Статистика telegram channel - @dargme

❗️ Водогосподарники Держрибагентства забезпечують ефективну роботу зрошувальних систем Миколаївщини💦 Водогосподарські організації Держрибагентства вже активно подають воду на сільськогосподарські угіддя. Завдяки вчасно проведеним ремонтам, очищенню каналів та іншим підготовчим роботам на меліоративних системах аграрії отримують стабільне водопостачання для зрошення.💧 Зокрема, Херсонська регіональна філія ДУ «Українські гідромеліоративні системи» уклала договір з одним із аграрних підприємств Миколаївської області про надання послуг, пов’язаних із забором води з використанням водозабірних споруд для поливу сільськогосподарських культур. Наразі вже полито 40 гектарів сільгоспугідь із використанням крапельного зрошення, а загальний обсяг використаної води склав понад 24 тис. куб. м. Нині у господарстві, яке спеціалізується на вирощуванні ранніх овочів, тривають польові роботи, зокрема висадка розсади томатів під плівкове укриття.ℹ️ Детальніше на 🌐 вебсайті Держрибагентства.Facebook | Web | YouTube

❗️Райони діяльності Дніпропетровського і Запорізького рибоохоронних патрулів змінено☝️Відповідно до наказу Держрибагентства від 30.04.2026 № 264 «Про внесення змін до наказу Держрибагентства від 21 червня 2022 року № 186», внесено зміни до розподілу адміністративних територій між територіальними органами.▶️Зокрема, розширено зону відповідальності Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області. До меж діяльності Управління віднесено адміністративну територію Дніпропетровської області з розташованими на ній водними об’єктами, у тому числі Кам’янське водосховище, а також Дніпровське водосховище в межах Дніпропетровської та Запорізької областей, яке відтепер перебуває у зоні відповідальності саме Дніпропетровського рибоохоронного патруля.👥Водночас Запорізький рибоохоронний патруль опікуватиметься адміністративною територією Запорізької області з розташованими на ній водними об’єктами, за винятком Дніпровського водосховища, Молочного лиману Азовського моря разом з пересипом, що відокремлює його від моря, а також двокілометрової прибережної захисної смуги Азовського моря (на суходолі).ℹ️Детальніше на 🌐 вебсайті Держрибагентства.Facebook | Web | YouTube

❗️ Як організації водокористувачів повертають зрошення – 5 практичних кейсів із різних регіонів України💦 Для багатьох аграріїв зрошення сьогодні є не просто агротехнологією, а ключовим інструментом збереження врожайності. Адже в умовах зростання дефіциту вологи саме керований полив дедалі частіше визначає, наскільки ефективно господарство може планувати виробництво й використовувати наявні земельні ресурси.💧 Водночас реалізацію цього потенціалу в українських умовах стримують системні чинники. Кліматичні зміни призводять до нерівномірних опадів і тривалих посушливих періодів, значна частина зрошувальної інфраструктури є частково непридатною через зношеність, а воєнні дії додатково ускладнили доступ до окремих систем поливу та їхню експлуатацію. У результаті навіть там, де зрошення формально існує, воно не завжди забезпечує очікувану ефективність.🔵 За інформацією Kurkul.com саме тому дедалі більше аграріїв повертаються до питання зрошення з практичного погляду.ℹ️ Детальніше 👉 за посиланням.

❗️ Держрибагентство вивчає кращі європейські практики управління водними ресурсами у басейні Дунаю✅ Перший заступник Голови Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм Тарас Кот і представники Експертно-навчального центру Держрибагентства взяли участь у фаховому обговоренні, присвяченому прикладам кращих практик співпраці між сільським господарством та управлінням водними ресурсам.🔰 Головна мета заходу, організованого Міжнародною асоціацією компаній водозабезпечення в Дунайському регіоні (IAWD), полягала в налагодженні зв’язків між аграрним і водним секторами для спільного розв’язання актуальних потреб та дослідження успішних моделей співпраці між двома секторами на національному рівні.🌐 Під час обговорень експерти Міжнародної комісії із захисту річки Дунай (ICPDR) і Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) представили стратегічне бачення розвитку галузей.ℹ️ Детальніше на 🌐 вебсайті Держрибагентства.Facebook | Web | YouTube

