Спільне | Commons

🕐 Четвертий місяць поспіль щодня об 11:52 громадянки й громадяни Сербії масово виходять на вулиці та протягом 15 хвилин блокують міста.Акції «Стоп, Сербія» проводяться як траур за пʼятнадцятьма загиблими в місті Новий Сад, коли на людей обвалився навіс залізничного вокзалу. При тому, що його відремонтували лише 2 роки тому.Цю катастрофу можна було б поставити в один ряд із численними нещасними випадками на будівництвах, заводах, шахтах, мостах, у ТРЦ або на площах, які стаються через недбалість і корумпованість урядів. Проте саме трагедія в Новому Саді сколихнула Сербію настільки, що викликала найбільші за останнє десятиліття протести. Розпочавшись зі студентського спротиву з вимогами знайти і покарати відповідальних за трагедію, акції набули масової підтримки й переросли в загальний страйк проти авторитаризму та халатності сербської влади.Автори сьогоднішньої публікації, Катаріна Беширевич і Лука Філіпович, є безпосередніми учасниками протестів. Вони порівнюють нинішній рух зі студентськими виступами в Сербії 1868 року та протестами проти режиму Мілошевича 1996 року.Тож, що робить цей протест унікальним і чи змінить він політичний ландшафт Сербії — читайте в написаній студентами статті👇

​3 лютого помер британсько-американський соціолог-марксист українсько-єврейського походження Майкл Буравой (Burawoy) (1947–2025), фігура якого надзвичайно важлива для нашого журналу. Для Буравого публічна соціологія була тією соціальною наукою, що активно взаємодіяла з суспільними рухами та не боялася бути долученою до соціальних змін. Ці ідеї були і залишаються засадничими для нашого журналу. Інтерв’ю з ним з’явилося в одному з перших друкованих номерів «Спільного», присвяченому класовій експлуатації та класовій боротьбі. А його праці лишаються фундаментальними для критичних соціальних досліджень, особливо пострадянського простору.Буравой був величиною світового масштабу як соціальний теоретик, дослідник перетворень на постсоціалістичному просторі. Він запам’ятався нам як чудовий стиліст і дотепний оратор, полум’яний активіст і щирий друг багатьох українських лівих. Будучи президентом Міжнародної соціологічної асоціації (2010–2014), він кілька разів приїздив до Києва, де виступав на студентському контрфорумі, організованому профспілкою «Пряма дія» проти комерціалізації та наступу на освіту політикою Табачника-Суліми, та в Центрі візуальної культури, який боровся за своє існування проти ректора Квіта та його цензури. Математик за першою освітою, Буравой вирушив продовжувати навчатися до нещодавно деколонізованої Замбії, а згодом до Чикаго. Працюючи переважно на робітничих професіях у різних куточках світу — замбійських копальнях, чиказьких заводах, підприємствах Угорщини кінця кадаризму та Сиктивкара доби розпаду СРСР, — він майстерно опанував метод включеного спостереження, а головне розумів життя робітничого класу зсередини. Починаючи з його дисертації, виданої книгою із назвою «Виробництво згоди: Зміни в процесі праці в умовах монополістичного капіталізму», і до праць, що стосуються постколоніального та постсоціалістичного досвіду, він поєднував підходи таких попередників, як Антоніо Ґрамші та П’єр Бурдьє, з прагненням зробити свій внесок у боротьбу за визволення людини.Трагічна загибель Майкла Буравого — його збила машина, завдавши травм, несумісних з життям, — є невимовною втратою для всіх нас. Завжди пам’ятатимемо та будемо вдячними нашому товаришу.

