​​Дочитала «Монстри і Суперкомп’ютери» - сподобалося. Книга гарно поєднує різні жанри: від горору до затишних фанфік-пейрінгів. Це розважальна історія про класичних монстрів у космосі.«Деметра» - космічний корабель, якому немов пороблено. Одного разу вона перевезла Дракулу, що всю дорогу хрумав пасажирів…, і понеслося. На борту «Деметри» почергово опиняються вовкулака, даґоніти-ктулгісти та інша хтонь. А ШІ корабля бореться з ними всіма доступними засобами, намагаючись доставити хоч когось із пасажирів одним шматком. Звучить чорнушно. Та книга дійсно сповнена чорної іронії і здорової (з точки зору «Деметри») мізантропії.Якщо вам здається, що десь у цьому списку мають з’явитися Франкенштайн і Мумія – вам не здається. По суті це один великий ретелінґ всесвіту «Класичних потвор». Наприклад, істота Франкенштайна – кіборг, створений на базі процесора «Прометей». І все в такому дусі. За великим рахунком – це роман в оповіданнях, що поєднані наскрізним сюжетом. Вся чорнуха і горор йдуть на початку, створюючи хибне враження про похмурість історії. Далі починаються гумор і пригоди. І навіть затишна милота. Тож «Монстри і Суперкомп’ютери» - прикольний фанфік на літературу про монстрів. Сюжет мчить із шаленою швидкістю. Персонажі конфліктують, миряться і створюють дивні союзи. На фоні цього показані два ШІ зі специфічною логікою (перша – зореліт «Деметра», друга – її медичний відсік Стюарт). Є окремий пласт приколів, де ШІ криво розуміють промт і лажають (нерідко навмисно).Сюжет бере вау-ефектом і нестандартною репрезентацією відомих героїв. Раджу, якщо вам подобається концепція, де ШІ воює з Дракулою в космосі. Книга дає рівно те, що обіцяє, і дуже гарна в цьому. Фанам «Вбивцебота» теж раджу. Є дещо спільне і смішне в тому, як передані мізантропічні думки ШІ. «Монстрів і суперкомп’ютери» видало «Yakaboo Publishing». Це однотомник із завершеним сюжетом.