Записки ТакМеда 🚑

Народ. Це відео не з розряду Тактичної медицини. Зараз настав сезон кліщів. Особливо стосується тих , хто зараз працює в польових умовах , активно відпочиває або займається спортом на природі. У лісовій місцевості , і так далі. Кліщ це така кровосіся , яка може скокнути з гілки дерева , перелізти з травички , залізти непомітно десь у волосисту частину тіла , або десь в районі спини , пахв , паху . Може навіть пролізти у міжбулочний простір , якщо ви ефектно світите своєю "копілочкою" сидячі на травичці. Кліщ- це небезпечно . Кліщі переносять : ⚠️Хворобу Лайма (кліщовий бореліоз): Найпоширеніша інфекція в Україні. Характерна ознака — мігруюча еритема (червона пляма, що збільшується) навколо місця укусу, симптоми включають втому, головний біль та біль у суглобах.⚠️Кліщовий вірусний енцефаліт (КВЕ): Небезпечне захворювання, що вражає центральну нервову систему. Може призвести до паралічу, інвалідності або смерті. Супроводжується високою температурою, головним болем, нудотою.⚠️Гранулоцитарний анаплазмоз людини (ГАЛ): Бактеріальна інфекція, що вражає печінку, нервову систему та шкіру.⚠️Моноцитарний ерліхіоз людини (МЕЛ): Інфекція, яка часто перебігає з гарячкою та симптомами, схожими на грип.⚠️Туляремія: Інфекційне захворювання, що вражає лімфатичні вузли та шкіру.Особливості інфекцій.🪖Інкубаційний період: Симптоми хвороби Лайма можуть з'явитися через кілька днів або навіть тижнів (до 45 днів) після укусу.🪖Безсимптомність: Укус кліща часто безболісний і непомітний.😿Небезпека для тварин: Кліщі також переносять піроплазмоз, який є смертельним для собак і котів. Тож будьте уважні і обережні. Оглядайте себе , і користуйтесь репелентами від кліщів , та інших мерзотних кровосісь. При виявленні кліща на своєму тілі , зверніться до найближчої лікарні , для ПРАВИЛЬНОГО видалення клііща з поверхні шкіри, І подальшого діагностування можливих інфекцій , яких ця кровосіся могла вам подарувати. Будьте здорові. 🫡

Вітаю народ! Як і було написано раніше, трохи моментів по "Мінній небезпеці". За останній час збільшуються випадки дистанційного мінування підорами з шлюхедів і гербер мирні міста. І це буде тільки збільшуватись, бо кошмарить цивілів, їх особливе збочення. Мова йде не лише про прифронтові міста та села, а і глибокий тил. Що що, а кацапня вміє в "СВУ", тому не "лепесткамі" єдиними.Закликаю вас самих, і своїх дітей витлумачити в голови наступне:- ліси, хащі, посадки(навіть Прикарпаття) нам не Бро, краще утриматись від прогулянок.- не твоє - не чіпай. "Міни" можуть мати будь яку форму, замінованим може бути будь що. Особливо звичайні побутові предмети як запальнички чи ліхтарики, іграшки, список можно продовжувати....Ціль підарів кошмарити цивільне населення, і щоб постраждало більше людей.Саме безглузде що можно робити при зустрічі з "міною" це брати їх до рук,чи якось інакше взаємодіяти. Фотографувати її, або робити селфі з нею, також так собі ідея, бо це може також спровокувати її детонацію. То що робити якщо ви побачили підозрілий предмет?!:1. Відійти на умовно безпечну відстань2. Викликати ДСНС/поліцію3. По можливості попередити інших перехожих про можливу небезпеку.Бережіть себе, та близьких.

