брайану Джонсону діагностували аутоімунний гастрит.Я зазвичай спокійно ставлюся до новин про Брайана Джонсона. У людини величезний бюджет, команда лікарів, тонна аналізів і режим, який у більшості людей розвалився б на другому тижні. Але тепер з'явилася ось така новина. У заголовках це вже подали як невиліковну хворобу людини, яка витрачає мільйони на омолодження. Формально драму зрозуміти можна, але я б ставився до цього спокійніше.Спочатку про сам діагноз. Якщо коротко, то при аутоімунному гастриті імунна система атакує клітини шлунка, які беруть участь у виробленні кислоти та вітаміну B12. З часом це призводить до порушення травлення та виникнення важкої анемії (а також ризику раку шлунка). Я б не став тут сміятися з людини, ніби весь його проєкт Blueprint був дарма. Скоріше навпаки: у Джонсона, ймовірно, вищий шанс рано знайти проблему і тримати її під контролем. Але історія освіжає голову: навіть при постійних аналізах, переливаннях плазми сина та ідеальній дисципліні всередині нашого організму залишаються процеси, які не можна просто скасувати дієтою, добавками та тренуваннями.Я особисто бажаю Брайану здоров'я і довгих років життя, бо він єдиний, хто зробив такий ексклюзивний експеримент можна сказати, що в прямому ефірі, з якого можна взяти багато чого, що варто робити, а що взагалі ні і за це йому респект 🤝P.S: Що думаєте? Як про новину, так і про самого Джонсона?

Про використання Хоріонічного гонадотропіну (ХГЛ) на курсах АС/ГЗТP.S: І ще декілька моментів які не варто робити:1. Не використовувати занадто високі дозиЦе одна з найчастіших помилок.Наприклад, регулярне введення 1000–2500 МО кілька разів на тиждень без медичних показань може:надмірно стимулювати клітини Лейдіга;підвищувати рівень естрадіолу;збільшувати ризик гінекомастії;викликати затримку рідини;потенційно знижувати чутливість рецепторів ЛГ при тривалому застосуванні.У клінічній практиці для підтримки функції яєчок на тлі ГЗТ частіше використовують менші дози, ніж ті, що застосовувалися в старих схемах.2. Не колоти ХГЛ «раз на один-два тижні»ХГЛ має обмежену тривалість дії. Великі рідкісні ін’єкції дають різкі піки гормону, після яких настає спад.Зазвичай більш фізіологічними вважаються менші дози, введені частіше.3. Не чекати повної атрофії яєчокЯкщо ХГЛ планується використовувати саме для підтримки функції яєчок, його зазвичай починають не після багатомісячної атрофії, а відповідно до призначеної лікарем схеми. Якщо мова іде про курс, то його потрібно починати використовувати практично з самого початку курсу, максимум з 2-3-го тижня4. Не використовувати ХГЛ як заміну ПКТХГЛ стимулює яєчка, але не відновлює вироблення ЛГ і ФСГ гіпофізом.Після припинення курсу ААС для відновлення осі гіпоталамус–гіпофіз–гонади, залежно від ситуації, застосовують селективні модулятори естрогенових рецепторів), а не соло ХГЛ5. Не вводити без контролю аналізівБажано періодично контролювати:загальний тестостерон;естрадіол (чутливий метод, якщо доступний);гематокрит;гемоглобін;ліпідограму;печінкові ферменти;за потреби — спермограму (якщо важлива фертильність).6. Не поєднувати з інгібіторами ароматази «наосліп»ХГЛ підвищує продукцію тестостерону в яєчках, а отже може збільшувати і синтез естрадіолу.Але це не означає, що потрібно профілактично приймати інгібітор ароматази. Надмірне зниження естрадіолу також шкідливе (для суглобів, лібідо, настрою, кісток). Рішення про корекцію варто приймати на основі симптомів і результатів аналізів.7. Зберігати в холодильникуПісля розведення більшість препаратів ХГЛ потребують зберігання в холодильнику (згідно з інструкцією до конкретного препарату). Недотримання умов зберігання може знизити ефективність препарату.

