Ціна держави

⛴Українські морські дрони виходять на глобальний ринок: як бойовий досвід війни з Росією може перетворитися на новий оборонний бізнес для ЗаходуНова компанія Uforce планує виробляти за кордоном українські ударні морські дрони та інші безпілотні системи, адаптовані вже під потреби армій НАТО. Ідея проста: замість того щоб продавати Заходу дорогі, але ще не до кінця перевірені розробки стартапів зі США чи Європи, запропонувати техніку, яка пройшла реальну війну проти одного з найбільших флотів регіону - російського.Йдеться насамперед про морські дрони Magura, які стали одним із символів української військової винахідливості. На початку повномасштабного вторгнення Росія фактично домінувала в Чорному морі: її флот тиснув на українське узбережжя, блокував експорт зерна і створював постійну загрозу нових десантних операцій. Але за кілька років ситуація кардинально змінилася. Саме серія ударів морських дронів змусила російський Чорноморський флот відступити й значною мірою сховатися в бухтах Севастополя.Українські безекіпажні катери, навантажені вибухівкою, неодноразово врізалися в російські кораблі, завдаючи їм серйозних втрат. Згодом ці системи почали ускладнювати: деякі морські дрони отримали ракетне озброєння і, за повідомленнями, змогли навіть збивати російські літаки. Тобто це вже не просто “одноразові човни з вибухівкою”, а повноцінна нова категорія зброї, яка поєднує низьку ціну, високу мобільність і складність перехоплення.Саме на цьому бойовому досвіді й хоче заробити Uforce. Компанія, створена у Великій Британії, об’єднує кілька українських виробників оборонних рішень, серед яких і розробники Magura. Її співзасновниками стали колишній прем’єр-міністр України Олексій Гончарук та підприємець Олег Рогинський, відомий як співзасновник американської компанії People.AI. За даними Forbes, Uforce вже залучила $50 млн інвестицій при оцінці бізнесу в $1 млрд.Ставка робиться не лише на морські дрони. Компанія також розвиває інші напрямки: ударний безпілотник-бомбардувальник Nemesis, дрони-перехоплювачі, а також наземні роботизовані платформи, озброєні кулеметами. Фактично Uforce намагається зібрати навколо себе ті українські технології, які народилися на полі бою й можуть бути масштабовані для зовнішніх ринків.Європа й США дедалі більше говорять про потребу швидкого переозброєння та підготовки до війни нового типу, де вирішальну роль відіграють дешеві автономні системи, масовість виробництва та швидкість адаптації. На цьому тлі українські рішення мають очевидну перевагу: вони не були намальовані в презентаціях для інвесторів, а вижили в умовах постійного бою, російських атак і технічної гонки з противником.Світ побачив, що сучасна війна дедалі більше перетворюється на змагання не лише генералів, а й інженерів. Той, хто швидше навчається, швидше перепроєктовує техніку і швидше виводить нові рішення в серію, отримує перевагу. І тут Україна, попри всі втрати й виснаження, несподівано стала одним із лідерів.Окремо важливо й те, що Україна поступово відкриває можливість експорту власних оборонних технологій. Раніше держава обмежувала такі поставки, щоб не допустити дефіциту зброї на фронті. Але тепер, коли виробництво частково виноситься за кордон, з’являється нова модель: створювати українську зброю разом із європейською промисловою базою, поза загрозою російських обстрілів, і одночасно масштабувати наші технології для союзників.І саме тут криється найсильніший символізм цієї історії. Росія починала війну, розраховуючи зламати Україну числом, тоннажем і ракетами. Натомість Україна відповіла асиметрично - інженерією, гнучкістю, дешевими, але смертоносними технологіями та швидкою адаптацією. Тепер цей досвід може перетворитися не лише на інструмент оборони, а й на окрему українську експортну силу.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇹🇼 Сучасне економічне диво ТайванюБум штучного інтелекту приніс Тайваню друге економічне диво, забезпечивши найшвидше зростання економіки за останні пів століття.У четвертому кварталі 2025 ВВП Тайваню зріс на 23,6% у річному перерахунку — це найшвидші темпи з часів відновлення після фінансової кризи 2008. Основною причиною став вибуховий попит на чипи для штучного інтелекту, які виробляє компанія TSMC.