Коли говорять про безбар’єрність, її часто помилково пов’язують лише з людьми з інвалідністю. Насправді ж бар’єри можуть виникнути у житті будь-якої людини — інколи тимчасово, інколи на тривалий період. 🤔Про це розповідає Сергій Худа, дитячий фізичний терапевт та амбасадор безбар’єрності від Міністерства охорони здоров’я України. Він зазначає: щодня виникають різні ситуації, у яких люди можуть потребувати доступнішного середовища, ніж зазвичай. 💬«Наприклад, після операції або перелому ноги людина певний час пересувається з милицями. У такій ситуації навіть кілька сходинок на вході до лікарні можуть стати серйозним бар’єром», — говорить Сергій Худа. У сфері охорони здоров’я безбар’єрність охоплює кілька важливих напрямків: 🏥Фізична безбар’єрність: доступність будівель, лікарень, амбулаторій та транспорту. Наприклад, пандуси, ліфти або зручні входи до медичних закладів допомагають людям після травм, батькам з дитячими візочками та людям старшого віку безперешкодно потрапити до лікаря. ℹ️Інформаційна безбар’єрність: у складний момент лікування людина повинна розуміти, що відбувається і які кроки потрібно робити далі. Саме тому важливо, щоб медична інформація пояснювалася зрозумілою мовою, а пацієнт отримував чіткі пояснення щодо свого стану, лікування та реабілітації. 📲Цифрова безбар’єрність: сьогодні багато медичних сервісів працюють онлайн: запис до лікаря, електронні направлення, результати обстежень. Важливо, щоб електронні медичні послуги були простими та зрозумілими для різних користувачів.👥Суспільна та громадянська безбар’єрність: йдеться про можливість кожної людини отримати медичну допомогу без упереджень і стигматизації. Кожен пацієнт має рівний доступ до медичних послуг незалежно від віку, стану здоров’я чи життєвих обставин. ✅Економічна безбар’єрність: у сфері охорони здоров’я це означає, що людина повинна мати можливість отримати необхідну допомогу незалежно від фінансового стану. Саме тому реабілітаційні послуги включені до Програми медичних гарантій і оплачуються державою через НСЗУ. 📖Освітня безбар’єрність: вона означає доступ до знань, які допомагають людям краще розуміти свій стан і процес відновлення. Після травм або складних захворювань пацієнти та їхні родини часто потребують пояснень і навчання — фахівці навчають і пояснюють, як поступово повертатися до повсякденного життя. Нагадаємо, що «Розвиток системи реабілітаційної допомоги» є флагманським проєктом МОЗ, що реалізується в межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні, ініційованої першою леді України Оленою Зеленською. Ключове повідомлення у межах реалізації проєкту: «Безбар’єрність — це коли можеш пройти шлях підтримки без перешкод», що відповідає головним засадам всеукраїнської кампанії соціальних змін «Безбар’єрність — це коли можеш».@Міністерство охорони здоров'я України
Цього тижня спеціалісти Центру продовжили роботу в навчальних закладах області та говорили з молоддю про здоров’я, вибір і відповідальність, які формуються саме зараз 💬🧠.Лікар-епідеміолог Центру Антоніна Чоботар провела лекції для учнів ліцею №18 про профілактику туберкульозу 🫁. На цю ж тему Христина Пудяк поспілкувалася з учнями Чернівецької гімназії №9. Юлія Бойко провела зустріч з учнями ліцею №3 медичного профілю, де говорили про основи здорового харчування як щоденну інвестицію у власне здоров’я 🥗.Фахівці Кіцманського територіального відділення працювали одразу на кількох локаціях 📍. У вищому професійному училищі м. Заставна для учнів провели зустрічі на теми «Вплив енергетичних напоїв на організм підлітків», де обговорили вплив енергетиків – на серце, нервову систему, сон і загальне самопочуття ❤️🧠😴 та «Що потрібно знати про туберкульоз», а саме: як розпізнати симптоми, як передається інфекція, чому не варто відкладати звернення до лікаря 🩺.Також фахівці відвідали Кіцманську музичну школу ім. Володимира Івасюка, де говорили про здоров’я дихальної системи та фактори, які впливають на нього щодня 🫁. Основний акцент – туберкульоз: як уберегтися, чому важлива рання діагностика і як відрізнити факти від міфів. Під час зустрічей учасники отримали інформаційні матеріали 📄.У Банилівському опорному ліцеї імені Івана Діяконюка для учнів 10-11 класів спеціалісти Вижницької районної філії провели лекції з профілактики туберкульозу та папіломавірусної інфекції – про ризики, захист і відповідальні рішення щодо власного здоров’я 🛡️.Ми продовжуємо працювати з молоддю не лише для того, щоб інформувати, а щоб формувати розуміння і впевненість у власних діях. Бо знання – це теж захист.