Інформація з позначкою «важливо». Велика розповідь про дуже «шкідливі» антиестрогени, які ми всі так любимо. Освічуємося, хлопці?Вже років 14 я спостерігаю за людьми, які, судячи з різних страшилок, мали б давно припинити своє існування через остеопороз, катаракту, імпотенцію, СНІД, рак і ангедонію, нібито одночасно спричинені застосуванням антиестрогенів. І знаєте що? Цього не відбувається.Пройдемося новинами, які вже давно перестали бути новинами.У 2021 році такі ж занудні люди, як і я, провели дослідження, у якому порівняли терапію антиестрогенами з терапією тестостероном.https://academic.oup.com/jes/article/5/Supplement_1/A761/6241807Я поділяю думку цих занудних «ботаніків» і скажу, що кістки від антиестрогенів насправді не ламаються і люди від них масово не помирають. Більше того — там навіть є дані, що під час терапії тестостероном подібні проблеми трапляються частіше.Результати шокують пересічного користувача соціальних мереж, який активно спілкується «з людьми в темі» й чудово знає, що від кломіду «не стоїть», а печінка «випадає». Принаймні так написав у переписці якийсь діяч андеграундного ринку, посилаючись на двоюрідного племінника тестевого родича людини, яка знала когось, хто жив через три будинки й, імовірно, приймав якісь таблетки.Улюблена тема всіх прихильників гормонозамісної терапії — погіршення статевої функції під час застосування кломіфену цитрату.https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/iju.70289Щоправда, тут дослідження проводилося серед літніх людей, але… Жодних суттєвих змін у пів сотні вже не дуже молодих учасників не виявили. Так, значного покращення статевої функції теж не було, але й жодного її погіршення ніхто не спостерігав.«Загін смертників» із Японії, які нібито рахували понеділки до кінця життя, приймали СМЕРТЕЛЬНІ 50 мг кломіфену цитрату один раз на два дні. Ось тепер і не вір жахливим історіям про японські експерименти 30–40-х років…Виникає німе запитання: як так сталося, що у 54 літніх чоловіків нічого «не впало» й не перестало працювати, а в середньостатистичного любителя фітнесу статеве безсилля настає вже в момент розрахунку за препарат в аптеці?І тут, найімовірніше, ми виходимо на велику групу людей, які після прочитання інструкції, ще до прийому першої таблетки, вже починають відчувати побічні ефекти, що трапляються в одному випадку з тисячі. Але сміятися з іпохондриків — гріх, інакше всі потрапимо до пекла. А щоб уже точно туди потрапити, варто згадати інструкцію FDA до тестостерону, де зазначено, що на тлі його застосування можуть знижуватися лібідо, виникати тривожність і навіть депресія. Як то кажуть, рукавичку кинуто — захищайтеся.Ще на зорі біохакерського руху (у широкому розумінні цього слова) існувало інтуїтивне розуміння того, що антиестрогени можуть стати гарною альтернативою класичній гормонозамісній терапії. І перші дослідження на цю тему були дуже обнадійливими. Ось одне з них, у якому люди, що понад рік отримували антиестроген, не мали жодних побічних ефектів.https://www.menshealthmelbourne.com.au/pdf/safe-and-effective-for-long-term-management-of-hypogonadism.pdfМинув час, і… нічого не змінилося. Понад десять років потому все так само виглядає безпечним та ефективним. Не з’явилося даних, які б «підірвали інтернет» і довели, що всі, хто зробив ставку не на замісну терапію, гірко помилялися.Водночас я чудово розумію, що універсального варіанту лікування чи препарату, який підійшов би абсолютно всім, не існує — терапію потрібно підбирати індивідуально.До речі, за бажання я можу написати аналогічну замітку і про гормонозамісну терапію. Усі почнуть сперечатися одразу ж, навіть не дочитавши до кінця.

