Ще трохи про папу кандидата у ВРП Євгена Гетьмана - Гетьмана Анатолія ПавловичаДякуємо небайдужим читачам, за наданий матеріал.Поєднання посад і впливу

Багаторічно поєднує керівні ролі в університеті та в Національній академії правових наук: був головним ученим секретарем Академії (1998–2001), а потім проректором і ректором НЮУ ім. Ярослава Мудрого та одночасно академіком НАПрН України. Як академік НАПрНУ і ректор ключового юридичного вишу він має значний вплив на формування наукових рад, спецрад, редакційних колегій, що створює високий рівень концентрації впливу, хоч це і не заборонено законом.Вибори ректора та переобрання

У 2020 році на виборах ректора НЮУ ім. Ярослава Мудрого він фактично був єдиним сильним кандидатом після того, як багаторічний ректор В. Я. Тацій не висувався; Гетьман отримав 82,45% голосів (686 з 832). Призначення на посаду було оформлено наказом міністра освіти і науки Сергія Шкарлета на 5‑річний строк. У 2026 році його переобрали ректором знову, що фіксує тривале перебування однієї особи на вершині управлінської піраміди в одному й тому ж університеті, що може розглядатися як фактор інерційності й замкненості управління.Роль у наукових і атестаційних органах

У 2002–2007 роках очолював Експертну раду з юридичних наук ВАК України й одночасно був проректором НЮУ, а також головою спеціалізованої вченої ради свого університету. Як ректор виступає заступником голови або заступником голови спеціалізованих вчених рад з присудження наукових ступенів у НЮУ, тобто поєднує адміністративний вплив із впливом на атестаційні рішення щодо наукових кадрів.Участь у дорадчих/владних структурах

Є академіком НАПрН України та бере участь у керівних органах Академії, одночасно очолюючи університет; це об’єктивно посилює його можливості впливу на кадрову політику в юридичній науці в цілому. Згадується в офіційних джерелах як учасник колективних органів та заходів, де поєднується роль університетського ректора та представника НАПрНУ, що знову ж таки концентрує функції в одній особі.Проблемні аспекти системного характеру

Тривала кар’єра в одному університеті (від випускника до ректора) означає сильну внутрішню вкоріненість, що може ставити питання про відкритість до зовнішньої конкуренції та оновлення управлінських практик. Комбінація статусу ректора, академіка НАПрНУ, колишнього голови експертної ради ВАК, керівних ролей у спецрадах та редакціях створює «ланцюжок впливу» – від підготовки дисертацій до їх захисту і публікації результатів. Далі буде...