Кожен носив на собі тягарі. Більшість були очевидні: паски з противагами, торбинки зі шротом, старі пічні решітки, які зменшували фізичні можливості сильних. Але було серед Редвайнових прихожан і кілька вірян, які обрали не такі очевидні й ефектніші тягарі.Серед них жінки, яким сліпа удача залишила страшний слід — красу. Цю несправедливість вони врівноважували старомодним одягом, поганою поставою, жуйкою й надмірною косметикою.Один дід, чиєю єдиною перевагою був чудовий зір, зіпсував його, носячи жінчині окуляри.Смаглявий молодик, чию вроджену хижацьку сексуальність, привабливість та ґраційність не могли приховати ані безглуздий одяг, ані погані манери, вибрав собі за тягар дружину, яку нудило від сексу.Дружина смаглявого молодика мала причини для марнославства через значок товариства Фі Бета Каппа, що його давали за визначні академічні заслуги, обрала собі за тягар чоловіка, який читав лише комікси і нічого крім них.Редвайнова парафія не була унікальною. Навіть не була аж надто фанатичною. Насправді мільярди щасливих людей на Землі радо обирали собі тягарі.Курт Воннеґут «Сирени Титана»