📈 Економіка зростає найшвидшими темпами за 50 роківЗагалом за останній рік економіка Тайваню зросла більш ніж на 12% — це найвищий річний показник майже за пів століття.З моменту появи ChatGPT наприкінці 2022 ВВП країни збільшився майже на 23%.Інші ключові показники також демонструють рекордну динаміку:- промислове виробництво досягло історичних максимумів- обсяг замовлень на експорт встановив нові рекорди- щомісячний експорт перевищує $63 млрд, що більш ніж удвічі більше за середній рівень до пандемії.Частка виробництва в економіці зросла майже до 40% ВВП, що є найвищим показником із кінця 1980-х років.Світовий ажіотаж навколо штучного інтелекту фактично повернув Тайвань до темпів зростання, характерних для його післявоєнного економічного дива.🌏 Між США та КитаємОднак успіх Тайваню пов’язаний із серйозними геополітичними ризиками. Країна опинилася в центрі технологічного протистояння між США та Китаєм.Тайвань є:- найбільшим у світі виробником передових мікрочипів- ключовим виробничим партнером компанії NVIDIA, головного розробника AI-чипів.Китай, головний геополітичний суперник Тайваню та один із найбільших споживачів обчислювальних потужностей.У результаті експорт Тайваню як до США, так і до Китаю за рік зріс більш ніж на 70%, оскільки обидві країни інвестують сотні мільярдів доларів у розвиток штучного інтелекту.⚙️ Попри прагнення зменшити залежність, і США, і Китай поки що критично потребують тайванських напівпровідників.Вашингтон обмежив експорт до Китаю найпотужніших AI-чипів NVIDIA B300, а також спеціальної спрощеної версії B30A.Натомість дозволено постачати до Китаю менш потужні NVIDIA H200, але за умовою, що 25% доходів від цих продажів повертаються до бюджету США.Спочатку Китай заборонив імпорт таких чипів, намагаючись стимулювати розвиток власної індустрії. Однак тепер, за неофіційними даними, китайським технологічним гігантам — ByteDance, Alibaba і Tencent — дозволено закупити до 400 тис/ таких чипів для навчання AI-моделей.📊 Що чекає на економіку ТайванюЕкономічне зростання Тайваню, ймовірно, продовжиться. За прогнозами статистичного агентства країни, у 2026 році ВВП може зрости майже на 8% — це буде третій найвищий показник у XXI столітті.Замовлення на експорт уже досягли рекордних $76 млрд, що на 44% більше, ніж рік тому.США стали головним торговельним партнером Тайваню, значно випередивши Китай. Замовлення американських компаній на тайванські електронні компоненти перевищують 20 млрд доларів на місяць.Вперше з 1992 року США імпортують безпосередньо більше товарів із Тайваню, ніж із Китаю.У нас є відео Чому Тайвань успішніший за Китай? яке набрало вже понад 1,1 млн переглядів.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇮🇷Як Тегеран змінив стратегію війниFinancial Times пише, що сьогодні немає однієї технології, яка "міняє війну", судячи з операції США проти Ірану. Зараз відбувається боротьба не технологій, а запасів ракет, дронів та ППО — в кого більше, хто швидше використає запаси. Іран, схоже, зробив головний висновок із торішньої 12-денної війни з Ізраїлем: масовані, гучні ракетні залпи — ефектні, але неефективні. Більшість із них перехоплюють, а пускові установки знищують ще до повторного удару. Тому тепер Тегеран воює інакше.Замість «ракетних штормів» — постійна «мряка». Менші залпи, але регулярні. Не разовий шок, а системне виснаження.За останні дні Іран здійснив понад 25 хвиль атак по Ізраїлю та країнах Перської затоки — Бахрейну, Катару, ОАЕ, Кувейту й Іраку. Удари спрямовані не лише на військові бази США, а й на цивільну інфраструктуру: порти, готелі, міські об’єкти. Це вже не точкова демонстрація сили — це спроба паралізувати повсякденне життя регіону.🔻 Головна мета — виснаження.Системи ППО на кшталт THAAD, Arrow чи David’s Sling надзвичайно дорогі. Один перехоплювач може коштувати мільйони доларів. Їх виробляють роками. Іран це розуміє — і навмисно «засипає» оборону дешевшими ракетами та дронами, змушуючи супротивника витрачати дорогі ресурси.🔻 Ставка на простішу зброю.Ймовірно, Тегеран спершу використовує старі ракети на рідкому паливі, залишаючи сучасніші твердопаливні комплекси «про запас». Дрони Shahed, які світ уже бачив у війні Росії проти України, знову стали інструментом тиску — тепер по цілях у Затоці.