Діаспора – українці в Європі 🇺🇦🇪🇺

Що буде з тими, хто не захоче чи не зможе повернутися в Україну?Ніхто українців силою не виганятиме. Євросоюз вже зараз готується до завершення дії тимчасового захисту у 2027 році і передбачає лише добровільне повернення. Масові депортації неможливі — це надто складно юридично, дорого й викличе опір у суспільстві.ЄС ухвалює новий міграційний закон, який робить депортацію інструментом тільки проти злочинців чи нелегалів. Якщо ви не порушуватиме закон, та у вас буде оформлений тимчасовий захист – вас не зможуть депортувати, навіть після спливу Директиви. Масові справи про депортацію, можуть спричинити навантаження на суди, яке не зможе витримати судова система ЄС. Жодна країна на це не погодиться.Для українців вже зараз пропонують переходити на інші види дозволів: робочі візи, Blue Card, навчання, возз’єднання з родиною. Сьогодні від Єврокомісії це звучить дуже «голосно», а фактично значить лише «ось бачите, ми вже сьогодні пропонуємо щось реальне», але з реальністю це немає нічого спільного, бо зробити це зможе максимум 5% українських біженців.Тому, українцям які не зможуть оформити перелічені статуси, запропонують тимчасові дозволи на проживання (на три роки) з можливістю працювати та інтегруватися. Всі пройдуть біометрію та отримають пластикові картки (там, де це досі не зроблено). Це рішення буде прийняте «пакетно», без поділу людей на тих хто з безпечних регіонів, а хто з небезпечних (можемо обсудити цю тему у наступних постах).Також відмінять пільги на страхування, почнуть стимулювати працюючих мігрантів залишати муніципальне житло (всім це був давно очевидний сценарій, тому біженці сприймуть це нормально). Звісно будуть окремі конфлікті випадки, коли люди почнуть цим зловживати. Причому з обох боків. Але бомжі на вулицях нікому не потрібні, тому масово виселяти людей силою теж не будуть. Поїздки в Україну забороняти не будуть, щоб люди могли відвідувати свої міста, та самі захотіли повернутися додому.Міграція була і до того як мільйони українців приїхали в ЄС, і дослідниками були вже визначені стадії, які проходе більшість мігрантів:У перший рік, адаптація тільки починається, людина вчиться долати перші складності. Після трьох років, інтеграція вже є більш відчутною, починається розуміння мови, зʼявляються соціальні звʼязки. Після пʼяти років настає глибока інтеграція, мігрант тільки починає відчувати себе «своїм». Висновок: ті хто хвилюється за своє майбутнє в ЄС — не хвилюйтеся.Читайте попередній пост: https://t.me/dobrisysidu/1876☑️ ДОБРІ СУСІДИ

​​У Німеччині загинула 16-річна українка, її штовхнули під потяг11 серпня у місті Фрідланд 31-річний громадянин Іраку штовхнув під вантажний потяг 16-річну українку, яка разом із сім’єю переїхала до Німеччини з Маріуполя. Інцидент стався на залізничному вокзалі, коли поїзд рухався на великій швидкості.🔹 Незадовго до трагедії поліція отримала виклик через хуліганство на вокзалі. Прибувши на місце, патруль зустрів чоловіка, який вказав на тіло дівчини та пояснив, що просто його знайшов. Спершу його не затримали, але ДНК-експертиза виявила його сліди на тілі дівчини. Після цього його заарештували та висунули підозру в ненавмисному вбивстві. У крові нападника зафіксували високий рівень алкоголю, а також встановили, що він страждає на параноїдну шизофренію.Слідство з’ясувало, що між ним і жертвою не було жодних попередніх зв’язків. Підозрюваний мовчить і не коментує звинувачення. Чоловік проживав у Німеччині кілька років попри відмову у наданні притулку та рішення про депортацію.Місцева громада вже зібрала понад €24 тисячі для організації поховання.▪️джерело🌐Підпишись на Діаспору▫️instagram▫️YouTube