❗️У Мінекономіки обговорили усунення дублювання функцій контролю між центральними органами виконавчої влади🔰У Мінекономіки відбулася робоча нарада, присвячена питанню усунення дублювання контрольних повноважень між центральними органами виконавчої влади. У фаховій дискусії взяли участь заступники Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Віталій Петрук та Ігор Зубович, Голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду, Голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко, Голова Держрибагентства Ігор Клименок та т.в.о. Голови Держекоінспекції Олександр Субботенко.▶️Головною темою зустрічі стало створення прозорих умов для діяльності підприємців у сфері рибного господарства шляхом чіткого розмежування обов’язків державних структур.☝️Учасники наради детально розглянули проблему перетину повноважень Держрибагентства та Держекоінспекції у частині проведення перевірок суб’єктів господарювання. ℹ️Детальніше на 🌐 вебсайті Держрибагентства.Facebook | Web | YouTube

❗️ Збитки від рибоїдних хижаків: системний виклик для розвитку аквакультури в Україні та Європі🔶 Проблема збитків, завданих рибоїдними хижаками, насамперед великим бакланом (Phalacrocorax carbo), упродовж останніх десятиліть перетворилася на один із ключових факторів ризику для розвитку аквакультури в Європі. Зростання чисельності популяцій цього виду, який у багатьох країнах перебуває під охороною, посилило навантаження на природні та штучно сформовані рибні ресурси. Наслідком цього стало збільшення прямих і непрямих економічних втрат у рибницькому секторі. У багатьох випадках ідеться не лише про втрати окремих господарств, а й про системний вплив на функціонування галузі. Аналіз ситуації в країнах Європейського Союзу та Україні свідчить, що проблема має спільні закономірності, хоча масштаби наслідків і механізми реагування істотно різняться.🦅 Для більшості країн характерна тенденція, за якої зростання чисельності бакланів супроводжується збільшенням втрат біомаси риби, зниженням виробничої ефективності та підвищенням витрат на захисні заходи. Водночас ступінь вразливості господарств визначається не лише щільністю популяцій хижаків, а й наявністю компенсаційних механізмів, правових інструментів захисту та рівнем інвестицій у превентивні заходи. Аналіз досвіду окремих країн демонструє різні моделі реагування на спільну проблему.ℹ️ Детальніше на 🌐 вебсайті Держрибагентства.Facebook | Web | YouTube

❗️У Мінекономіки обговорили посилення взаємодії у сфері контролю за промисловим рибальством🔰У Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України під головуванням начальниці Управління регулювання рибного господарства, меліорації, водних ресурсів та морських екосистем Ольги Пазинич відбулася спільна робоча нарада, присвячена питанням ефективної взаємодії центральних органів виконавчої влади під час здійснення контролю за промисловим рибальством.☝️У заході взяли участь керівництво Держрибагентства, представники Мінекономіки, Центрального управління підтримки Генерального штабу Збройних Сил України, Військово-Морських Сил ЗСУ, Адміністрації Державної прикордонної служби, а також рибальської громадськості і рибопромислових підприємств Одеської та Миколаївської областей.🔹Ключовою темою обговорення стали особливості ведення промислу в умовах воєнного стану та специфіка роботи промислових рибалок у прикордонних районах.ℹ️Детальніше на 🌐 вебсайті Держрибагентства.Facebook | Web | YouTube

❗️ Успішний кейс меліоративної реформи на Черкащині: ОВК "Квітневе Джерело" розширює зрошувальні площі за підтримки міжнародних партнерів💧 Держрибагентство спільно з Мінекономіки та за підтримки міжнародних партнерів продовжує системну реалізацію реформи гідротехнічної меліорації земель. Одним із ключових пріоритетів меліоративної реформи є модернізація зрошувальної інфраструктури та посилення спроможності аграріїв, що є вагомим внеском у продовольчу безпеку держави.💦 Яскравим свідченням ефективності впроваджуваних змін стала успішна реалізація спільного проєкту організації водокористувачів «Квітневе Джерело» та Програми АГРО – «Розширення площі під зрошенням в межах території обслуговування ОВК «Квітневе Джерело» з використанням сучасної дощувальної техніки». Наразі реалізація ініціативи перебуває на завершальній стадії. Завдяки допомозі Уряду США в межах Програми АГРО організація отримала сім сучасних дощувальних машин Valley, що дало змогу відновити зрошення на площі 288 гектарів.✅ Важливим кроком у посиленні інституційної спроможності аграріїв стало передання у власність ОВК «Квітневе Джерело» меліоративної мережі «Лящівська». Наразі на об’єктах тривають активні роботи з модернізації насосної станції та підготовки гідротехнічних споруд до безперебійної роботи у поливному сезоні 2026 року.💬 «Подібні проєкти наочно демонструють, що реформа меліорації відкриває нові можливості для аграрного сектору, забезпечуючи сталий розвиток землеробства навіть у складних кліматичних умовах», - зазначив перший заступник Голови Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм Тарас Кот.ℹ️ Детальніше на 🌐 вебсайті Держрибагентства.Facebook | Web | YouTube