🔻 Децентралізація управління.Розуміючи ризик втрати вищого командування, Іран делегував повноваження нижчим командирам. У разі знищення центрів управління удари продовжаться — за заздалегідь визначеними координатами.Попри те що більшість ракет перехоплюють, частина все ж досягає цілей. Є загиблі в Ізраїлі та країнах Затоки. Руйнування цивільної інфраструктури створює атмосферу постійної тривоги.І тут з’являється ще один вимір — психологічний. Постійні, хай і менші за масштабом атаки змушують людей жити біля укриттів. Війна перестає бути подією — вона стає фоном повсякденності.Аналітики припускають, що Іран розраховує на довгу гру. Якщо створити достатньо глибоку кризу в регіоні, партнери США можуть почати тиснути на Вашингтон із вимогою зупинити операції проти Тегерана.Інший сценарій — ще небезпечніший. Іран може «перечекати», зберегти частину арсеналу й завдати нової хвилі ударів тоді, коли американська військова присутність у регіоні скоротиться. Утримувати масоване угруповання сил довго — дорого і складно навіть для США.За оцінками ізраїльської розвідки, на початку нинішнього конфлікту Іран мав близько 2 500 балістичних ракет. Частина пускових уже знищена, але стратегія Тегерана очевидна:не перемогти швидко — а змусити супротивника виснажитися першим.Це війна не лише ракет, а й ресурсів, нервів і часу.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

59,88 млрд грн єдиного податку сплатили ФОПи до бюджету торік. Це на 9% більше, ніж у 2024 році. - Opendatabot80% усієї суми єдиного податку сплатили підприємці третьої групи — 47,84 млрд грн. Загалом 1,63 млн чинних платників єдиного податку налічується в Україні, та майже половина з них — 0,8 млн осіб — працюють саме на третій групі. Підприємці цієї категорії сплачують 3% доходу, якщо є платниками ПДВ, або 5% — якщо працюють без ПДВ.Варто зазначити, що кількість фопів третьої групи за рік змінилася не суттєво: 798,3 тис. підприємців наприкінці 2024 року проти 801,5 тис. наприкінці 2025-го. Водночас сума сплаченого ними податку зросла на 6,5%.11,5 млрд грн єдиного податку сплатили фопи другої групи — 19% від загальної суми надходжень. Це на 20% більше, ніж у 2024 році. Частково це пояснюється підвищенням фіксованої ставки: якщо у 2024 році підприємці другої групи сплачували 1420 грн на місяць, то у 2025-му — вже 1600 грн. Кількість платників цієї групи також зросла — на 4% за рік.Натомість перша група продовжує скорочуватися. За рік таких підприємців поменшало на 19% — до 165,7 тис. фопів. Відповідно, на 15% зменшилася і сума сплаченого ними податку. Загалом вони перерахували 537 млн грн — менш як 1% від усіх надходжень єдиного податку. Ставка для першої групи залишилася незмінною — 302,8 грн на місяць.Платники четвертої групи — фермерські господарства — у 2025 році більш ніж удвічі збільшили суму сплаченого податку, до 5,93 млн грн. При цьому фермерів за рік суттєво поменшало: близько 700 підприємців проти приблизно 800 роком раніше.Найбільше єдиного податку традиційно сплачують у столиці. Київські фопи торік перерахували 13,2 млрд грн — це 22% від загальної суми. Далі йдуть Львівщина з 5,4 млрд грн (9%) та Дніпропетровщина з 5,2 млрд грн (9%).Столиця лідирує і за окремими групами: у третій групі майже чверть усіх надходжень — 11,6 млрд грн — забезпечили саме київські підприємці. У другій групі Київ також попереду з 1,5 млрд грн.Водночас у першій групі найбільше сплатили підприємці з Одещини — 48 млн грн. У четвертій групі серед фермерів лідирує Волинь, за нею — Хмельниччина та Миколаївщина.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

