Хочу розказати вам про страхи. Про свої , а ви розкажіть чи відгукнеться 😌Цікаво те, що вони - неусвідомлені.В мене в голові давно є думка піти в ще один проект. 2 роки я копала сенс «що я хочу робити ? Шо треба людям? Що зробити цікаве? Що може бути проектом на 10+ років?»Зараз я нащупала те, що хочеться робити (чи дійде це до успіху, чи реально я бачу ринок, чи сподобається це клієнту - дізнатися можна тільки через 1-2 роки після запуску).І тут я почала тягнути. Придумувати 10 причин чому не зараз. Почала думати «чому так?». І мабуть це тому, що мені трохи страшно і я не відчуваю впевненість. Тому що це зовсім інша ніша - інший клієнт, інший маркетинг, інші продажі.І це інший шлях. Мій шлях був поступовий : майстер-викладач-салон-магазин-свій бренд.І я маю досвід як рухатися тільки цим шляхом. Я сама створювала все, як ремесленик в минулому.А в іншій ніші я не експерт.Я маю рухатися тільки через команду, через сильну їх експертизу, але не через свою.І тут прям настав ступор.Логічно і інструментарно як рухатися - мені все зрозуміло. Але внутрішньо страшно. Бо це взагалі новий досвід, який до слова дуже цікавий для мене.Я ,здається ,здала всі можливі тести по своєму типу особистості, і в усіх чорним по білому написано - що моя роль візіонера, ідейника, мотиватора, створювача сенсів, збирати навколо людей. І жодного «експерт, керівник, операційник».Тому, що вам сказати, страшно трохи і тоді коли в тебе вже є успіх, але коли треба йти в нове.Хто не ризикує, той не пʼє шампанське. А від шампанського я відмовлятися не планую 😅