Всесвітній день людей із синдромом Дауна, який щороку відзначається 21 березня, має глибоку символіку, а саме 21-й день третього місяця нагадує про трисомію 21-ї хромосоми, яка є генетичною особливістю, що зумовлює цей стан 🧬💛. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), синдром Дауна є одним із найпоширеніших генетичних станів у світі й приблизно одна дитина з 1 000 народжень має цю особливість ([https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/birth-defects](https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/birth-defects)). Відзначення цього дня є важливою нагодою для суспільства замислитися над цінністю кожної людини, незалежно від її особливостей, а також спрямоване на підвищення обізнаності, подолання стереотипів та формування інклюзивного середовища 🤝🌍.Людей із синдромом Дауна часто називають “сонячними людьми” завдяки їхній відкритості, доброзичливості та щирості у спілкуванні ☀️. Сьогодні, завдяки розвитку медицини та соціальної підтримки, вони можуть жити понад 60 років, тоді як ще кілька десятиліть тому середня тривалість життя була значно нижчою ⏳. Люди із синдромом Дауна здатні навчатися, працювати, займатися спортом, мистецтвом, брати активну участь у житті громади, і приклади з усього світу доводять їхні значні успіхи 🌟. У світі є багато прикладів успіху людей із синдромом Дауна, які доводять, що генетична особливість не обмежує можливості людини й це:• американський актор і співак Кріс Берк 🎭;• британський актор Томмі Джессоп 🎬;• іспанський педагог та актор Пабло Пінеда 📚;• британська акторка Паула Сейдж 🎥;• американський актор Зак Готтсаген, який виступав на церемонії «Оскар» 🏆;• спортсмен Кріс Нікіч він перший учасник із синдромом Дауна, що завершив Ironman Triathlon 🏊♂️🚴♂️🏃♂️;• британська активістка Гайді Кроутер, яка бореться за права людей із цією особливістю 💪.Їхні досягнення у кіно, спорті, освіті та громадській діяльності є яскравим доказом того, що кожна людина може реалізувати свій потенціал за умови підтримки та рівних можливостей ✨. Для суспільства цей день є нагадуванням, що інклюзія це не милосердя, а справедливість ⚖️, тому що важливо створювати умови, де кожна особистість може реалізувати свій потенціал, а це доступ до якісної освіти, можливість працевлаштування, участь у культурних та громадських ініціативах 🎓💼🎨. Міжнародні та національні програми, культурні проєкти й освітні кампанії допомагають змінювати суспільні установки, розвивати толерантність і повагу до різноманітності 🌈. А кожен із нас може зробити свій внесок й поширювати знання, підтримувати інклюзію, брати участь у символічних акціях та виховувати дітей у дусі прийняття й поваги 🤲. Коли ми визнаємо цінність кожної людини, ми будуємо майбутнє, у якому немає місця для упереджень, а є простір для розвитку, щастя та гідності 💛.Допис підготувала: Алла ХОДОРОВСЬКА – лікар-епідеміолог тренінгового центру ДУ «Чернівецький ОЦКПХ МОЗ», к.мед.н., доцент БДМУ.
