в 2007 році я самостійно і свідомо обрав собі заклад для вищої освіти, бо хотів стати режисером, а не як у 1997 після школи. не жалію, але як є. і здається на другому курсі( чи зимою на першому) нам треба було виконати курсову роботу, вірніше зняти її. там було декілька тем і я обрав "нарис - портрет". я навчався на заочному і працював на різних знімальних майданчиках, та згадав шо треба зняти курсову за тиждень до іспиту. класіка. ідей особо не було і я просто взяв звичайну мінідіві камеру, набрав друга дитинства і походив з ним по Подолу у погану погоду та покатався у порожньому трамваї. думав шо я зняв шось геніальне😄. коє как змонтував (монтував вперше взагалі), переплутав формати зображення, відрендерів у поганій якості і побіг показувати Майстру. він подивився мовчки і сказав шо то не підходить бо я не розкрив суті задачі, треба розкрити героя, його історію а так в мене просто дешманський кліп. до екзамену мене він не допускає. я засмутився, але наступного ранку я запросив до себе свого друга і задав йому 5 запитань. йому було хуйово, я трошки допоміг зняти симптоми, але записали коли ще ліки не подіяли. на іспиті всі показували гарні роботи, я дивився і розумів шо я взагалі мимо з тим відео. під час перерви я вмовив Майстра показати в кінці іспиту, поза конкурсом. він погодився і коли пішли вже фінальні титри то майже вся величезна аудиторія почала хлопати і я трошки був шокований. було приємно, не буду скривати, Майстер потім сказав шо це була одна з найкращих робіт того року. дивлячись на неї зараз я розумію шо то єрунда повна, але як для студентів то мож й норм.вчора я дізнався що герой мого відео помер пару днів тому, помер від наслідків свого життя, приймання вєщєств і різних напоїв. я його не засуджую, таке життя, і от фото у нас в під'їзді де він підкурює цигарку своєму кєнту. а самий моторошний момент шо того чувака я знімав у курсовій весною наступного року і вчора у тому листуванні зі спільним знайомим дізнався шо той теж помер не так давно. одне фото, два знайомих з юності і нікого нема. скажу наперед: так, вони вмерли не на війні, там здоровля вже було таке шо я здивований шо вони дожили до цього року.таке життя.