Чи виганять українців після закінчення директиви у 2027 році?Відповідь: всі хто захоче залишитися ті залишиться – нікого силою не будуть виганяти чи депортувати.ЄС зараз не має єдиного «міграційного закону», вони керуються сукупністю угод та правил, написаних в директивах та регламенти.Зараз Євросоюз готує новий закон для регулювання міграції, який буде впорядкувати процес вислання нелегалів. Закон «гармонізує», дії кожної окремої країни-члена, та послабить навантаження на Італію, Грецію та інші країни, через які йде основний потік нелегальної міграції. Новий закон приймуть вже в цього року (2026).Якщо коротко, що це буде:- зроблять міграцію складнішою - фінансуватимуть «стіну» від біженців з Африки та Сходу- використовуватимуть депортацію лише як інструмент боротьби з злочинністю та неадекватами- всіх біженці хто вже живе в ЄС, включно з українцями, почнуть активніше інтегрувати (масова депортація неможлива - через бюрократію та засудження з боку лібералів)Єврокомісія також заявила що вже готується до процесу завершення тимчасового захисту для українців, який передбачає лише добровільне повернення на батьківщину. Один з головних «варіантів» для українців який вони пропонують оформлення інших видів дозволів на перебування: робочі віз, Blue Card, навчання, возз'єднання з родиною. І все! Про інше вони поки мовчать, бо буде «некрасиво» забрати в України стільки багато людей, бо треба ще зробити видимість того, що ЄС намагається допомогти когось повернути назад.Дізнатися як воно насправді буде, можливо лише в інструкціях та рекомендаціях, і то - «між рядків». Що насправді відбуватиметься після закінчення тимчасового захисту:- інші види дозволів на перебування в ЄС зможуть оформити дуже мало українців(до 10%)- у новому міграційному законі передбачили ситуацію яка склалася з українцями- зроблять документ яким визначать територію України небезпечною для повернення, та кожен рік переглядатимуть рівень її безпеки- тим часом всім українцям нададуть тимчасові дозволи на перебування, з можливістю далі працювати та інтегруватися І навіть коли Україну визнають безпечною, то «вигнати» біженців також буде неможливо. Багато хто приїхав з територій які окуповані Росією. Невідомо як ділити біженців з західних регіонів України та Донбасу, чи Криму? У когось може бути, наприклад плутанина з пропискою. У когось діти вже забули як писати чи навіть розмовляти українською - це також може бути підставою для оскарження депортації. Це сотні тисяч міграційних справ, на вирішення яких може піти десятки років. Європа просто немає такого апарату працівників щоб вирішити індивідуальну ситуацію кожного біженця.Тому справу з тимчасовим захистом вирішать «пакетно» – видадуть посвідки на проживання строком на 3 роки (як зробили вже багато країн). А далі знову, і знову, а потім: міграційний іспит та паспорт ЄС. Тому моя головна порада:- вчіть мову☑️ ДОБРІ СУСІДИ

​​Як пройти функціональне оцінювання здоров’я за кордоном.У 2025 році в Україні стартувала реформа системи визначення інвалідності. Тепер основна увага приділяється не діагнозу, а впливу стану здоров’я на повсякденне життя людини. Цей підхід назвали оцінюванням повсякденного функціонування.Найважливіше — тепер пройти таку оцінку можна без повернення в Україну. Це дає змогу українцям за кордоном отримати державну підтримку, статус інвалідності та доступ до реабілітаційних програм.🔹 Як проходить процедура?Якщо ви перебуваєте у країні, з якою є міждержавна угода у сфері соцзахисту (Польща, Португалія, Литва, Іспанія тощо):➖ Місцеві медичні служби збирають необхідні медичні документи заявника➖ Передають їх до Пенсійного фонду України➖ Українська комісія проводить аналіз і ухвалює рішенняЯкщо міждержавної угоди немає:➖ Необхідно самостійно зібрати медичні документи (діагнози, аналізи, висновки)➖ Зробити переклад українською (краще через консульство)➖ Надіслати їх українському медзакладу або лікаря, який сформує направлення на оцінювання🔹 Чи потрібно особисто бути присутнім?Ні. Оцінювання може бути проведене заочно, якщо є всі документи. Проте якщо комісія потребує додаткових роз’яснень або хоче побачити людину, можливе дистанційне оцінювання за допомогою телемедицини.🔹 Що варто знати перед подачею?➖ Документи мають чітко описувати не лише діагноз, а й функціональні обмеження➖ Якщо ви вже маєте чинну довідку МСЕК, отриману до 2025 року, то вона лишається дійсною до завершення терміну дії➖ Якщо довідка втратила чинність або здоров’я погіршилось — потрібно пройти нову процедуру🔹 Куди звертатись?Якщо у вас виникають труднощі з оформленням або передачею документів, не ігноруйте можливість звернутися до українського консульства. Вони допоможуть засвідчити переклад, надати інформацію про процедуру й контакти.▪️джерело🌐Підпишись на Діаспору▫️instagram▫️YouTube