Латентна туберкульозна інфекція (ТБ-інфекція) – це стан, коли збудник туберкульозу (мікобактерія) присутній в організмі, але перебуває в неактивному, «сплячому» стані. Симптоми відсутні, людина почувається здоровою і не є заразною для оточення. 🦠 Проте, без профілактичного лікування інфекція може перерости в активну форму, особливо при ослабленні імунітету.Інфікованими мікобактеріями туберкульозу є близько чверті населення планети. 🌍 Близько 5–15% інфікованих людей можуть захворіти на активний туберкульоз протягом життя. Найвищий ризик захворіти — у перші 2-5 років після інфікування. ⏳Ризик розвитку активного туберкульозу після інфікування ТБ-інфекцією зростає за наявності таких факторів як:- контакт із людиною, яка хворіє на ТБ, протягом останніх двох років;- ВІЛ-інфекція;- прийом імуносупресивних препаратів, проведення гемодіалізу або перитонеального діалізу, підготовка до трансплантації;- вроджені імунодефіцитні стани;- наявність силікозу або антракосилікозу.У таких випадках варто звернутися до сімейного лікаря для обстеження і, за потреби, проведення профілактичного лікування. 👩⚕️Основними методами виявлення латентної ТБ-інфекції, які доступні в Україні, є шкірні тести (проба Манту та нові шкірні тести) або тести на визначення вивільнення гамма-інтерферону (квантиферонові тести). 🧪 Точність такого тесту - 98-100%.Єдиний ефективний спосіб запобігти розвитку хвороби — профілактичне лікування. 💊Профілактична терапія проводиться відповідно до рекомендацій ВООЗ. Курс може тривати 1 чи 3 місяці, а захисний ефект зберігається понад 10 років за умови повного проходження лікування. 🛡️Під час лікування важливо дотримуватися призначень лікаря і не переривати курс лікування. ⚠️В Україні діагностика та профілактичне лікування ТБ-інфекції є безоплатним. 🇺🇦
У новому Національному календарі профілактичних щеплень з’явилося щеплення проти ВПЛ-інфекції. Чому варто щепитися проти ВПЛ-інфекції та як це захищає від раку шийки матки? Роз’яснює Анна Свінціцька, лікар-гінеколог-онколог амбулаторно-поліклінічного відділу ДНП «Національний інститут раку».❓ У чому складність раннього діагностування раку шийки матки і яка ситуація з захворюваністю в Україні?💬За оперативними даними Національного канцер-реєстру, у 2024 році зареєстровано 3007 випадки захворювання та 1097 смертей від раку шийки матки. Складність раннього діагностування полягає у пізній появі симптоматики, на яку може реагувати пацієнтка. Зазвичай його виявляють завдяки скринінговим тестам (цитологічному дослідженню).Поки пухлина не поширюється на суміжні структури — болю немає. Симптоми раку шийки матки включають: незвичні кровотечі — під час або після сексу, постійні виділення між менструаціями або після настання менопаузи, незвичні та/або неприємні виділення з піхви, а також біль у ділянці тазу (нижче пупка).❓Чи зможемо ми ліквідувати рак шийки матки як явище завдяки вакцинації? 💬Безумовно, людству це під силу. ВООЗ ще у 2020 році поставила мету — ліквідувати рак шийки матки через стратегію «90-70-90». Це передбачає вакцинацію 90% дівчаток до досягнення 15-річного віку, проходження високоточного тесту на ВПЛ щонайменше у 35 років та у 45 років у 70% жінок та належне лікування і догляд у 90% жінок, у яких виявлено передраковий стан або рак. Тож введення до Календаря щеплень вакцинації проти ВПЛ-інфекції — це елемент багаторічної стратегії, а не «швидке рішення». Австралії це вдалося: 20 років вони вакцинували дітей і зрештою не виявили жодного нового випадку раку шийки матки в жінок віком до 25 років станом на 2021 рік. У їхніх планах стати першою країною в світі, яка повністю ліквідує рак шийки матки. Ми теж можемо досягти такого успіху, якщо будемо послідовними.❓Чи правда, що вакцина може викликати непліддя? Це поширений міф. 💬До непліддя призводить поширений рак шийки матки, а не вакцинація від його головної причини. Було проведено достатньо міжнародних досліджень, і жодне з них не підтвердило маніпулятивних тверджень про так звану «стерилізацію» внаслідок вакцинації.❓Які ще онкохвороби може спричиняти вірус? Чи необхідно вакцинувати хлопчиків, дорослих пацієнтів? 💬 Вірус може спричиняти рак піхви та рак вульви у жінок. Рак ротоглотки, аноректальний рак, рак статевого члена та генітальні кондиломи — причини, чому хлопців теж доцільно вакцинувати. Дорослих пацієнтів за бажанням вакцинувати не протипоказано, а людей з компрометованим імунітетом — навіть бажано. Також рекомендується вакцинація проти ВПЛ після проходження лікування раку шийки матки для зниження ризику рецидиву захворювання. Повне інтерв’ю з Анною Свінціцькою читайте на сайті Національного порталу з імунізації: https://vaccine.org.ua/eksperty-interviews/anna-svincziczka/
