Послухавши професора з Шотландії д-ра Ендрю Дж. M. СТІВЕНа, який говорив зокрема про реформу регулювання права власності й іпотеки і про той шлях, який пройшла ця країна, певна, що всі переконались у тому, що це має бути лише так фундаментально. За кілька років ними (групою розробників змін до нормативно-правових актів) було видано три монографії, які були присвячені сутнісній правовій матерії при реформуванні. І після того, як монографії побачили світ, відбулося публічне обговорення важливих питань, яким були присвячені ці монографії. Послухавши це, зайвий раз переконуєшся, наскільки глибоко опрацьовуються реформи! І сумнівів немає, що саме так і має бути.Як я розумію, саме таким шляхом вдається продемонструвати суспільству взагалі й правничій спільноті зокрема, по-перше, те, що спонукало до реформи, які проблеми виявилися при правозастосуванні в сучасних умовах, чим вони викликані. При цьому це має бути зроблено на глибокому дослідницькому аналітичному рівні. По-друге, це виявлення причин, які до цього призвели і чи є вони такими, що тотально впливали на цілий шар відносин із власністю, у тому числі на іпотеку. Для нас, зокрема, це перехід права власності, значення державної реєстрації, так зване пріснозвісне «книжкове володіння» тощо.По-третє, ті модельні підходи, які пропонуються запровадити з зазначенням на те, наскільки вони здатні подолати ті складнощі, які демонструє правозастосування та ін. А тепер давайте подивимося на українські реалії. Наскільки у нас це хоч трохи схоже з таким підходом до реформ в праві? Принаймні на прикладі тієї реформи, що стосується оновлення Цивільного кодексу подібних підходів не вбачається. Крім запропонованої Концепції реформування ЦК, яка на старті показала той стислий оглядовий підхід як такий намір, який пропонується розробниками, нічого більш так і не з’явилося. Про щось фрагментарно йшлося на конференціях, в яких можна було при бажанні відшукати якісь зернятка про реформування, але цілісного виваженого підходу про те, як же планується реформувати ЦК і які принципово важливі засади для цього бачиться запровадити – такого я, власне, не побачила. Шкода, звісно. І от сьогодняшні Іпотечні слухання продемонстрували цілу купу проблем в сфері іпотек, прав на чужі речі, права власності взагалі. Яке ж реагування на все це буде? Подивимось.
Шановні колеги!Другий обіцяний допис – щодо засідання НКР ВС 25.12 з питання, яке неодноразово поставало: правові наслідки вчинення правочину, підписаного не його стороною. При цьому ситуація ускладнена тим, що такий правочин було посвідчено нотаріально.Тож ВС питає: чи буде це правочин такий, що укладений з порушенням форми чи з вадами волі? Чи буде такий правочин нікчемним? неукладеним? чи є підстави для визнання його недійсним судом?Коротко про моє бачення відповіді на ці питання.1. Якщо договір укладено в простій письмовій формі і підписано не його стороною, але орендодавець отримував якийсь час оренду плату, то: а) договір не можна вважати не укладеним; б) недодержання простої письмової форми не дає підстав визнавати його недійсним; в) очевидна недобросовісна поведінка орендодавця.2. Якщо договір посвідчено нотаріально, але підписано не його стороною, то має йтися про недодержання вимог про нотаріальне посвідчення правочину. Єдиний, передбачений законом наслідок – нікчемність правочину. Отримання ж орендодавцем платежів слід вважати безпідставним і застосувати ст. 1212 ЦК.3. Підстав вважати тут вади волі не вбачаю. І взагалі ці міркування тут недоречні.🖇
Шановні колеги!Ми закінчили нашу титанічну працю - видали монографію "Вчення про цивільно-правову відповідальність" 📘Хоча слово "закінчили" навряд чи вірне, бо навіть на цьому етапі вже стало зрозуміло, що треба рухатися далі. Як мені видається, ця книга, тобто дослідження на цю тему, закінчена бути не може. Це триваючий процес. І якщо будемо живі і здорові і Господь дозволить, маю намір запровадити таку традицію як постійне оновлення і перевидання книг, які потребують цього. Бо ми живемо в такий динамічний період розвитку права, що інакше немає ніякого сенсу в юридичних книгах.Чим ця книга мною сприймається видатною? По-перше, актуальністю тематики, яка має першочергове значення для практикуючих юристів. По-друге, тим, що повноцінного монографічного дослідження на цю тему довгий час не проводилося і виявилася гостра потреба переглянути багато чого в цій сфері. (Тут зроблю ремарку - коли книга буда наполовину готова, я дізналася про вихід ще однієї монографії на тему відповідальності авторства проф. Надьон В.В.). По-третє, залучення широкого кола практиків, насамперед суддівського корпусу. По-четверте, це широчезна сфера досліджень проблематики відповідальності - від загальних питань, до відповідальності в речових, зобов'язальних, іпотечних, корпоративних та ін. правовідносинах, при банкрутстві, особливості тієї чи іншої відповідальності, зокрема за невиконання грошових зобов'язань.Певна, що кожен читач знайде багато чого корисною для себе. Навіть якщо книга стане предметом дискусій - і це для нас важливо. Головне для юридичних книг - не стати мертвим вантажем, про яку ніхто не знає, не згадує і від якого ні холодно, ні жарко.Тож зустрічайте нашу чергову книгу.Як завжди цим постом ми надаємо можливість:1) придбати захищену електронну версію книги (817 сторінок): вартість 1100 грн.2) придбати за передзамовленням друковану книгу (817 сторінок): вартість 1400 грн.Надалі, після виходу книги з типографії (орієнтовно 6-13 грудня), вартість друку складе 1500 грн.
