Путін прекрасно знає, що українські дрони долітають до Москви. Знає, що українська армія перетворила безпеку, яку він собою, типу, гарантує, на зруйновану ілюзію. І цей страх впливає на рішення - робить їх нервовими, короткозорими і часто просто дурними. Наприклад, коли для захисту його особистого ритуала стягують ППО з інших регіонів, позбавляючи мешканців та підприємства захисту на фоні регулярних щоденних ударів - ти виглядаєш дуже невпевненим посміховиськом. І це бачать всі. Ну якими ви можете бути переможцями, якщо не здатні захистити центр столиці на один день, а ваші війська рік здихають за Малу Токмачку? Цей дисонанс надто очевидний, щоб його приховати навіть тотальним контролем над інформацією. І на цьому тлі Зеленський зробив, як на мене, дуже гарний хід, який зламав кремлівську логіку. Україна оголосила режим тиші з 6 травня - раніше, ніж російське «парадне перемир’я». Причому без жодних домовленостей із рф. Це поставило Кремль у пастку, а особисто путіна в максимально некомфортну ситуацію втрати контролю, до якої він не звик і яку йому нав’язав саме президент України. Тепер, якщо рф не дотримується тиші, то вона виглядає як сторона, що сама ескалює проведення 9 травня. Якщо дотримується, то змушена грати за правилами Києва. У підсумку формується ефект, коли символічні дати, покликані демонструвати контроль і силу, оголюють зворотне. Бо навіть дзвінок американському президенту з проханням натиснути на Україну, щоб убезпечити парад, демонструє слабкість.