Джерело
Діти війни: Токмак 🇺🇦 | Русь є, України немає. Як п'ятикласникам пояснюють Донбас. У підручник...
77 Охват/переглядів
2026-10-01 06:28
Повідомлення №9995
Русь є, України немає. Як п'ятикласникам пояснюють Донбас.
У підручнику «Донбасс и Новороссия. История нашего края. 5 класс» (2026) немає терміна «Киевская Русь». Є «Русь», «Русское государство», «русские князья». І жодного розриву між Києвом та Москвою.
Ні, росіяни не забули Русь. Навіть не викреслили Київ та не сховали Січ. Просто використали все по своєму.
Київ у підручнику є. Він «столица Руси» (с. 100), і тут же літописне «Пусть будет Киев матерью городам русским» (с. 96).
Київ із Русі не прибрали. Питання в тому, куди ця Русь рухається далі.
А далі вона рухається на північ. Київщину, Волинь, Переяславщину та Чернігівщину автори називають «западными русскими землями», які литовські князі «захватили» (с. 152). Москва тим часом стає «центром русской духовности» (с. 155). Куликовська битва - «переломный момент в борьбе за освобождение русских земель от ордынского ига» (с. 158). Київ початок, Москва продовження. Такий висновок робить п'ятикласник.
Іншої лінії спадкоємності в цій схемі немає. Галицько-Волинська держава окремої теми не має. Данила Романовича згадали. Не більше. Тупикова гілка заблукавших росіян, ага.
Далі - Україна. Слово з цим коренем у книзі трапляється надзвичайно рідко. Показовий випадок на с. 216: поляки «презрительно называли… Украиной, то есть окраиной». Назву, зафіксовану ще в Київському літописі 1187 року, звели до польської образи. Самих людей - до «русских» і «малороссов». Дитина робить висновок: українці - це росіяни, яких так обізвали сусіди.
Січ у підручнику наявна. «Центр казачьей республики» (с. 195). Тільки козаки тут - ті, хто «говорил по-русски» (с. 192), а поселенці - «русские» (с. 194).
Богдан Хмельницький - не Гетьманщина і не революція. Малорос малоросів.
«Пять лет с переменным успехом в Малороссии шла освободительная война»- с. 221.
Параграф 26 називається «Вхождение Малороссии в Россию». Переяслав - «воссоединение». Автономія - одне речення на с. 223. Гетьмани, що шукали інших покровителів, - «недовольные Москвой».
Найцікавіше - у завданнях. На с. 228: «Расскажите, как происходило воссоединение русских земель в XVII в.»
Питання не в тому, чи було. Питання в тому, як. Відповідь у запитанні вже є. Лишається повторити та завчити назавжди.
У підсумку Висновок щодо підручника 5 класу
Це не підручник, який «забув» Русь чи Запорозьку Січ. Навпаки, він активно використовує їх.
Його механізм складніший:
Київська Русь → позбавляється окремого українського продовження → «руські землі» розділяють Литва і Польща → Москва стає центром збирання Русі → запорожці оголошуються частиною російського православного світу → Хмельницький «повертає» Малоросію → Переяслав завершує «возз’єднання русских земель».
Україна як самостійний історичний суб’єкт між Руссю та Росією фактично зникає
У підручнику «Донбасс и Новороссия. История нашего края. 5 класс» (2026) немає терміна «Киевская Русь». Є «Русь», «Русское государство», «русские князья». І жодного розриву між Києвом та Москвою.
Ні, росіяни не забули Русь. Навіть не викреслили Київ та не сховали Січ. Просто використали все по своєму.
Київ у підручнику є. Він «столица Руси» (с. 100), і тут же літописне «Пусть будет Киев матерью городам русским» (с. 96).
Київ із Русі не прибрали. Питання в тому, куди ця Русь рухається далі.
А далі вона рухається на північ. Київщину, Волинь, Переяславщину та Чернігівщину автори називають «западными русскими землями», які литовські князі «захватили» (с. 152). Москва тим часом стає «центром русской духовности» (с. 155). Куликовська битва - «переломный момент в борьбе за освобождение русских земель от ордынского ига» (с. 158). Київ початок, Москва продовження. Такий висновок робить п'ятикласник.
Іншої лінії спадкоємності в цій схемі немає. Галицько-Волинська держава окремої теми не має. Данила Романовича згадали. Не більше. Тупикова гілка заблукавших росіян, ага.
Далі - Україна. Слово з цим коренем у книзі трапляється надзвичайно рідко. Показовий випадок на с. 216: поляки «презрительно называли… Украиной, то есть окраиной». Назву, зафіксовану ще в Київському літописі 1187 року, звели до польської образи. Самих людей - до «русских» і «малороссов». Дитина робить висновок: українці - це росіяни, яких так обізвали сусіди.
Січ у підручнику наявна. «Центр казачьей республики» (с. 195). Тільки козаки тут - ті, хто «говорил по-русски» (с. 192), а поселенці - «русские» (с. 194).
Богдан Хмельницький - не Гетьманщина і не революція. Малорос малоросів.
«Пять лет с переменным успехом в Малороссии шла освободительная война»- с. 221.
Параграф 26 називається «Вхождение Малороссии в Россию». Переяслав - «воссоединение». Автономія - одне речення на с. 223. Гетьмани, що шукали інших покровителів, - «недовольные Москвой».
Найцікавіше - у завданнях. На с. 228: «Расскажите, как происходило воссоединение русских земель в XVII в.»
Питання не в тому, чи було. Питання в тому, як. Відповідь у запитанні вже є. Лишається повторити та завчити назавжди.
У підсумку Висновок щодо підручника 5 класу
Це не підручник, який «забув» Русь чи Запорозьку Січ. Навпаки, він активно використовує їх.
Його механізм складніший:
Київська Русь → позбавляється окремого українського продовження → «руські землі» розділяють Литва і Польща → Москва стає центром збирання Русі → запорожці оголошуються частиною російського православного світу → Хмельницький «повертає» Малоросію → Переяслав завершує «возз’єднання русских земель».
Україна як самостійний історичний суб’єкт між Руссю та Росією фактично зникає