📉📈Чиї доходи за чотири роки зросли, а чиї – упалиЕкономічна правда зробила гарний дашборд реальних доходів населення за 4 роки війни.Найбільший приріст доходу війна принесла військовим. У реальному вимірі дохід цієї групи громадян зріс на 174% внаслідок свідомого бюджетного пріоритету держави. Разом з цим зросла і їхня чисельність, тому "військові" гроші стали одним з головних моторів локального споживання в тилу.Далі за приростом доходів розташувалися представники цивільної (переважно приватної) економіки з помірним реальним плюсом. В ІТ, телекомі, торгівлі, переробній промисловості, будівництві, фінансах та частині сервісів доходи зросли, бо бізнес конкурував за працівників в умовах дефіциту людей.Частину приросту дали бюджетні рішення, частину – оборонна логістика, частину – міграція робочої сили між регіонами. Загалом можна констатувати, що приватний сектор адаптувався до нових умов життя й роботи під час війни.У бюджетній сфері все інакше. В освіті, медицині, культурі і спорті реальні доходи впали. У цих сегментах номінальне зростання зарплат не встигало за цінами.Це важливо не лише для статистики, а й для якості людського капіталу. Коли базові суспільні послуги програють інфляції, країна накопичує кадровий ризик. Найбільше падіння доходів у сфері освіті - мінус 16,5%. Нагадаємо, у нас є відео 🧑🏻‍🏫Чому українська школа деградує? Бідний учитель = слабка країна, в якому роз'яснюємо, що економія на шкільній освіти - це шлях до деградації країни.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Євросоюз закликав Україну пришвидшити роботи з відновлення нафтопроводу «Дружба» на тлі очікування рішення щодо кредиту в €90 млрдПід час спільного брифінгу в Києві президент Європейської ради Антоніу Кошта повідомив, що сторони домовилися: у найближчі дні Україна оцінить масштаб і обсяг робіт, необхідних для ремонту «Дружби». За інформацією української сторони, трубопровід був пошкоджений 27 січня внаслідок атаки російського дрона. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн засудила удар і відкрито закликала прискорити відновлення об’єкта.Напередодні Угорщина заблокувала ухвалення 20-го пакета санкцій ЄС проти Росії, а також рішення про надання Україні кредиту на €90 млрд. У Будапешті заявляють, що Київ нібито навмисно затягує відновлення транзиту нафти до Угорщини та Словаччини через «Дружбу». На цьому тлі Україна опинилася під загрозою бюджетної кризи.Сьогодні Кошта надіслав прем’єр-міністру Угорщини Віктору Орбану листа із закликом «негайно» виконати домовленості щодо фінансової допомоги Україні. Урсула фон дер Ляєн, своєю чергою, запевнила, що кошти будуть надані «в той чи інший спосіб», оскільки в ЄС є альтернативні механізми. Серед можливих варіантів знову розглядається ідея прямого використання заморожених російських активів обсягом €210 млрд — до цієї ініціативи, відкладеної в грудні, допустила повернення глава європейської дипломатії Кая Каллас.Також лідери ЄС звернули увагу на хорватський нафтопровід JANAF як потенційну тимчасову альтернативу для Угорщини та Словаччини. Прем’єр Хорватії Андрей Пленкович заявив, що його країна здатна забезпечити до 100% потреб обох держав.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇸🇰Словаччина припиняє аварійні постачання електроенергії УкраїніІз 23 лютого Словаччина більше не надаватиме Україні аварійну електроенергію для стабілізації енергосистеми. Про це повідомив прем’єр-міністр Роберт Фіцо.За його словами, відтепер у разі звернення Києва по допомогу Братислава її не надаватиме. Фіцо наголосив, що вважає це «першим взаємним кроком», який, на його переконання, не суперечить міжнародним нормам і зобов’язанням Словаччини.Прем’єр також заявив, що якщо Україна й надалі, як він висловився, шкодитиме інтересам Словаччини у сфері постачання стратегічної сировини, уряд може переглянути свою нинішню позицію щодо підтримки вступу України до ЄС та підготувати додаткові заходи.Йдеться, зокрема, про відновлення транзиту нафти до Словаччини через гілку нафтопроводу «Дружба» після російського удару по Бродах 27 січня 2026 року.Раніше Фіцо стверджував, що президент України Володимир Зеленський зупинив транзит газу до Словаччини, що, за його оцінкою, спричинило збитки в розмірі близько €500 млн на рік.Водночас зазначається, що лише в січні 2026 року обсяги аварійних поставок електроенергії з боку Словаччини для підтримки української енергомережі були удвічі більшими, ніж за весь 2025 рік.Позбавити себе надприбутків через продаж е/е на піку її ціни - це по-геніальності дебільне рішення🤦‍♀️📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