Всесвітній тиждень знань про мозок 🧠 це щорічна міжнародна освітня кампанія, започаткована Dana Foundation у 1996 році, яка проводиться у березні та об’єднує університети, наукові центри, школи й громадські організації по всьому світу 🌍. Її актуальність зумовлена зростанням неврологічних викликів, адже кількість випадків деменції, хвороби Альцгеймера, депресії та іншихпсихічних розладів постійно збільшується. Сучасна нейронаука 🔬 швидко розвивається, відкриваючи нові методи лікування та реабілітації, що робить поширення знань про мозок особливо важливим. Освітня потреба полягає в тому, що суспільству необхідно розуміти принципи роботи мозку, аби формувати здорові звички, підтримувати когнітивні функції та психічне благополуччя.Цікаво, що мозок дорослої людини важить лише близько 1,4 кг, але споживає приблизно 20% енергії організму ⚡. Він містить понад 86 мільярдів нейронів, які утворюють трильйони зв’язків, а завдяки нейропластичності здатний змінюватися й формувати нові зв’язки протягом усього життя. Саме ці унікальні властивості роблять дослідження мозку надзвичайно важливим для науки й суспільства. Водночас профілактика є ключовою умовою збереження здоров’я мозку та до основних чинників належать:• регулярна фізична активність 🏃♀️, яка покращує кровообіг і стимулює нейропластичність;• збалансоване харчування 🥗 з продуктами, багатими на омега-3, антиоксиданти та вітаміни групи B;• якісний сон 😴 тривалістю не менше 7–8 годин, адже саме під час сну мозок сортує інформацію та «очищається» від токсинів;• тренування пам’яті 🧩 та інтелектуальні вправи, читання, вивчення мов, розв’язування головоломок і освоєння нових навичок;• управління стресом 🌿 за допомогою медитації, дихальних практик чи прогулянок на природі;• соціальна активність 🤝, адже спілкування з людьми підтримує емоційний баланс і когнітивні функції;• відмова від шкідливих звичок 🚭, зокрема надмірного вживання алкоголю, куріння та наркотичних речовин;• постійне навчання 📚, адже мозок «любить» виклики, і нова інформація стимулює його розвиток.Усі ці чинники сприяють психічному благополуччю, довготривалому збереженню когнітивних можливостей та підвищують стійкість до стресових ситуацій, допомагають запобігати розвитку неврологічних і психічних розладів.Пам’ятайте, що регулярне дотримання цих принципів забезпечує довготривале збереження пам’яті, уваги, мислення та творчих здібностей, що є основою активного й повноцінного життя 💡. Допис підготувала: Алла ХОДОРОВСЬКА – лікар-епідеміолог тренінгового центру ДУ «Чернівецький ОЦКПХ МОЗ», к.мед.н.,доцент БДМУ.
Посилюємо готовність до надзвичайних ситуацій: фахівці Центру долучилися до презентації ВООЗ 🌍💧Співробітники Чернівецького ОЦКПХ взяли участь у важливому онлайн-заході, присвяченому вдосконаленню систем водопостачання, санітарії та гігієни (WASH) в умовах воєнного стану.Захід відбувся за участі представників Міністерства охорони здоров’я України, Всесвітньої організації охорони здоров’я та обласних центрів контролю та профілактики хвороб. Під час зустрічі було представлено нове видання чек-листів, що допомагають громадам оцінювати ризики, посилювати готовність до надзвичайних ситуацій та забезпечувати безперервність послуг водопостачання, санітарії та гігієни. 📝🚰Учасники обговорили можливості практичного застосування цих інструментів на регіональному рівні, зокрема для підвищення стійкості систем водопостачання та мінімізації ризиків для громадського здоров’я в умовах надзвичайних ситуацій. 🛡️Центр зацікавлений у долученні до впровадження інструменту для оцінки систем водопостачання, санітарії та гігієни в місцевих громадах. 🤝💧
СОН — НАЙКРАЩИЙ ЦІЛИТЕЛЬ😴💙Щороку у п’ятницю перед весняним рівноденням у світі відзначають Всесвітній день сну (у 2026 році — 13 березня). Це ще одна нагода замислитися, наскільки важливим для нашого здоров’я та самопочуття є повноцінний сон 🛌.Тож скільки годин потрібно спати людині? Потреба у сні індивідуальна і часто залежить від спадкових особливостей. Водночас більшість вчених стверджують, що для дорослої людини оптимальна тривалість сну становить приблизно 7–8 годин на добу ⏰.Чи корисний денний сон? Якщо нічний сон повноцінний і після нього ви почуваєтеся бадьоро протягом дня, потреби у денному відпочинку зазвичай немає. Проте за умов постійного недосипання короткий денний сон може допомогти частково відновити сили 😌.