🎓 Дискусії про необхідність трансформації вищої освіти в Україні ведуться від початку незалежності. Щоразу реформатори з Міністерства освіти і науки взоруються на перетворення університетів, які відбуваються в «розвинутих країнах». Добре, подумали ми, і вирішили детальніше розібратися з тим, про які саме трансформації йдеться. За результатами понад тридцяти років змін у вищій освіті в країнах центру студенти змушені платити дедалі більше за навчання, дослідники та дослідниці витрачають час не на науку, а на написання грантів, становище викладачів прекаризується, а їхніх контракти із року в рік передбачають все менше гарантій.❓Чи може в умовах наступу неоліберальних реформ університет лишитися простором критичного мислення❓Цій проблематиці ми присвятили окрему панель щорічної конференції «Фоєрбах 11». Під час події:📌 польський дослідник освіти Кристіан Шадковський пояснив, чому та як вищезгадане становище є результатом проникнення капіталу у вищу освіту;📌соціологиня Марія Іванчева розповіла про лібералізацію вищої освіти у Великобританії та про тенденцію поширення цих реформ із капіталістичного центру до периферії;📌 а наостанок член Незалежної студентської профспілки «Пряма дія» Михайло Самсоненко та анонімний активіст із Пакистану описали аналогічні трансформації в країнах периферії — в Україні та Пакистані — і розповіли про студентський спротив цим змінам.Читайте детальніше про глобальні виклики в системі освіти та стратегії опору в репортажі з дискусії. Та не забувайте, що боротьба за доступну освіту — це не лише питання академічної сфери, а частина ширшої боротьби за справедливе суспільство.

✌️ Друга частина статті із критикою непослідовності творчості та політичної позиції відомого британського історика Тоні Джадта.У кінці дев’яностих і на початку нового століття історична методологія Тоні Джадта скочується до все більшого консерватизму. На заміну історичним розвідкам приходить публіцистика у відомих американських виданнях, де автор ставить собі за мету бути «спогадувальником» уроків і трагедій ХХ століття та носієм їхньої пам’яті. Зокрема, саме в цих роботах Джадт висловлює сумніви стосовно євроінтеграційного проєкту, а також називає сіонізм універсалістським рухом. Утім у 2002 році ми несподіван знову стаємо свідками зміни позиції історика.Якого саме вона набула спрямування, читайте у II частині перекладу аналізу доробку Джадта авторства Ділана Райлі. З неї ви також дізнаєтеся про те:▪️ як Тоні Джадт привернув злісну увагу американських сіоністів і істеблішменту;▪️ чому історику не вдалося розтлумачити відсутність соціал-демократії скандинавського ґатунку в більшості країн Східної Європи;▪️ та чому Джадтів неосоціал-демократичний проєкт зрештою є формою дискурсивного ідеалізму.Нагадуємо, що першу частину статті «Тоні Джадт: більш твереза оцінка» ви можете знайти на нашому сайті.

🍩 Постсвятковий донат і повсякчас затребувані добрі справи 💞Минулого року в рамках проєкту «Ось бачиш!» ми знайомили вас із діяльністю львівської феміністичної ГО «Феміністична майстерня». Зокрема, розповідали про організацію прихистків та програм підтримки літніх жінок-ВПО.Нещодавно ми звʼязалися з представницями «Феммайстерні» та поцікавилися, що змінилося в їхній діяльності після зйомок. За їхніми словами, після двох із половиною років роботи з прихистками у вересні 2024 року останній з них припинив свою діяльність. Незважаючи на це, ініціатива продовжує допомагати жінкам, які знаходяться у кризових ситуаціях.«Ми продовжили курси цифрової грамотності для літніх жінок! На час зйомок репортажу це була волонтерська ініціатива, яку ми мінімально оплачували з донатів на нашу діяльність. Наразі ми реалізували два гранти на підтримку цього проєкту, додали не тільки цифрові, а й пізнавальні та помічні лекції для жінок і не збираємось зупинятися! Чекайте в 2025 році від нас компʼютерні курси та результати нашого якісного дослідження цифрової грамотності серед жінок 45+!».Підтримати важливу освітню ініціативу та львівську феміністичну спільноту можете і ви. Зробити це можна 👇🫙 Переказом на рахунок організації, реквізити для якого ви знайдете за посиланням.🙌🏽 Або ж власною участю в проєктах ГО, для чого можна написати на пошту: [email protected].Заздалегідь усім вдячні за участь і небайдужість 🫰

