Почнемо тиждень з крику відчаю Мартина Вейгеля, легендарного директора зі стратегії в Wieden+Kennedy. Бо це настільки вичерпно про найбільш вживане слово в бізнес-середовищі, що хз що ще можна додати.

Коли стратегів в рекламних агенціях просять визначити свою роль і цінність, відповідь часто зводиться до чогось на кшталт: «Хто такий стратег? Це складне запитання…» Чому? Чому це складне запитання? Це водночас дивно й тривожно. Навіщо ми працюємо в цій професії, якщо не знаємо, у чому вона полягає? Якщо це складно визначити, звідки ми знаємо, що робити? Якщо це складно визначити, як ми розуміємо, що добре виконуємо свою роботу? Уявіть кардіолога, податкового бухгалтера, пілота пасажирського літака чи перукаря, які знизують плечима й кажуть, що їхня робота для них самих дещо загадкова.

Стратегія не є загадкою. Вона не настільки невловима, щоб її неможливо було описати словами. Ми ж не намагаємося дати визначення коханню чи теорії струн. Суть стратегії проста: вона полягає у створенні змін.

І в прагненні цих змін робота стратегії складається лише з чотирьох взаємопов’язаних складників. Тут я спираюся на ідеї Коліна С. Ґрея, якого цілком можна вважати найвидатнішим мислителем у сфері військової стратегії ХХ століття. Одразу зауважу: я аж ніяк не стверджую, що ведення бізнесу й ведення війни хоч трохи схожі. Хоч би що розповідали адепти підходу «бізнес як війна», практика військової стратегії на багатьох рівнях докорінно відрізняється від бізнес-стратегії. Ба більше, усупереч поширеній думці, від воєн давнини до сучасної бізнес-стратегії не тягнеться пряма й безперервна лінія еволюції. Водночас Ґрей пропонує таку необхідну ясність для обох сфер.

На його думку, стратегія складається з чотирьох взаємопов’язаних частин.
1. Цілі - чого ми хочемо; бажаний кращий кінцевий стан.
2. Способи - як ми це зробимо; конкретні кроки чи дії, які здійснимо, щоб досягти мети.
3. Засоби - що ми використаємо; інструменти, спроможності й ресурси, необхідні для виконання завдання.
4. І припущення - що, на нашу думку, відбудеться; наша теорія причинно-наслідкових зв’язків, яка пояснює, як буде (або, ймовірно, може бути) досягнуто передбаченого кінцевого стану.

Попри легіони тих, хто напускає туману, суть стратегії проста. Вона полягає в тому, щоб з’ясувати, як спричинити певні наслідки й зміни. Вона про намір і здатність діяти та впливати. Це не інтелектуальна вправа чи задоволення заради самого розмірковування. Це не відірвана від життя вправа й не абстракція, що існує лише в PowerPoint. І не одноразовий виступ на розігріві перед чимось важливішим і цікавішим, відомим як креативні ідеї. Стратегія не є нічим із цього, бо справжня стратегія (а не її bullshit-версія) завжди проявляється лише в реальному світі людського досвіду. Стратегія цілком реальна. Як стверджував Ґрей, вона екзистенційна. Стратегія завжди і виключно про зміни.

🏴‍☠️ Нотатки креадира