За ці 4 роки в мене не виникало жодних проблем з ТЦК та СП. І з перетином кордону також. Моя позиція абсолютно незмінна щодо минулих подій у Львові, Полтаві, Одесі, щодо вчорашніх у тому ж самому Львові, а також щодо майбутніх, які будуть і надалі відбуватися стосовно мобілізації і всіляких спроб її зриву. Будь-яка цивільна особа чоловічої статі, яка є громадянином України, якщо неправомірно починає себе поводити, має почути попереджувальний постріл у повітря, а далі — по ситуації. Усе, що відбувається зараз, має лише одну причину — “ситу війну”, до якої ви звикли. Бо хтось за вас воює, хтось вас захищає, хтось тримає фронт, хтось тримає над вами небо. Рано чи пізно це закінчиться, і кожному доведеться зі зброєю в руках відстоювати власне право на життя в цій країні. Ти або тебе. Інфантильність електоральних загравань у демократію, і вся інша лобуда має піти в небуття, поки не завершиться ця війна. Не може бути жодної рівності в будь-яких правах, поки одні гризли землю, а інші ходили по залах, кабаках і “рішали свої вопросіки”. Не можуть леви віддавати своє життя за інтереси “хомячків”. Голос може бути тільки в тих, хто брав безпосередню участь у цій війні за незалежність України. Проблеми з ТЦК виникають тільки в ухилянтів.Доповідь закінчив.© Олександр Морозов. P.S : люто плюсую . Не можуть Леви віддавати своє життя за інтереси хом'ячків🤷Право голосу , як і повнота інших прав , мають бути виключно в тих хто приймав безпосереднью участь у захисті держави. Нахуй демократію.

Як відзначав згодом справді великий воєнний стратег Клаузевіц, уся швейцарська кампанія завідомо була провальною через порушення засадничого принципу «спершу зібратися – потім бити». Але навіщо принципи і стратегії геніальному полководцю Суворову. Після альпійської звитяги армія Суворова як бойова одиниця перестала існувати, а сам фельдмаршал ледве теплим добрався до Санкт-Петрбурга тільки 20 квітня 1800 року. Вкурвлений до неможливості імператор Павєл І його навіть не прийняв. Фельмаршал страшенно з того зажурився, зліг і 6 травня віддав чортові душу. Лише після приходу до влади Алєксандра І, у московії почали створювати культ Суворова. Бо нікого героїчнішого не знайшли. Зрештою, ліпити з гівна медяник – це їхня національна традиція. Ось таким був неперевершений, безпрецедентний і героїчний перехід Суворова через Альпи. І на завершення є потреба уточнити один маленький момент. Ще в епоху Риму серед Альп було прокладено добротні дороги, якими війська і купці шастали ледь не кожен Божий день. У Середні віки через Альпи швендяли і армія Фрідріха Барбароси, і французькі війська, і іспанські. В Альпах навіть є так звана «дорога немічних». Суворов третім в історії вирішив піти не легшим, але небезпечнішим через можливість засідок шляхом, а так званими «карнізами». До нього на це відважилися лише Ганнібал у 218 році до н.е. і Наполеон у 1796 році. Щоправда, жоден з них не примудрився проїбати чверть армії, коней і артилерію. Але куди їм до величі фельдмаршала Суворова!

"Перекладаю на зрозумілу мову слова керівника Rheinmetall. «Українці пропонують ефективно збивати такі цілі, як Шахеди, засобами за 700$, які можна застосовувати з кущів за допомогою пульта і FPV окулярів. І це для нас дуже небезпечно, шкідливо для нашого ринку мілтек, бо ми пропонуємо це робити ракетами ППО мінімум по 500 тисяч євро, для чого треба купити комплекс за десятки мільйонів євро, оснащений кріслами з масажними функціями і кондиціонером! Уявіть! Це ж катастрофа для всієї глобальної сфери озброєнь і для нас особисто! У нас технології, а у них лише скотч і 3D-принтер! Ми звикли жииирно заробляти, ми розраховували продавати антишахедні засоби на Близькому Сході і в інших регіонах, а українці нам зіпсували перспективи своїми дешевими квадріками! Якщо десь треба знищити ворожий танк, то ми пропонуємо для цього купити танк Leopard 2 з кондиціонером за 6, а краще за 30 мільйонів євро. А у них — скотч, 3D-принтер і засоби по 300$, які знищують танк кумулятивною бойовою частиною, керуючи дроном з кущів!»" ©Сергій Наумович