Шановні колеги! Готуючись до лекції магістрам з тематики суб’єктів права (у т.ч. корпоративного), переглянула судову практику по приватним підприємствам.І в черговий раз здивувалася тому, скільки негараздів ми мали з Господарським кодексом взагалі, з визначенням в ньому різних дивних підприємств/господарюючих суб’єктів і зі ст. 113 ГК зокрема!Це породило безкінечні спори з приводу того, що таке приватне підприємство, різні правові позиції ВСУ та ВС, які змінювалися протягом цих 20 років.Достатньо перелічити такі постанови: Постанова ВГСУ від 10.08.2016 у справі №914/1876. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/59631510;постанова від 06 березня 2018 року у справі № 907/167/17;постанова ВП ВС Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 917/1887/17;постанова ВП ВС від 11 червня 2019 року у справі № 917/1338/18 (провадження № 12-23гс19);постанова ВП ВС від 29 червня 2021 року у справі № 916/2813/18;Постанова ВП ВС від 2 листопада 2021 року Справа № 917/1338/18;Постанова ВП ВС від 15 червня 2022 року справа № 450/624/15-ц…Скільки зусиль! Скільки часу! Скільки поворотів на 180 градусів!А от вираз з постанови ВП ВС від 29 червня 2021 року у справі № 916/2813/18: «Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що приватне підприємство - це не окрема організаційно-правова форма юридичної особи, а класифікуюча ознака юридичних осіб залежно від форми власності.»Думаю: щось до болі знайомий вираз. Начебто я так колись писала. Не полінилась, перечитала свої статті і от цитата з моєї статті 2008 року «Правове регулювання приватних підприємств»// Нотаріат для вас. –2008. - № 6 -- С.21-24:«Позначення в ГК такого виду підприємств, як приватні підприємства, є лише вказівкою на класифікацію підприємств за формою власності. Приватні підприємства мають перетворитися на господарські товариства.»А взагалі темі про приватні підприємства мною бути присвячені низка статей. Так от постає питання про те, навіщо було рухатися таким шляхом і чому не сприймати ті аргументи, які наводилися?Відчуваю себе неоціненим Ульпіаном.😔😜 Але у нас би й до Папініана не дослухалися. Чому все так відбувається? Пишемо, доводимо, аргументуємо, ратуємо, намагаємося зробити як краще… І все це падає в безодню. І лише зі спливом мало не 20 (!!!!) років вища судова інстанція приходить до такого ж висновку.