Що НЕ варто робити в спеку. Трохи фізіології, трохи здорового глузду.— Не смаж себе на сонці з 11:00 до 16:00. Якщо тепла заходить більше, ніж тіло може віддати через піт, починається перегрів. А тепловий удар — це вже зовсім не літній вайб.— Не чекай, поки почнеш вмирати від спраги. Якщо захотілося пити — ти вже трохи запізнився. Зневоднення навіть на 1–2% помітно погіршує самопочуття, силу й концентрацію. Пий воду протягом дня, а не літр залпом, коли вже «сохне язик».— Не заливайся крижаною колою чи літром льоду. Дуже холодні напої можуть викликати спазм шлунка, а відчуття прохолоди швидко минає. Солодкі напої взагалі окрема історія — цукор уповільнює всмоктування води. Лимонади, кола та інші «рятівники» від спеки рятують приблизно так само, як капелюх від зливи. Найкращий варіант — прохолодна вода. Якщо сильно пітнієш або довго тренуєшся — додай електроліти або звичайну сіль.— Холодне пиво після роботи? Звучить зає...сь як круто. Для організму — це найдурніше що можна придумати. Алкоголь прискорює втрату рідини, розширює судини і пришвидшує в рази перегрів та виклик швидкої допомоги— Не запаковуй себе в обтислий одяг. У спеку важливіше не колір футболки, а те, щоб вона була вільною і пропускала повітря. Поту треба кудись випаровуватися. Якщо він просто стікає по спині, то кондиціонер в вдогонку тільки пришвидчить твою госпіталізацію— Не виходь без кепки чи панами. Перегріти голову значно простіше, ніж здається.— Не відкривай вдень усі вікна. Якщо на вулиці +35, а вдома +27, ти не провітрюєш квартиру — ти просто запускаєш у неї спеку. Провітрювати треба вночі, рано вранці або ввечері. Вдень закрий вікна й штори, особливо якщо сонце світить прямо в них.— Не влаштовуй тренування о 14:00 під відкритим сонцем. М’язи й так виробляють багато тепла, а спека додає ще зверху. Якщо дуже хочеться страждати — хоча б роби це вранці або ввечері.— Не закидай у себе важку жирну їжу. Організм і так намагається тебе охолодити, а ти змушуєш його ще й перетравлювати пів кіло шашлику. Легша їжа переноситься набагато комфортніше.— І, будь ласка, не залишай дітей, літніх людей або тварин у машині. Навіть «на дві хвилинки». Автомобіль на сонці нагрівається дуже швидко, і ці «дві хвилини» можуть коштувати занадто дорого.Якщо з’явилися сильна слабкість, запаморочення, нудота, судоми, сплутаність свідомості або температура тіла різко підвищилася — не геройствуй. Перейди в прохолодне місце, охолоди тіло, випий води й за потреби викликай швидку. Тепловий удар — це не той челендж, який варто проходити.