​​🚌 Топ застосунків для пересування громадським транспортом у ЄвропіДобірка зручних додатків для подорожей Європою, щоб без зайвих турбот користуватися метро, автобусами й трамваями, а також легко прокладати маршрути та купувати квитки.▪️ MoovitОхоплює понад 3 000 міст світу, підказує найкращі маршрути та показує час прибуття транспорту в реальному часі.▪️ Google MapsУніверсальний варіант: будує маршрути, враховує розклад і затори, працює практично в кожній країні.▪️ CitymapperСтворений спеціально для великих мегаполісів (Лондон, Париж, Берлін, Рим та інші).▪️ TrainlineДозволяє купувати квитки на поїзди й автобуси у багатьох європейських країнах в кілька кліків.▪️ OmioЗручно шукати та бронювати міжміські автобуси та поїзди по всій Європі.▪️ Національні сервіси – у кожній країні є власні офіційні застосунки:➖ DB Navigator – офіційний додаток Deutsche Bahn, незамінний для подорожей Німеччиною.➖ SBB Mobile – головний транспортний застосунок у Швейцарії: розклад, квитки й маршрути.➖ SNCF — офіційний сервіс залізниць Франції➖ PKP — польська залізниця➖ ÖBB — австрійська залізниця💡 Порада: перевіряй, чи є у конкретного міста власний локальний додаток — часто він зручніший і точніший за глобальні сервіси.🌐Підпишись на Діаспору▫️instagram▫️YouTube

​​Як без стресу повернутися до школиНовий навчальний рік часто приносить хаос, але прості кроки допоможуть повернути дітей до рутини спокійно.Літо дарує спільний відпочинок, але вересень змушує жити на швидкості. У перші дні і діти, і батьки ще відчувають канікули.Одні радіють поверненню структури, інші борються з ранковим хаосом, а хтось сумує за домашньою атмосферою. Часто трапляються і кумедні випадки: від бутерброда з пліснявою в рюкзаку до замалих кросівок.🔹 Психолог Джойс Аксe радить починати підготовку за тиждень: раніше лягати спати, вставати вчасно, перевірити шкільне приладдя. Це допомагає налаштуватися на навчання.Дітям важко одразу влитися у шкільний ритм: нові однокласники, вчителі чи навіть школа викликають стрес. Тому важливо дати час на адаптацію й не перевантажувати зайвими планами.🔹 Поради для батьків:➖ Поверніть сон і харчування до звичного режиму➖ Завчасно перевірте речі для школи➖ Обговоріть із дитиною очікування та хвилювання➖ Встаньте раніше у перший день➖ Уникайте перевантаження в перший тижденьМаленькі кроки, спокій та чітка рутина допоможуть плавно перейти від канікул до навчання.джерело🌐Підпишись на Діаспору▫️instagram▫️YouTube

​​Українські медики у Польщі можуть отримати до $1500 фінансової допомогиУкраїнські медсестри та акушерки, які переїхали до Польщі після початку повномасштабної війни, можуть отримати фінансову підтримку в розмірі до $1500. Кошти надаються в межах нового етапу програми U-HEAL II, яка допомагає українським медичним працівникам адаптуватися до польського ринку праці.🔹 На що можна використати кошти?Фінансова допомога у вигляді ваучерів до $1500 може бути спрямована на:➖ Нострифікацію диплома бакалавра➖ Оплату частини навчання в польському медичному університеті за напрямом «акушерство» або «сестринська справа» (як для чинних студентів, так і для майбутніх абітурієнтів 2025/2026 навчального року)➖ Курси польської мови до рівня B1–B2, необхідного для складання державного мовного іспитуОкрім фінансів, учасниці отримають консультації з адміністративних питань, допомогу з документами, поради щодо вибору мовних курсів та навчальних закладів, а також підтримку в інтеграції на ринок праці.🔹 Хто може подати заявку?У програмі можуть взяти участь українські медсестри та акушерки, які:➖ Приїхали до Польщі після 24 лютого 2022 року➖ Мають PESEL UKR або Karta Pobytu➖ Мають кваліфікацію та не менше 3 років досвіду роботи➖ Вже отримали або планують оформити умовний дозвіл на роботу в польській системі охорони здоров’я (PWZ)➖ Володіють польською мовою на рівні від A2 і готові підвищувати його🔹 Як подати заявку?Подати документи можна до 15 вересня 2025 року через онлайн-форму.⚠️ Важливо: кількість місць обмежена, тому заявки розглядають у порядку надходження.🔹 Чому це важливо?Адаптація українських медиків у Польщі часто є складною через необхідність підтвердження дипломів та знання мови. Програма U-HEAL II знімає частину фінансового навантаження й допомагає швидше пройти бюрократичні та освітні етапи.Раніше Польща посилила вимоги до працевлаштування українських лікарів: тепер для роботи потрібно підтвердити знання польської щонайменше на середньому рівні. Саме тому мовна підготовка стає ключовою — і цю потребу покриває ініціатива CARE Poland.▪️джерело🌐Підпишись на Діаспору▫️instagram▫️YouTube