Вітаємо всіх у 2025! 👋🏼 Сподіваємося, ви відпочили протягом свят і з новими силами повертаєтеся у робочий режим.Намагаємося триматися того ж курсу та розпочинаємо новий рік одразу ж з доволі складної, але цікавої критичної статті про відомого британського історика Тоні Джадта. Ви можете знати його за такими працями, як: «Після війни. Історія Європи від 1945 року», «Коли змінюються факти», «Шале пам’яті», які були перекладені українською мовою. Завдяки цим та іншим роботам Тоні Джадт отримав широке визнання не лише в Україні, а й в усьому світі. Однак шлях інтелектуальної творчості історика є значно строкатішим, аніж здається на перший погляд, та викликає особливий інтерес наявністю певних непослідовностей і суперечностей. Саме на них пропонує звернути увагу та запропонувати ретельну критичну оцінку історичного доробку Тоні Джадта американський соціолог Ділан Райлі у статті, переклад першої частини якої ми публікуємо для вас сьогодні.Зокрема, Райлі показує, як методологія Джадта трансформувалася разом із політичною кон’юнктурою: від майже марксистського тлумачення політичного розвитку Французької секції робітничого інтернаціоналу до халатної антимарксистської критики Сартра, Бовуар, Альтюссера та інших мислителів, закінчуючи ліберальною оптикою у книзі «Недовершене минуле».Із-поміж іншого перша частина статті висвітлює те, чому Тоні Джадт:▪️ подає два взаємосуперечних описи Франції кінця XIX ст. і початку XX ст.;▪️ називає Леона Блюма, Альбера Камю і Раймона Арона взірцями відповідальності, усупереч їхній підтримці імперіалізму та колоніалізму;▪️ вважає єдиноможливим критерієм успішності соціалістичної політики побудову соціал-демократичної партії істеблішменту на зразок північноєвропейської лівиці.Знайомтеся з матеріалом, чекайте другої частини статті в прийдешніх публікаціях і не втрачайте святковий настрій попри необхідність повернення у робочу рутину 🫶🏽

​​28.12. КРИТИЧНО ВАЖЛИВО. Захист прав працівників критичної інфраструктури Україна вистояла цей рік зокрема завдяки трудовій звитязі тих, хто працює в енергетиці, на транспорті, в оборонній промисловості та інших секторах критичної інфраструктури. Тому забезпечити кращі соціальні гарантії прав для цих людей – це суспільна необхідність. Однак наявні пільги навряд чи можна вважати співмірними із загрозами і навантаженням для цих працівників. Мало не щодня ми чуємо про російські атаки на об’єкти критичної інфраструктури (ОКІ), але у правовому полі існує плутанина з тим, кого вважати працівниками таких об’єктів. Це виявила провальна історія із застосуванням Закону № 2980 про виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю і здоров’я працівникам ОКІ та членам їх сімей у разі ворожих обстрілів. Про свій досвід захисту прав працівників критичної інфраструктури та їх родин розповість Віталій Дудін – к.ю.н з трудового права і активіст «Соціального руху». З його лекції ви дізнаєтеся: 🔹 Скільки працювати й відпочивати мають працівники об’єктів критичної інфраструктури? 🔹 Що змінилося для об’єктів критичної інфраструктури у плані звільнень персоналу? 🔹 Хто і що є завадою для виплат постраждалим від російської армії робітникам ОКІ та їх родинам? 🔸 Коли: 28 грудня 2024 року о 18:00 (субота) 🔸 Де: Київ і онлайн (посилання прийде на Вашу пошту після реєстрації) 🔸 Подія на Фейсбук. ✅ Захід проводиться ГО «Соціальний рух» разом з Данським інститутом партій та демократії (DIPD) у рамках курсу ТРУДОБОРОНА 2.0, покликаного підвищити спроможність найманих працівників захищати свої трудові права. 👉🏻 Зареєструватися на подію