Що стається з тілом після 35☝🏼Якщо вірити численним твердженням в інтернеті, то саме зараз у моєму організмі мало б щось «зламатися», після чого тіло почало б стрімко змінюватисяКожні кілька місяців мені довелося б переставляти ремінь на новий отвір, адже талія поступово збільшувалася б, і я вже не зміг би цьому завадити. Плечі ставали б вужчими, сідниці— плоскішими й ширшими, а кубики преса перетворилися бна одну велику «кулю».Вік, метаболізм, гормони та всі ці фактори нібито неминуче взяли б гору над моїми звичками. Адже, якщо вірити міфам,кожному з нас судилося перетворитися з карети на гарбуз,щойно годинник пробʼє північ. І, здається, мій годинник ужепробив.Чи все ж ні?Пояснювати всі зміни в організмі виключно віком дуже зручно. Ми не можемо повернути час назад. У медицині старіння належить до немодифікованих факторів ризику, тому на вік часто списують усе, що завгодно.Безперечно, зміни, які відбуваються з нашим тілом, частково повʼязані зі старінням.Але в організмі немає «вимикача», який у 30, 35, 40 чи 45 років раптом перемикається й повністю змінює правила гри (або закони фізики). Не існує тієї магічної точки, після якої все починає руйнуватися, мов картковий будинок — якщоми говоримо про здорову людину.Найкраще підтвердження цьому — люди, які завдяки своєму способу життя у 60+ і навіть 70+ років виглядають і почуваються значно краще, ніж дехто у 20-30 років.Тож давайте коротко розберемося: що насправді відбувається з нашим організмом після 35 років і що ми можемо зробити, щоб залишатися у чудовій фізичній формі, зберігати високу працездатність та міцне здоровʼя. Читаєм слайди➡️

Про стероїди і нейротоксичністьПрийом (ААС) — це не тільки про м’язи, силу, памп, лібідо і красиві циферки по загальному «Т» в аналізах. Це ще й про нашу черепну коробку. Ось про це в тусовці по ААС говорять якось не дуже голосноХочу просто внести ясність, бо інфи в мережі гуляє пристойно, а «гуру»-тренери при цьому охоче користуються відсутністю знань у людей, ставлячи під удар здоров’я своїх підопічних системним застосуванням важких схем ААС на догоду спортивним показникам і цілям, при цьому не даючи жодної практичної інформації про методи нейропротекції.У ББ-ком’юніті досі занадто багато романтизації, бро-науки і тренерського пиз*ежу в стилі: «Та чого ти паришся, головне естрадіол тримай, кров зливай і все буде нормально». Ні, так буде не завжди..При системному застосуванні ААС питання не обмежується печінкою, ліпідкою, тиском, вторинним еритроцитозом і лібідо. ААС втручаються і в роботу центральної нервової системи. Причому не в переносному сенсі, а буквально.Що взагалі мається на увазі під нейротоксичністю ААС? Якщо без зайвого академічного онанізму, суть проста: ААС можуть чинити прямий і непрямий пошкоджувальний вплив на мозок. Так, залежить від препарату, тривалості застосування і дозувань (так, соло вітамін «Т» на 12 тижнів з твоєю голівонькою нічого не зробить, а от важкі зв’язки, які люди херачать десятиліттями, уже можуть).І тут важливо розуміти ключову річ: ААС не створюють тобі нову особистість і не підселяють у голову демона. Вони частіше посилюють, дестабілізують і спотворюють те, що вже було всередині. Якщо в людини спочатку є тривога, нестійка самооцінка, схильність до імпульсивності, травматичний життєвий досвід або постійна внутрішня потреба щось комусь доводити, то на фоні ААС усе це може почати цвісти просто ппц як активно. Ось тут уже ламається не тільки здоров’я. Ламається система, яка робить людину людиною: самоконтроль, критичність, емоційна регуляція, здатність до адаптації, здатність будувати стосунки і здатність не жити на одному імпульсі. А далі вже все по класиці: конфлікти, руйнування стосунків, ізоляція, залежна поведінка, погіршення якості життя і ще більше закопування себе в цю яму. Саме тому психічні й когнітивні побочки не можна сприймати як щось другорядне. У багатьох випадках вони небезпечніші, ніж те, що видно по біохімії.