Як працює система запобігання корупції у Фінляндії?

Фінляндія послідовно розвиває комплексний підхід до запобігання корупції – від стратегічного планування та координації антикорупційної політики до регулювання лобіювання, контролю конфлікту інтересів і забезпечення прозорості.

Основним антикорупційним документом у Фінляндії є Національна стратегія і план дій щодо боротьби з корупцією на 2025-2027 роки.

Міністерство юстиції Фінляндії контролює планування та координацію антикорупційної діяльності. Підготовча та керівна група, призначена Міністерством юстиції, спрямовує та координує реалізацію Стратегії та пов'язаного з нею Плану дій. Вона звітує про хід виконання заходів Міністерській робочій групі з питань внутрішньої безпеки та зміцнення верховенства права.

Лобістську діяльність регулює Національне аудиторське управління Фінляндії. Окрім того, в країні діє Реєстр прозорості, що містить інформацію про імена окремих лобістів, конкретне законодавство чи нормативні акти, на які спрямоване лобіювання, а також бюджети та витрати організацій на лобіювання.

Які показники Фінляндії в запобіганні та боротьбі з корупцією?

Відповідно до Прогнозу щодо боротьби з корупцією та доброчесності на 2026 рік щодо:

🔹 стратегічної основи Фінляндії відповідає 60 % критеріїв та 53% – щодо практичного застосування, тоді як середні показники по ОЕСР становлять відповідно 38% та 32%;

🔹 лобіювання відповідає 40% критеріїв та 89% критерії щодо практики, порівняно із середнім показником по ОЕСР, який становить 43% та 38%;

🔹 конфлікту інтересів – 78% критеріїв та 33% щодо практики, порівняно із середнім показником по ОЕСР, який становить 80% та 45%;

🔹 політичного фінансування – 80% критеріїв та 100% щодо практики, порівняно із середнім показником по ОЕСР, який становить 76% та 58%;

🔹 доступу до публічної інформації – 78% вимог та 58% на практиці, порівняно із середнім показником по ОЕСР, який становить 72% та 62%;

🔹 судової доброчесності – 59% вимог та 52% вимог щодо практики, порівняно із середнім показником по ОЕСР, який становить 66% та 45%;

🔹 доброчесності прокуратури – 69% вимог та 63% вимог щодо практики, порівняно із середнім показником по ОЕСР, який становить 66% та 52%;

🔹 дисциплінарної системи для державних посадовців – 67% вимог та 33% щодо практики, порівняно із середнім показником по ОЕСР, який становить 66% та 22%.

✍️ Досвід Фінляндії цікавий з погляду розвитку української системи прозорості лобіювання. Зокрема, вже наявна в Реєстрі прозорості база інформації може стати практичним прикладом для визначення підходів до структури та наповнення відповідного реєстру в українській моделі.