Тема "Поділ майна між подружжям: частки в статутному капіталі та окремих майнових прав. Значення згоди при поділі"Наші діалоги з суддею Верховного Суду Василем Кратом присвячені такому питанню, яке було і залишається злободенним – поділу майна між подружжям. Ми обговоримо різні нюанси, пов’язані з поділом не речей, а майнових прав, серед яких – право на частку в статутному капіталі, майнове право на товарні знаки та ін. А також зосередимо увагу на тому, як бути з майновими обов’язками – чи їх також можна або слід ділити і якщо так, то яким чином?Приєднуйтесь. Буде цікаво і пізнавально.Вітається надсилання ваших питань заздалегідь – ми матимемо час їх обдумати і відповісти.Захід публічний і взяти участь зможуть всі бажаючі – треба лише зареєструватися.Шановні колеги!Весь час з моменту створення нашої ГО «Цивілістична платформа» ми проводимо всі наші заходи за власні кошти, без грантів та бюджетної підтримки. Ми щиро вдячні тим, хто нам допомагає. Ми цінуємо це. Ми проводимо багато публічних заходів. Однак у нас є до вас прохання по можливості сприяти нашій діяльності. Для цього ми створили банку і хто має бажання підтримати наш захід, може це зробити. Будемо вдячні за будь-яку суму – всі кошти йтимуть на розвиток ГО «Цивілістична платформа», розширення і покращення її діяльності. А відтак – на благо всім українським цивілістам.🔗Посилання на банкуhttps://send.monobank.ua/jar/4yEfK2ZQXE💳Номер картки банки5375 4112 2226 6939Реєстрація 👇👇👇
📗 Засновники/учасники/акціонери/члени юридичної особи можуть зловживати своїм правом, використовуючи юридичну особу як правову форму здійснення ними дій у власних інтересах і з порушеннями закону й інтересів інших учасників та кредиторів юридичної особи.Щодо тих правових механізмів, завдяки яким стає можливим притягнення до відповідальності по боргах юридичної особи іншої особи, то в ЦК України такий механізм міститься в ч.4 ст. 92. В навпівпублічному та у публічному законодавстві це питання вирішується значно більш безцеремонніше. Зокрема ст. 58 Закону України «Про банки та банківську діяльність» передбачає й відповідальність учасників банку за зобов'язаннями банку згідно із законами України та статутом банку. Особливо це стосується «власників істотної участі», які зобов'язані вживати своєчасних заходів для запобігання настання неплатоспроможності банку і «пов’язаних із банком осіб».В законодавстві про банкрутство встановлюється притягнення засновника до цивільно-правової відповідальності, якщо він умисними діями довів юридичну особу до банкрутства, та під час процедури банкрутства у юридичної особи немає достатнього майна / грошових коштів для покриття боргів перед кредиторами (статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства ). До цього слід додати судову практику зі застосування доктрини «проникнення за корпоративну вуаль», яка дозволяє притягнути засновника до відповідальності за юридичну особу.Хочете дізнатися більше?Купуйте другий випуск журналу за посиланням 👇
Шановні колеги! Дорогі друзі!📗Вийшов другий номер журналу «Цивілістична платформа». Він присвячений одній з фундаментальних тем цивільного права – юридичним особам. Тематика юридичних осіб має значення абсолютно для всіх аспектів – й укладення договорів, і представництва. Чого вартує питання прав на майно та відповідальності юридичних осіб!Так сталося, що в Україні проблематикою юридичних осіб займається мало хто з науковців. І це гостро відчувається особливо тоді, коли постає питання про внесення змін до ЦК щодо юридичних осіб. От нещодавно всіх сколихнула проблема реформи державних та комунальних підприємств у зв’язку зі скасуванням Господарського кодексу. Немає сумнів у тому, що така реформа потрібна, але це робиться в стані абсолютної (!) відсутності доктринального опрацювання цього питання. Тому розвідки авторів статей цього номеру будуть корисними і для законотворчої, і для правозастосовної діяльності.Ми сподіваємося, що як постановка проблем, яких торкаються автори статей, так і шляхи їх вирішення стануть і предметом дискусії, і підставою для формування своїх бачень, і інструментом для вирішення тих чи інших спорів.Другий випуск та окремі статті доступні для придбання за посиланням нижче 👇