«Мудрий народ» або чому мир може стати страшнішим за війну..Особисто в мене немає жодних ілюзій щодо «мудрого народу».Я бачу інший сценарій — той, який лякає сильніше за будь-яку російську ракету. Україну, врятовану титанічними зусиллями тих, хто воював, хто ховав дітей у підвалах, хто віддавав останнє на ЗСУ, — цю Україну знищить не Путін. Її знищить «мудрий народ» на виборах. Спокійно, демократично, з посмішкою і селфі в кабінках.Суспільство розкололося не на «проєвропейців» і «проросійських». Розкол глибший і брудніший.Є частина, яка живе війною як реальністю: фронт, тил, волонтерство, втрати, ненависть до ворога, готовність платити ціну. Ці люди вже не повернуться до «як було». Вони змінилися назавжди. Для них Україна — це не територія і не «бренд», а щоденна кров і вибір.А є інша частина — значно чисельніша, — яка весь цей час жила паралельним життям. Її пріоритети не змінилися ні на йоту: жерти, срати, ржати. Максимально комфортно, максимально дешево, максимально швидко. Вони не зрадники. Вони просто інші. Війна для них — це поганий серіал, який заважає дивитися тік-токи і планувати відпустку в Туреччині.І ось ці дві частини мають голосувати на одних і тих самих виборах.«Мудрий народ» зробить свій вибір виходячи з того, що йому ближче. А ближче — завжди шлунок і спокій.Він проголосує за того, хто пообіцяє «мир будь-якою ціною».Він проголосує за того, хто скаже «давайте вже домовлятися».Він проголосує за того, хто зніме санкції з олігархів, поверне «бізнес як раніше» і дозволить знову ржати без тривог.І зробить це не зі зла. Зі щирого бажання жерти, срати і ржати далі.Мало хто розуміє головне: ці дві частини суспільства вже не можуть жити на одній території.Не тому, що хтось когось «не поважає». А тому, що в них різна антропологія. Різне розуміння сенсу життя. Один готовий померти за свободу. Другий готовий продати свободу за те, щоб не померти від голоду чи незручностей. Це не політична різниця. Це цивілізаційна прірва.Після війни ми не отримаємо «об’єднану націю». Ми отримаємо дві нації, які силоміць запхані в одні кордони. І «мудра» більшість завжди переможе на виборах. Бо її більше. Бо вона не виснажена. Бо вона хоче жити «як раніше» — а «як раніше» означає без війни, без мобілізації, без постійного нагадування про те, що свобода коштує дорого.Тому найстрашніший сценарій для України — не поразка на фронті. Найстрашніший — перемога і наступні вибори.Коли ті, хто воював, повернуться додому і побачать, як «мудрий народ» спокійно голосує за капітуляцію в обгортці «миру». Коли герої стануть незручним нагадуванням про те, що хтось колись платив ціну, якої більшість платити не хоче. Коли почнеться «національне примирення» і «давайте не будемо згадувати минуле».Ось тоді Україна і помре. Не від російських бомб. Від українського вибору.І найгірше — це буде абсолютно легітимно. Демократично. За всіма правилами. З високою явкою і святковим настроєм.Бо «мудрий народ» завжди правий.Він просто обирає те, що йому зручно.А Україна, на жаль, ніколи не була зручною країною.© Олександр Чех

6. Основні ознаки інформаційної операціїТиповий алгоритм виглядає так:1. Публікація звинувачень у Twitter (X).2. Масове поширення через мережу пов’язаних акаунтів.3. Підключення псевдоаналітики та «розслідувань».4. Публікація матеріалів у медіа.5. Використання цих матеріалів російською пропагандою.---7. ВисновокНаявні факти свідчать про системний характер інформаційних атак проти українських добровольців, медиків та волонтерських організацій.Такі кампанії мають ознаки координованої мережевої діяльності та використовують соціальні мережі як первинну платформу запуску, після чого наративи легітимізуються через медіа.У цих умовах критично важливо:- чітко розуміти джерела таких інформаційних атак;- аналізувати мережу акаунтів, які їх поширюють;- відрізняти реальну критику від скоординованих дезінформаційних кампаній.Розуміння структури та механізмів таких операцій дозволяє ефективніше протидіяти інформаційним атакам і захищати український добровольчий та волонтерський рух.©Mamuka Mamulashvili . Командир Грузинского легіону.