Ще одна проблема полягає в тому, що ми ловимо поломки в системі, яку толком не вміємо лагодити. Ефективність і переносимість антидепресантів при прийомі анаболічних стероїдів оцінені недостатньо (та й хто буде приймати антидепресанти? ЯЖЕМУЖИК, витримаю), ноотропи явно допомагають, але спробуйте по пам’яті назвати хоча б пару препаратів. А коли після курсу Тренболона ми ловимо довгограючу апатію з тріадою Бека, що робити? До кого бігти? До психіатра? До невролога? Та не вміють вони розгрібати наслідки ваших пустощів — і не повинні, по суті. Наш міжвушний ганглій повний незрозумілих нюансів і загадок без відповідей. Навіть простий побутовий стрес здатен викликати тривалі порушення функціонування ЦНС.Підсумок тут простий: якщо ти використовуєш ААС, особливо на проф рівні, особливо на постійці Тренболон і загалом 19-нор групу, ти маєш розуміти, що впливаєш не тільки на м’язи. Ти впливаєш на мозок. І якщо в нас заведено до одуріння обговорювати печінку, гематокрит, тиск, естрадіол і пролактин, то про нейротоксичність, емоційну дестабілізацію і когнітивні побочки говорять непростимо мало. Хоча по-доброму говорити треба не менше, а може, і більше.P.S: Євгена Богдановича як завжди понесло, тому, щоб вас не втомлювати , напишу ще і другу частину, розберу вже конкретні практичні дії, які мають допомогти знизити нейротоксичне навантаження і загалом зменшити шкоду для ЦНС на фоні застосування ААС. Ну звісно якщо цей пост набере переглядів і лукасів ☝🏼😎 Мирної ночі , піс 🙌🏼

ЯК ВПОРАТИСЯ ІЗ СУДОМАМИ М’ЯЗІВ?Коли йдеться про судоми м’язів, усі згадують магній і калій, але є й інші сполуки, які можуть бути не менш корисними Таурин і м’язиДля нормального скорочення та розслаблення м’язів важливий правильний обмін кальцію. Якщо кальцій надто довго залишається в клітині, м’яз гірше розслабляється, що може сприяти появі судом.Таурин допомагає регулювати кальцієвий обмін, підтримує роботу мітохондрій під час фізичних навантажень і стабілізує клітинні мембрани. Також він впливає на хлоридні канали, які знижують надмірну збудливість м’язових волокон і допомагають запобігати спазмам.Простіше кажучи, таурин допомагає м’язам не лише скорочуватися, а й своєчасно розслаблятися. Тому для тих, хто регулярно тренується або має значні фізичні навантаження, 1000-2000 мг таурину та 400–600 мг елементарного магнію на день можуть бути дуже корисними ХінінЩе одна цікава сполука проти судом. Це луг хінінного дерева, у великих кількостях його використовують для лікування малярії. А ще у невеликих кількостях він міститься в напої тонік, ну той що з джином ви пʼєте )) Так от, якщо його не змішувати з джином, то за рахунок зниження збудливості м’язів 1–2 склянки чистого тоніку епізодично дають досить відчутний ефект при судомах.Втім, зловживати ним не варто. Хінін може бути небезпечним при порушеннях серцевого ритму та протипоказаний людям із G6PD-дефіцитом.P.S: Ставте лукас, якщо ваша литка, яку зводить ночами, стала спокійнішою від думок про дієтичний тонік без цукру з таурином 😎

СЕЧОВА КИСЛОТАПро сечову кислоту, її інтерпретацію в аналізах крові, а також про добавки й препарати, які метаболізуються з її утворенням — інозин і рибоксин. Наскільки вони ефективні та чи ефективні взагалі?Мало хто знає, але сечова кислота — головний антиоксидант плазми крові, що забезпечує 30–65% її загальної антиоксидантної ємності. У чоловіків її нормальний рівень дещо вищий, ніж у жінок.У процесі еволюції примати втратили фермент уриказу, який розщеплює сечову кислоту. Тому її рівень у людей у 5–20 разів вищий, ніж у більшості інших ссавців. Вважається, що це дало еволюційну перевагу: урати допомагали захищати мозок і виживати в умовах дефіциту їжі.Сьогодні ситуація протилежна: люди частіше переїдають, ніж голодують. До речі, одним із маркерів інсулінорезистентності вважається саме підвищення рівня сечової кислоти. Інсулін стимулює реабсорбцію уратів у нирках через транспортер URAT1, тому що вищий його рівень, то гірше виводиться сечова кислота. Аналогічний ефект спостерігається й при надмірному вживанні напоїв із фруктозою.