Шановні колеги!🛰 Наша організація «Цивілістична платформа» вирішила провести конкурс наукових робіт.Звісно, може постати питання про те, що стало поштовхом для цього. Відповідь дуже проста: ми намагаємося і для наших книжок, і для нашого журналу, а тепер і для цього заходу відшукувати ті здорові наукові сили, які здатні писати справжні наукові дослідження, бачити проблему та мати змогу запропонувати її вирішення. Попри те, що наразі наукового планктону багато, є й «акули пера», яких ми знаємо, поважаємо і з нетерпінням чекаємо їх наукових праць.Задля того, щоб корпус справжніх науковців поповнювався, потребуються відповідні заходи. І це не звичні для нас конференції та круглі столи, де далеко не завжди почуєш щось дійсно значиме. Останнім часом їх лавина, часто – мутний потік.А нам би хотілось, що ті, хто справді прагне до наукових досліджень, був «на п’єдесталі». Ось для чого цей конкурс.А до обрання тематики конкурсу нас підштовхнули звернення деяких наших колег, які прагнуть написати статті на сучасну і злободенну тему, пов’язану з різними технологіями в праві. Навіть вже є черга для публікацій в журналі «Цивілістична платформа», номер 4 якого ми ї присвятимемо цьому. Переможці конкурсу будуть мати змогу опублікуватися в цьому номері журналу.Запрошуємо всіх, хто цією тематикою хворіє, до участі в нашому конкурсі.Це можуть бути наукові розвідки у сфері реєстрації прав та осіб, баз даних, диджіталізації в корпоративній сфері, в сфері судочинства… Я навіть не буду перелічувати всі ті сфери, де наразі затребувані новітні технології. Їх тьма. А наукових пошуків – кіт наплакав. Тож давайте заповнювати разом цю прогалину.Роботи на конкурс приймаються протягом двох місяців – до 3️⃣1️⃣ жовтня 2024 р.Детальна інформація про конкурс доступна за посиланням нижче 👇
Шановні колеги!Вже скільки років викладаю право й займаюся практичною діяльністю і ніяк не можу зрозуміти те, як так сталося, що у нас масово (!) і тривало (майже 30 років!) порушуються конституційні засади дій органів державної влади, зокрема прокуратури, і це не знаходить ніяких перешкод з боку суддівської влади. Що я маю на увазі? Відомий вираз про те, що «прокурор в інтересах держави в особі міської ради» чи іншого органу місцевого самоврядування звертається до суду.При чому держава до органів місцевого самоврядування? Чи може держава уособлюватись в орган місцевого самоврядування? Це різні структури в суспільстві, з різними повноваженнями, різні власники.Чи не читають Конституцію прокурори й судді? А якщо читають (думаю, що не можуть не читати), то чи не засмучує їх те, що вираз у позовній заяві прокурора, що він діє в інтересах держави в особі міської (або сільської чи селищної) ради не відповідає ст.19 Конституції України. Адже згідно конституційній нормі органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. А в Законі України про прокуратуру» однією з функцій прокурора є представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави. Оскільки держава в правовідносинах діє через свої органи, то цілком логічно, що прокурор може звертатися до суду в разі, коли держава брала участь (була стороною) у правовідносинах через свій конкретний орган. Органи ж місцевого самоврядування не є державними органами.В Конституції, ЦПК та в Законі України «Про прокуратуру» вичерпним чином зазначається те, у чиїх інтересах прокурор мiг звертатися до суду і розширеному тлумаченню це не піддається.І ось лише в цьому році ВС звернув увагу на те, чи може прокурор звертатися з позовом за захистом прав держави в особі державного підприємства. Хіба держава діє через державне підприємство? Хіба ДП не є юридичною особою, яка може виступати в суді і це не є її принципово важливою ознакою?😒Тобто зі спливом 30 років ВС звертає увагу на ці порушення Конституції і Закону «Про прокуратуру».А коли ж ВС зверне увагу на порушення Конституції та Закону «Про прокуратуру» при зверненні прокурора до суду з позовом від імені держави в особі органів місцевого самоврядування?🤷 Сподіваюсь, що черга дійде й до цього. Але як бути із задоволенням судами тих позовів, які подавав прокурор в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування?🤔
Шановні колеги!Щось останнім часом в зону моєї уваги потрапляє немало цікавого матеріалу для роздумів на тему "Фізичні особи", їх спільноти, зв'язки, права тощо. Зазвичай ця тема в курсі цивільного права була такою собі, малоцікавою. Якоюсь мірою банальною.А от час від часу - то ШІ-агенти, то біологічні діти з масовими родинними / чи зовсім неродинними зв'язками.От така інфо:Засновник Telegram Павло Дуров заявив, що у нього понад 100 біологічних дітей у 12 країнах.👌За його словами, 15 років тому він став донором сперми на прохання друга. Керівництво клініки запропонувало йому здати більше біологічного матеріалу для анонімної допомоги іншим парам з огляду на дефіцит «високоякісного донорського матеріалу».Дуров зазначив, що його заморожений матеріал, як і раніше, залишається в клініках і доступний для використання.«Тепер я планую відкрити вихідний код своєї ДНК, щоб моїм біологічним дітям було легше знайти одне одного», - додав він.Хіба не цікаво? Я не кажу про спадкове право😊 Я про інше🤔
TGLIST.COM.UA