Він просто переплутав деталь.І ця помилка сьогодні рятує понад 3 000 життів щодня.1956 рік. Університет Баффало. Пізня ніч в електронній лабораторії.Інженер Вілсон Грейтбетч намагався створити звичайний пристрій для запису серцевого ритму — нічого революційного, просто допоміжний інструмент для лікарів. Втомлений, він навмання взяв резистор із коробки. Кольорові смуги здалися правильними.Але це був не той номінал.Замість 10 кОм — 1 МОм.Він припаяв деталь, увімкнув живлення… І пристрій не записав нічого.Натомість почав пульсувати.Клац. Секунда тиші. Клац. Секунда тиші.На екрані осцилографа з’являвся ідеальний імпульс — 1,8 мілісекунди — і знову пауза рівно в одну секунду. Ритм був бездоганний.Його “зіпсований” прилад бився, як людське серце.У той момент він зрозумів: це не помилка. Це рішення.У 1950-х серцева блокада часто означала вирок. Зовнішні кардіостимулятори були розміром із телевізор, підключені до розетки, і пропускали через грудну клітку болісні електричні розряди. Пацієнти не могли навіть відійти від стіни — буквально прив’язані шнуром живлення. Якщо зникала електрика — серце зупинялося.Грейтбетч подумав: а що, як пристрій можна імплантувати всередину тіла?Медична спільнота була проти.Електроніка не може працювати в людському організмі.Тіло — вологе, солоне, агресивне середовище. Батареї — токсичні. Метал — кородує.Йому не повірили.Він перевірив свій рахунок — 2 000 доларів. Усі заощадження.Звільнився з роботи. Облаштував лабораторію у власному сараї в Нью-Йорку. Разом із дружиною економив на всьому, навіть вирощував овочі, щоб зменшити витрати.Два роки він експериментував. Узимку працював у холодному сараї, шукаючи спосіб захистити пристрій від рідин організму. Кожна невдача коштувала йому грошей, яких не було.Та він не зупинився.У 1958 році пристрій випробували на собаці. Серце почало битися в ритмі, заданому схемою. Спочатку — лише кілька годин. Потім — дні. Потім — тижні.6 червня 1960 року. Лікарня в Баффало.77-річний чоловік помирав від повільного серцебиття. Він втрачав свідомість по кілька разів на день. Варіантів не залишилося.Хірурги імплантували маленький пристрій розміром із кишеньковий годинник.Вимкнули зовнішній апарат.І серце продовжило битися.Вперше в США електронний пристрій усередині тіла підтримував життя людини.Пацієнт прожив ще 18 місяців — помер не від серця.До кінця року ще дев’ять людей отримали імплантати. Один із пацієнтів через десятиліття зустрівся з Грейтбетчем — живий і повноцінний.Залишалася проблема батареї. Її доводилося міняти кожні два роки. У 1970-х Грейтбетч створив літій-йодидну батарею, яка працювала понад 10 років. Ця технологія використовується й досі.Сьогодні у світі щороку імплантують майже мільйон кардіостимуляторів.Понад 3 000 людей щодня виходять із лікарень із маленьким пристроєм у грудях — і з новим шансом на життя.Усе почалося з помилки.Вілсон Грейтбетч помер у 2011 році у віці 92 років. Його старий сарай досі стоїть — мовчазне нагадування про те, що інколи неправильна деталь стає найправильнішою.Іноді саме помилка змінює світ.