❄️🗽 Стратегічне мислення спасає: Житомир і Хмельницький проти київської кризиКиїв з найбільшим серед усіх українських міст бюджетом сидить без світла і тепла. Тільки у січні понад 2600 житлових будинків опинилися без опалення. Півмільйона споживачів знеструмлені. Мер Кличко закликав містян виїжджати зі столиці.Водночас Житомир та Хмельницький живуть без критичних блекаутів. Там не зливають воду з систем опалення, там не лопаються труби і люди не мерзнуть у власних квартирах.У чому секрет? Невже у грошах? Але Житомир і Хмельницький не мають навіть десятої частини київського бюджету. Насправді секрет у тому, що їхня місцева влада за останні роки системно готувалася до російських ударів. Вони будували когенераційні установки, встановлювали сонячні панелі, модернізували котельні та створювали розподілену енергомережу.Київ же витрачав мільярди на благоустрій, пляжі та паркові зони. Сьогоднішнє відео про децентралізацію, стратегічне мислення і відповідальність місцевої влади в умовах війни. Ми розповімо як можна було приготуватися до російських обстрілів енергетичних об’єктів України, які розпочалися у 2022 року і забезпечити містян світлом і теплом. 📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Кацапи вдарили по кондитерці у ТростянціЯк пише у Х голова МЗС Андрій Сибіга, Росія завдала удару по ще одному американському бізнесу в Україні — цивільному виробничому об’єкту компанії Mondelez у Тростянці, одному з перших великих інвестиційних проєктів США в незалежну українську економіку.Ракета влучила в одну з виробничих будівель. На щастя, обійшлося без жертв.Йдеться не про військову ціль, а про підприємство, яке працює з 1990-х років, виробляє всесвітньо відомі бренди, забезпечує роботою українців і робить внесок як в українську, так і в американську економіку.Коли російські ракети вражають такі об’єкти, вони б’ють не лише по Україні. Вони атакують інтереси американського бізнесу в Європі.Москва не може говорити про економічний діалог зі Сполученими Штатами, одночасно обстрілюючи виробництва, що належать американським компаніям.Удари по мирній промисловості — це не війна. Це навмисний економічний терор. І за це має настати відповідальність. В умовах війни і російського терору спостерігається поступовий перехід до наступної стадії:1) знищення ВПК: щось вдалося зробити, але частина виробництва була перенесена за кордон, а частина вдало схована. Вже не було куди стріляти;2) знищення енергетики мало призвести до паніки і колапсу країни. Стало дуже скрутно, але завдяки деяких правильним рішенням, адаптивності людей і бізнесу хаосу і паніки так і не сталося;3) ну а тепер головною ціллю будуть усі економічні об'єкти. В принципі, порти з перших днів війни обстрілювалися, щоб обмежити наш експорт. Нещодавно додалися об'єкти залізниці. І все частіше під удари потрапляє виробництво - від упаковки до кондитерки.Це означає, що вони у певній безпорадності, щоб ще такого зробити, аби схилити Україну до капітуляції. 📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇺🇦 Друзі, сьогодні представляємо Вашій увазі канали, які дійсно на це заслуговують. Саме їх читають та цитують. Підписуйтесь на наших друзів:▪️Finteco— це новинний канал про економіку, фінанси та бізнес. Пояснюємо складні фінансові процеси просто, показуємо зв’язки між подіями та допомагаємо бачити ширшу картину бізнесу в Україні та світі.▪️LIGA.net— ключові новини та аналітика через призму бізнесу, економіки та грошей в одному місці — для тих, хто цінує час.▪️Фінансист — канал про гроші без шуму. Інвестиції, фінансові рішення та мислення людей, які рахують наперед.▪️Hugs.fund — тelegram-канал про економіку та бізнес.Нас читають підприємці, банкіри та новатори.▪️Міністерство Бізнесу— медіа про бізнес та інвестиції №1 в Україні: розповідають, як «влаштувати на роботу» свої заощадження та убезпечити себе від криз на 10-15 років.▪️Бізнес-Patriot - захист підприємців, моніторинг законодавства, інсайди від кращих економістів. Розповідаємо, чому ПДВ для ФОП - це шкідливо і де держава втрачає гроші.▪️ДохідUA - один з кращих українських каналів про криптовалюту та заробіток. Акцент на базові активності які дозволять кожному заробляти 500 — 1000$ в місяць.▪️iPlan.ua - про інвестиції та шлях до фінансової свободи. Ми допомагаємо розібратися з інструментами, податками та активами, щоб ваш шлях був зрозумілим та безпечним. Підписуйтесь і ставайте частиною найбільшої спільноти свідомих інвесторів України!