А найцікавіше знаєте що:В російському середовищі, де діє російська політика і функціонують російські інституції та російська мова, як і в минулому радянському середовищі, подібні думки та подібний аналіз, як вище були і залишаються неможливими. В Радянському Союзі, як і в сучасній Росії, не існувало і не існує мови, здатної проаналізувати і репрезентувати власний колоніалізм та власну експансію як проблему.І я не лише про цензуру чи заборону окремих висловлювань, а про відсутність самої поняттєвої рамки, у межах якої імперія могла б бути осмислена як імперія, а не як природний історичний стан або цивілізаційна місія.Мова і поняття, які в принципі дозволяють таке осмислення, ніколи не були частиною російського інтелектуального поля. А з цього вже утворюється інша цікава закономірність:Я можу інтуїтивно щось відчувати, насильство, приниження, страждання, але щоб це проаналізувати мені потрібні слова, щоб вони сформували понятійну рамку, мені потрібна мова, як система, що дає змогу виражати сенси.Без такої мови інтуїція не перетворюється на знання, а досвід не стає аргументом. Цікавенько...