​​Подорож Європою: де вистачить євро, а де потрібна місцева валюта.Євро — офіційний платіжний засіб у 20 країнах ЄС. Проте існують держави, де вона не є офіційним засобом платежу, а розрахунки в євро можуть виявитися невигідними через низький курс обміну або додаткові комісії.🔹 Де можна обійтися лише євроАвстрія, Бельгія, Німеччина, Греція, Ірландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Португалія, Словаччина, Словенія, Фінляндія, Естонія, Франція, Хорватія.🔹 Де євро приймають частковоУ державах із власними валютами — Чехії, Польщі, Угорщині, Румунії, Болгарії — євро можуть приймати в туристичних зонах, на вокзалах чи в готелях. Але курс зазвичай невигідний, а решту видають у місцевій валюті.Подібна ситуація й у Швейцарії, де у великих містах євро приймають, але решту видають франками.У цих країнах краще мати банківську картку з вигідною конвертацією або заздалегідь обміняти гроші.🔹 Де без місцевої валюти не обійтисяУ Данії, Швеції, Норвегії, Ісландії та Великій Британії євро не використовують. Тут краще одразу користуватися місцевими грошима чи банківською карткою.🔹 Поради для мандрівників➖ За межами Єврозони оплата в євро часто невигідна (різниця в курсі може сягати 10–15%)➖ Майте готівку в місцевій валюті для транспорту, дрібних покупок чи чайових➖ Обирайте мультивалютні картки або ті, що конвертують за міжбанком▪️джерело🌐Підпишись на Діаспору▫️instagram▫️YouTube

​​Куди поїхати жити на пенсії: топ країн.Дані базуються на опитуванні 70 тисяч осіб віком від 56 років, проведеному агентством нерухомості Gate-away.🔹 Переїхати в іншу країну планують 78% опитаних, більшість із яких перебувають у шлюбі чи стосунках.🇮🇹 Італія (53% респондентів) стала найпопулярнішою країною серед нинішніх і майбутніх пенсіонерів, куди вони мріють переїхати. Найбільше охочих приїжджають зі США (31%), Німеччини (11%), Великої Британії (9%), Канади (6,5%), Нідерландів (6%), Швеції (5%) та Австралії (4%).📈 За популярністю далі йдуть:🇪🇸 Іспанія — 22%🇵🇹 Португалія — 18%🇫🇷 Франція — 15%🇬🇷 Греція — 9%🇬🇧 Велика Британія — 3%🇲🇹 Мальта — 3%🔹 Бюджет і вимоги до житла➖ Німці, португальці, шведи, британці та нідерландці готові витратити на будинок від €100 000 до €250 000➖ Французи та іспанці намагаються вкластися в €100 000Для багатьох важливими критеріями є гарний вид із вікна та наявність саду.🔹 Плани на майбутнє➖ 34,5% опитаних планують жити за кордоном не менше шести місяців на рік➖ Постійно залишитися в новій країні хочуть 46% респондентів➖ 16% розглядають її як місце відпочинку➖ Лише 6,3% бачать у закордонній нерухомості інвестиційний проєкт▪️джерело🌐Підпишись на Діаспору▫️instagram▫️YouTube

​​Кількість українських студентів за кордоном зросла в п’ять разів.Університети Європи, США, Канади та Австралії навчають більш ніж 115 тис українців, що в понад п’ять разів більше, ніж 15 років тому. У 2008–2009 навчальному році за кордоном було близько 21 тис студентів, а нині ця цифра становить 11% від усіх студентів денної форми в Україні.До 2014 року головними мотивами для навчання за кордоном були якісна освіта та кар’єрні перспективи. Після початку російської агресії студентська міграція прискорилася, а до 2018 року кількість українських студентів за кордоном подвоїлася. У 2022–2023 навчальному році їхня кількість зросла ще на 47% порівняно з попереднім роком.🔹 Найпопулярніші напрямки навчанняТрадиційно серед лідерів — Німеччина, Польща, США, Франція та Чехія. Після початку повномасштабної війни найчастіше українці обирають Польщу — там навчається 40% усіх українських студентів за кордоном.Після 2022 року найбільший приріст зафіксовано у Польщі, Канаді, Словаччині, Німеччині, Чехії, Франції та Литві — разом вони забезпечили понад 80% зростання. У Польщі, Німеччині та Чехії кількість студентів з України збільшилася на 30–40%, а у Словаччині — на 80%.🔹 Частка українських студентів серед іноземців у 2023–2024 навчальному році:🇸🇰 Словаччина — 53,5%🇵🇱 Польща — 43,1%🇱🇹 Литва — 16,7%🇨🇿 Чехія — 12,2%🇧🇬 Болгарія — 11,2%🇪🇪 Естонія — 9,9%За даними Євростату, після 2022 року до країн ЄС виїхали до 1,4 млн українських дітей, серед яких 300–340 тис підлітків, що можуть стати студентами цих країн у найближчі роки.▪️джерело🌐Підпишись на Діаспору▫️instagram▫️YouTube