Квартири за ціною смартфона. Розслідування про «143 квартири брата директора ДБР» одночасно опублікували вісім медіа, на які не поширюється заборона суду.Напередодні суддя Печерського районного суду Києва Сергій Вовк заборонив редакції «Слідство.Інфо» та ЦПК, а також одній з авторів матеріалу – Аліні Стрижак, оприлюднювати це журналістське розслідування. Інший співавтор матеріалу – журналіст «Слідство.Інфо» Максим Савчук, на якого не поширюється заборона суду, передав цей текст низці інших медіа.Матеріал одночасно оприлюднили «Українська правда», Суспільне, «Схеми» (Радіо Свобода), hromadske, Дзеркало тижня, NV, Bihus.Info, та Телебачення Торонто. Рішення суду журналісти називають «відвертим проявом цензури», а синхронну публікацію матеріалу – актом солідарності із колегами, які піднімають суспільно важливі теми. У розслідуванні йдеться про 143 квартири та офісні приміщення, які належали чи належать брату голови ДБР, та обставини їхнього набуття. Зокрема, автори звертають увагу на те, що купівля нерухомості відбувалась за балансовою вартістю, значно нижчою від ринкових цін. Наприклад, згідно з наявними в розслідувачів угодами купівлі-продажу, у липні 2018 року, Олександр Сухачов придбав 30 квартир у одному з харківських ЖК по ціні від 24 до 49 тисяч гривень за квартиру (від 932 до 1856 доларів за всю квартиру за тодішнім курсом – ред.). Окремо журналісти дослідили долю кримінального провадження, в межах якого і поліція, і саме Державне бюро розслідувань, вивчали законність діяльності забудовника цих ЖК - за роки підозри ніхто не отримав, справа була закрита. Станом на зараз Олександр Сухачов припинив володіти майже всіма 143 квартирами і офісами. Коментар брата голови ДБР авторам матеріалу отримати не вдалось. В самому Державному бюро розслідувань у відповіді на запит Радіо Свобода заперечили причетність до позову проти журналістів та заборони публікації розслідування «Слідство.Інфо» та ЦПК.