Про діалог з московською церквою

Ви напевно здивувалися, коли побачили опитування вище👆🏻

А ми ось здивувалися, коли владика Ігор Ранця дав цікавий коментар, який оприлюднив Vatican news. Сказав мов з росіянами за кордоном, ну тобто з парафіями рпц треба діалогувати. Бо ми християни, християнство - це про любов і пошук спільної мови.

Але це ще не все. Тут Блаженнійший на цю тему сказав цікаву річ. Жодного діалогу, поки в рпц не визнають помилковість "Львівського собору".

Розібрали трішки детальніше:

(владика Ігор Ранця): Діалог є невідворотним і духовно необхідним, навіть попри відсутність визнання УГКЦ з боку Москви. Потрібно починати будувати хоча б неформальні зв’язки як довгостроковий проєкт.
Цитата: «Це невідворотно, оскільки божественна природа є діалогічною... Треба починати створювати зв’язки, можливо, неформальні».
(Блаженніший Святослав): Рівноправний діалог неможливий, бо РПЦ розглядає будь-який контакт не як партнерство, а як інструмент поглинання, де мета виправдовує засоби.
Цитата: «Якщо вживається термін "псевдособор", то далі нема про що говорити... Хто не є з нами, той проти нас».

Щодо моральної оцінки війни та страждань
(владика Ігор Ранця): Акцент на універсальній людській трагедії, яка об'єктивно торкається всіх учасників конфлікту.
Цитата: «Жах війни стосується обох сторін... Війна завжди є трагедією з обох боків».
(Блаженніший Святослав): Чітке засудження конкретних злочинів агресора без будь-якого розмивання відповідальності чи зрівняння сторін.
Цитата: Мова йде про визнання «злочинів Львівського псевдособору» та протидію наративам, що виправдовують насильство.

Щодо історичної термінології та підґрунтя стосунків
(владика Ігор Ранця): Необхідність долати інституційні бар'єри та пропаганду, щоб зробити діалог реальним проєктом майбутнього, навіть якщо зараз РПЦ не визнає УГКЦ.
Цитата: «Вона не визнає нашу Церкву... але треба... зробити з цього діалогу проєкт».
(Блаженніший Святослав): Категорична відмова від нав'язаних московських наративів, які фальсифікують історію та церковне право.
Цитата: «З історичної точки зору термін "возз’єднання" є абсурдним. Ніколи ця церковна одиниця не була в єдності з Московським патріархатом».

Цікаво виходить, що владика Ігор Ранця акцентує на теологічній необхідності комунікації та універсальності страждання (пошук мостів попри обставини), а глава УГКЦ Блаженніший Святослав стоїть на позиції ,що інституційний діалог з РПЦ неможливий, доки вона заперечує саме існування УГКЦ та виправдовує насильство.

І як це трактувати? В УГКЦ немає спільної позиції? Є проблеми з ієрархією? А мабуть владика Ранця вирішив загравати з Ватиканом? Чи навпаки це все сплановано і просто транслюється завуальовано через владику Ігора, бо глава УГКЦ цього озвучити не може, а час на примирення прийшов? Чи Ватикан натиснув і треба було сказати те, що хоче папський апарат? А чи можна слова владики Ігора про те, що росіяни теж страждають, трактувати як виправдання збройної агресії? Чи поки що ні?

Хотілося б почути пояснення.

CHURCHER

CHURCHER 2.0 - резерв