США: *хуярят ІранІран: *хуяре всіх вокруг, у тому числі Дубаї.Шахєд з Ірану: *хуяре рядом з Бурдж-Халіфа.Міноборони Еміратів: Їбать! Шо дєлать, шо дєлать! Чому не збивають!Дубайське ППО: Аааа шайтан! Нічо нє понятно, кулемет не пристріляний, як його збивать? Звонітє у ЗСУ!Старшина: Альо.Дубайське ППО: Як збівать шахєди? Старшина: Та я откуда знаю? Звоніть у свої Повітряни Сили.Дубайське ППО: (*звонят у Повітряни Сили Еміратів) Якого шайтана не збиваєте шахєдів?Повітряни Сили Еміратів: Ми не вміємо! Ми тут півсотні років рядом з Іраном дупля не різали, що держава, яка придумала діпстрайк - в'їбе його по нам! Звоніть у ЗСУ!Старшина: Альо.Дубайське ППО: Воно не збивається!!! Аааа!!! Що робити?Старшина: Тю, так понятно. Формуйте МВГ.Дубайське ППО: МВГ? А, ясно. А потім що?Старшина: А потім переводьте їх в піхоту.Дубайське ППО: Еееее... а нахрєна тоді ми їх формували?Старшина: А хєр його зна. Але в нас це саме так працювало... аааа ладно. Підіймайте весільні... тьфу, блять! Підіймайте зенітні дрони!Дубайське ППО: Які?Старшина: Так, все ясно. У вас там шо, шахєд в'їбав в мєсторождєніє ютуба? Чи вас Іран від гугла відключив? Де ви були останні чотири роки?Дубайське ППО: Еееее... придумували дубайській шоколад.Старшина: Ну то тепер кидайтеся їм в того шахєда. Ладно... шо з вами робити... Вам потрібні літаки, вертольоти, МВГ... а, МВГ вже було... і ПЗРК.Дубайське ППО: ПЗР... шо?Старшина: Ну нєдавно в вас виставка воєнна була... ну то подивіттся, може ще не всі експонати уїхали... І не забудьте обов'язково заборонити використання засобів протиповітряної оборони в межах міста.Дубайське ППО: Нам пізда.Старшина: (*кладе слухавку) Велком ту зе ОТУ "Дубаї", блєать.©Мартін Брест

Ворог збирає дані військових!Сьогодні (буквально годину тому) мав цікаву історію.До мене в друзі додалася ніби якась дівчина з гарним фото і закритим профілем. Я запити від незнайомих людей зазвичай не підтверджую, тому написав запитав її у приватних повідомленнях, що відбувається.Вона відповіла (російською), що додалася, бо я є в друзях у одного із наших односельчан, що зараз воює, і хоче мене попросити його номер телефону, бо він не виходить на зв’язок онлайн.А вона, ніби-то, вже чотири години сидить на холоді на сходах, біля квартири, котру зняла для себе і для нього, і терміново треба з ним зв’язатися, бо там ріелтори і власники квартири чекають і вона бідна і нещасна і не знає що їй роботи, а він казав що любить і т.п.Я відповів, що постараюся допомогти, написав тому чоловіку, котрий дійсно був на той момент не на зв’язку. Попри моє прохання просто дочекатися відповіді (я категорично сказав, що надам інформацію тільки з його дозволу), вона продовжувала тиснути на жалість і пояснювати, як це все терміново.Коли мій друг мені відписав, то вияснилося, що звісно немає ніякої «Настєнькі». Просто хтось, дуже активно, для чогось намагається вияснити його номер телефону. Також він зазначив, що такі дивні історії навколо нього стали масово виникати після того, як вони змінили місце базування.В ЖОДНОМУ РАЗІ не надавайте ЖОДНУ інформацію про ваших знайомих, котрі на війні, незнайомим людям в інтернеті. Вам можуть розказувати дуже емоційні історії, і все може виглядати надзвичайно важливим і терміновим — не піддавайтеся вмовлянням. В кращому випадку це шахраї, в гіршому — ворожі спецслужби. Будьте відповідальними!