​​5 травня 1945 року до генерала Павла Шандрука в штаб Української національної армії приїхали на нараду Андрій Шкуро начальник резерву козацьких військ Ваффен-СС та Семен Краснов начальник штабу ГУКВ (Головне управління козацьких військ) при РМО Альфреда Розенберґа. Після наради та спільної вечері, Андрій Шкуро мав розмову з генералом Михайлом Кратом, який після самогубства Фріца Фрайтага, згодом зайняв пост командувача 1-ої дивізії УНА. Під кінець розмови Шкуро попросив Крата висповідатися та причаститися в священика УАПЦ при штабі УНА. Крат пізніше так згадував ту зустріч:«..генерал Шкуро спитав мене, чи немає в дивізії православного священика? "Тяжкі дні надходять. Вам українцям нічого, бо ви не билися з англійцями та американцями, а нам попаде по ... (генерал був знаний як аматор "крєпких словечок"). "Хотів би я висповідатися та причаститись".Я відповів, що священик є, але він править українською мовою.Генерал не вважав цього за перешкоду до задоволення його релігійної потреби. В козацьких формаціях, звичайно були священики. Чому кубанський генерал схотів висповідатись перед священиком українцем-це назавжди залишиться таємницею.І ось у неділю вранці в маленькій готелевій кімнатці, моїй і підполковника Барвінського, отець Іов відправив пасхальну Службу Божу й запричастив генерала і його адьютанта».На фото генерал Андрій Шкуро крайній праворуч, посередині В'ячеслав Науменко Військовий отаман Кубанського козацького війська, за ним ліворуч позаду ротмістр Микола Назаренко командир сотні 1-го Донського полку  1-ої козацької дивізії Вермахту. 1944 р.