Урати здатні нейтралізувати вільні радикали, гідроперекиси та зв’язувати метали, зокрема залізо, зменшуючи оксидативний стрес. Але, як завжди, є нюанси.Як надлишок (гіперурикемія), так і нестача (гіпоурикемія) сечової кислоти можуть бути шкідливими:Надлишок: підвищує ризик подагри, уратних каменів у нирках і серцево-судинних захворювань. Недарма алкоголь — перше, що рекомендують обмежити при високій сечовій кислоті.Нестача: може послаблювати антиоксидантний захист організму.При деяких нейродегенеративних захворюваннях гіпоурикемія також розглядається як фактор ризику швидшого прогресування хвороби. Логічно припустити, що добавки, які підвищують рівень сечової кислоти, можуть бути корисними для профілактики нейродегенеративних захворювань. Але більшість досліджень цього не підтверджує. Наприклад, у пацієнтів із ранньою хворобою Паркінсона інозин не продемонстрував переваг над плацебо щодо уповільнення прогресування захворювання. 🤷‍♂️Водночас є дані, що антиоксидантна роль сечової кислоти особливо важлива при ішемії-реперфузії (інсульт, інфаркт). Але це вже не зовсім про біохакінг, а про критичні стани.Отже, доказова база щодо препаратів, які підвищують рівень сечової кислоти (інозин, рибоксин), залишається суперечливою. Ставте «💪», якщо теж балувалися рибоксином у бурхливу молодість 😄

Там під дією ферментів він окислюється, перетворюючись безпосередньо на триметиламіноксид (ТМАО). Проблема полягає в тому, що цей метаболіт активно втручається у транспорт холестерину. Він сприяє захопленню ліпідів макрофагами у стінках судин, що призводить до утворення так званих пінистих клітин та прискореного розвитку атеросклерозу. Крім того, ТМАО підвищує реактивність тромбоцитів, роблячи їх більш схильними до злипання та збільшуючи ризик тромбоутворення. Важливо розуміти, що різні форми холіну мають різну здатність перетворюватися на цей токсин. 🚫 Абсолютним лідером антирейтингу є холін бітартрат. Він дає різкий викид холіну у ШКТ – транспортери перенасичуються, а все зайве скидається мікрофлорою. За ним слідує холін альфосцерат. Завдяки своїй повільній абсорбції та метаболізму у печінці він залишає мінімум доступної сировини для мікрофлори. Але ДМАЕ – абсолютний безальтернативний донор холіну. Через відсутність третьої метильної групи у молекулі він фізично не здатний перетворюватися на триметиламін, тому ризик утворення ТМАО від нього абсолютно нульовий.Вибір форми холіну залежить від мети☝🏻ДМАЕ індивідуально підходить людям, у яких активно метилювання, а також може бути хорошим варіантом для синтезу мембран на периферії. Цитиколін відзначився позитивним впливом на дофамінергічну систему у мозку, крім того, він вже доволі активний для синтезу ацетилхоліну, але має тривалу кінетику. Оптимальний варіант для довгих курсів, коли важливо накопичити та утримати високу концентрацію холіну у крові та тканинах

Чи справді ІФР-1 настільки хороший у бодибілдингу, як про нього говорять? Бодибілдери люблять багато говорити на теми, в яких, відверто кажучи, не надто добре розбираються. Одразу зазначу: усі без винятку люди, які фіксували будь-який локальний ріст від цього препарату, паралельно використовували синтол. А від синтолу, як відомо, усе росте і без будь-яких додаткових факторів росту.Чи можуть такі речовини прискорювати загоєння травм при локальних ін’єкціях? Швидше так, ніж ні. Але якісних метааналізів на цю тему немає, та й навіть окремих клінічних випадків (case reports) дуже мало, якщо бути зовсім чесним.Що ж стосується відновлення після тренувань, то подібні засоби нерідко використовують ті, кому потрібно проходити допінг-контроль і при цьому не виходити за межі своєї вагової категорії. Відновлення можуть покращувати і інсулін, і анаболічно-андрогенні стероїди, але якщо ні те, ні інше використовувати не можна, тоді вдаються до таких альтернатив. Хоча особисто я не є великим прихильником цього підходу.