Вітаємо всіх зі святами! 🎄Сподіваємося, що попри всі складні обставини, цей рік подарував вам щось хороше і радісне. У це свято ми також хочемо зосередитися на приємному — згадати про чималу кількість натхненних прикладів самоорганізації, взаємопідтримки й солідарності, про які ми вам розповідали. 🎥 Так, минулої зими в рамках проєкту «Ось бачиш!» ми опублікували репортаж про одеську ініціативу допомоги безпритульним «Сад». Цей фільм можна переглянути за посиланням. Нещодавно ми звʼязалися з активістками «Саду» і попросили їх розказати, що змінилося у їхній діяльності з того часу. Ось чим вони з нами поділился 👇«Ми значно збільшили обсяг допомоги бездомним. Проте разом з цим зросло і число тих, хто її потребує. Це свідчить про актуальність проблеми безпритульності в Україні. Зросла й кількість учасників і учасниць нашої ініціативи. Разом ми проводимо регулярні кінопокази, спільні читання та інші заходи. А під час роздач гігієнічних наборів багато спілкуємося з безпритульними. Такі практики є особливо важливими, адже людям, яким ми допомагаємо, потрібні не лише речі для виживання, але й прояви солідарності, теплі розмови, жарти і турбота. Усього цього ми бажаємо і вам, а ще просимо долучитися до здійснення нашого передноворічного бажання та підтримати актуальний збір на грілки для безпритульних». Відправити донати можна за реквізитами. Заздалегідь дякуємо і бажаємо, щоб ваші свята пройшли у безпеці й затишку 🫰

Руйнівна експлуатація ресурсів країн периферії країнами «імперіалістичного ядра» є одним з найактуальніших питань у контексті протистояння кліматичній кризі, перед якою опинилася наша планета. Саме тому ми присвятили цьому питанню окрему панель конференції «Перехрестя периферій», яка пройшла в листопаді цього року. До обговорення ми запросили спікерок і спікерів з країн колишнього Радянського Союзу для обміну спільним досвідом впливу російського імперіалізму та західних неоліберальних проєктів на місцеве довкілля та пошуку стратегій протистояння цьому. ▪️ Українська дослідниця Ірина Замуруєва розповіла про вплив військових дій на екологію України та наслідки кліматичної кризи, зумовлені напівпериферійним характером вітчизняної економіки. ▪️ Айґерім Капар поділилася тим, як казахські активістки захищають від знищення озеро Балхаш на перетині мистецьких і політичних практик.▪️ Ніколос Цикарідзе розказав про розвиток зелених рухів та переслідування їх державою у Сакартвело.Читайте репортаж за посиланням. І не забувайте, що відео з події з українським перекладом можна також переглянути на нашому YouTube-каналі.

🙌🏽 Ми знову збираємо всіх на плідні обговорення в межах конференції «Спільного»!Цього разу наш щорічний захід проходитиме під назвою «Перехрестя периферій». Він стане продовженням основного фокусу нашого видання останніх трьох років — пошуку шляхів солідарності між пригнобленими у протистоянні імперіалізму й розбудові альтернативного бачення майбутнього. 🗓 Конференція проходитиме 2 дні — 16-17 листопада. Програма події складатиметься з 4 тематичних секцій, присвячених питанням:🌍 Впливу війн, мілітаризації та експансії Західного капіталу на довкілля та клімат.🧑‍⚖️ Правосуддя та запиту на справедливість в умовах війни та надзвичайного стану.📚Комодифікації академічної праці та вищої освіти в умовах неолібералізації університету. 👩‍💻 Продукування знання в умовах структурних і політичних нерівностей.🎤 До обговорення долучаться спікерки й спікери з Сакартвело, Казахстану, Киргизстану, України, Чехії, Палестини, Ічкерії, Сербії, Ізраїлю та інших країн. 🎧 Для всіх зареєстрованих буде доступна опція синхронного перекладу українською і англійською мовами. Детальніший опис панелей, час проведення та посилання на реєстрації будуть опубліковані згодом. Тож слідкуйте за стрічкою. 📄 Також нагадуємо, що всі матеріали проєкту «Діалоги периферій» ви можете знайти на нашому сайті за посиланням. 🎦 Відеозаписи минулорічної конференції «Діалоги периферій» збережено тут. Чекаємо всіх і сподіваємося на продуктивний діалог 🫶🏽