❗️Водогосподарська ситуація на Рівненщині перебуває під постійним контролем фахівців Держрибагентства☝️Станом на 21 квітня гідрологічна ситуація на річках Рівненської області в зоні діяльності Північного міжрайонного управління водного господарства Держрибагентства залишається стабільною та перебуває під постійним моніторингом фахівців. Наразі на водних об’єктах регіону рівні води перебувають у межах норми й відповідають робочим параметрам. Спостерігається їх поступове зниження, місцями – незначні добові коливання. Ознак небезпечних гідрологічних явищ чи виходу води на заплаву не зафіксовано.〽️За останню добу динаміка змін рівнів води на основних водних артеріях регіону становила:🔹р. Стир – 1,89 м (-1 см)🔹р. Стохід – 2,12 м (0 см)🔹р. Прип’ять – 1,95 м (0 см)🔹р. Стубла – 0,74 м (-1 см)🔹р. Горинь (м. Дубровиця) – 2,43 м (-2 см)🔹р. Чаква – 0,98 м (0 см)🔹р. Льва – 0,50 м (0 см)🔹р. Случ – 0,80 м (-3 см)🔹р. Бережанка – 0,84 м (-1 см)🔹р. Вирка – 0,73 м (0 см)🔹р. Льва – 0,70 м (0 см)🔹р. Ствига – 1,35 м (0 см)🔹р. Бунів – 1,02 м (0 см)🔹р. Горинь (с. Деражне) – 1,29 м (-1 см)🔹р. Іква – 1,63 м (0 см)🔹р. Случ (м. Березне) – 2,27 м (-2 см).ℹ️Детальніше на 🌐 вебсайті Держрибагентства.Facebook | Web | YouTube

❗️Від миня до сома: температурний графік нересту основних видів вітчизняної іхтіофауни☝️Ефективність нерестового процесу безпосередньо корелює з гідротермічним режимом водного середовища, оскільки ікринки та личинки риб є надзвичайно чутливими до різких коливань температури, що можуть сповільнити або повністю зупинити їхній розвиток, призводячи до масової загибелі майбутнього потомства. Хоча кожен вид риб має свій індивідуальний фізіологічний поріг початку розмноження, масштабний старт весняно-літньої нерестової кампанії традиційно припадає на момент встановлення сприятливого температурного коридору для більшості представників прісноводної іхтіофауни.🌡Першими процес розмноження ще в осінньо-зимовий період розпочинають холодолюбні види, зокрема минь при температурі 4°C, а струмкова форель – при досягненні 6°C. Із подальшим прогріванням води до 7-8°C до нересту долучаються хижі види – щука та окунь, а також харіус, в’юн і плітка. За показника у 9-10°C розпочинається розмноження білизни, синця, головня, підуста та в’язя. Середина весни характеризується активним нерестом ляща, стерляді та судака, що потребують прогрівання води до 12°C, тоді як чехоня, причорноморський вирезуб, карась та рибець очікують підвищення температури до 13-14°C. Наприкінці весни, коли вода досягає 15-17°C, нерестяться верховодка, краснопірка та плоскирка, а найбільш теплолюбні види, такі як короп (сазан), лин та сом європейський, розпочинають відкладання ікри лише при прогріванні водного середовища до 18-20°C.💬«Потужний природний інстинкт продовження роду в цей час переважає над рефлексами самозбереження водних мешканців, що робить їх вразливими до незаконних дій браконьєрів. Саме тому нерестові обмеження на вилов є критично важливими для збереження репродуктивного потенціалу водойм», - зазначив Голова Держрибагентства Ігор Клименок.ℹ️Детальніше на 🌐 вебсайті Держрибагентства.Facebook | Web | YouTube