Які ознаки можуть свідчити про безсоння? Безсоння проявляється складнощами із засинанням, частими нічними пробудженнями або занадто раннім прокиданням. Також його супроводжують денна втома, сонливість, зниження концентрації уваги та працездатності 🧠.Як покращити якість сну? Для здорового відпочинку варто дотримуватися простих правил гігієни сну 💤:- Не їжте важку, гостру чи надто солодку їжу за 4 години до сну, а напої з кофеїном — щонайменше за 6 годин ☕.- Підтримуйте у спальні комфортні параметри мікроклімату та регулярно провітрюйте кімнату 🌬️.- Відмовтесь від паління і не вживайте алкоголь перед сном🚭.- Припиніть користуватися електронними пристроями щонайменше за 30 хвилин до відпочинку 📱.- Намагайтесь лягати спати і прокидатися в один і той самий час, навіть у вихідні ⏳.- Подбайте про зручну постіль: матрац, подушку та постільну білизну 🛏️.- Денний сон не повинен тривати довше ніж 45 хвилин ⏱️.- Уникайте інтенсивних фізичних навантажень перед сном 🏃.- Зменшіть освітлення у кімнаті — найкраще спати в темряві 🌑.- Використовуйте ліжко лише для сну — не працюйте, не їжте і не користуйтеся гаджетами в ньому. Пам’ятайте: сон — це не розкіш, а життєва необхідність💚. Тому у Всесвітній день сну варто ще раз подбати про власне здоров’я, адже кожна добре виспана ніч — це ще один крок до довголіття.Матеріал підготував: лікар-методист тренінгового Центру ДУ "Чернівецький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України", д.мед.н., професор кафедри гігієни та екології БДМУ — Тарас КМЕТЬ
Продовжуємо отримувати питання від батьків та опікунів щодо оновленого Календаря профілактичних щеплень. Переважно, питання стосуються графіків щеплень у перехідний період. Рекомендуємо звернутися до вашого лікаря по детальні пояснення, а тут — розповідаємо коротко і по суті. ❓Щеплення від кору у 4 роки вважати вакцинацією чи ревакцинацією? 💬 Це друга доза у межах дводозної схеми вакцинації. За оновленим Календарем курс КПК складається з двох доз: у 12 місяців та у 4 роки (замість 6 років, як було раніше). Це дозволяє сформувати імунітет у дитини раніше.❓Який інтервал між БЦЖ та гепатитом В у пологовому будинку? 💬 Між цими щепленнями інтервал не потрібен. Їх можна вводити в один день у різні ділянки тіла або з будь-яким часовим проміжком. Відповідно до оновленого Календаря, БЦЖ тепер рекомендовано робити через 24 години після народження, що може співпасти з введенням першої дози вакцини проти гепатиту В — якщо так складаються обставини.❓ Дитині виповнюється 1 рік. Лікар запросив на третє щеплення проти Hib-інфекції. Проте графік за оновленим Календарем виглядає так: 2, 4, 6 і 18 місяців. Чи все правильно лікар рекомендує?💬 Так, наприклад, якщо ви не проводили дитині трете щеплення у шість місяців (перші два — у 2 та 4 місяці), то після 12 місяців щеплення проти Hib-інфекції передбачає введення однієї дози. Щеплення може бути проведене у 18 місяців разом зі щепленням проти кашлюка, дифтерії, правця, гепатиту В та поліомієліту. ❓У пологовому робили БЦЖ і від гепатиту В, проте після цього до року вакцинацію не проводили через мої страхи щодо безпеки для дитини з тремтінням підборіддя та кінцівок. Наразі педіатр і невролог підтвердили, що дитина здорова і розвивається відповідно до свого віку. За який період можна наздогнати графік щеплень? 💬 Скласти план щеплень має педіатр чи сімейний лікар, розробивши індивідуальний графік. Зазвичай мінімальний інтервал між першими дозами основних вакцин становить 4 тижні. Використання комбінованих вакцин дозволить значно скоротити кількість ін’єкцій під час одного візиту та наздогнати графік за кілька місяців. Головне — почати якомога швидше для забезпечення захисту дитині.🧑⚕️ Нагадуємо, що форма для збору запитань відкрита, і експерти готові відповісти на кожне ваше питання: https://forms.gle/E1mKiVxDNKn1JukSA 🩺 А відповіді на найбільш поширені питання уже зібрані у збірнику «100 запитань і відповідей про оновлений Календар профілактичних щеплень» 👉 https://shorturl.at/dFuRh
Попри прогрес у профілактиці й лікуванні ВІЛ, жінки частіше, ніж чоловіки, дізнаються про діагноз вірус імунодефіциту людини на пізніх стадіях — уже тоді, коли з’являються симптоми.⌛ Проблема пізньої діагностики не в тому, що жінки «менше ризикують». А в тому, що їхній ризик часто недооцінюють. Попри доступ до тестування, жінок рідше скеровують на тест — і частіше виявляють ВІЛ уже на стадії виражених симптомів. Багато жінок дізнаються про свій статус випадково — під час вагітності, госпіталізації або обстеження перед операцією.Чому так відбувається і що з цим робити? 🤔🫵 Стигма і страх осуду: для багатьох тестування на ВІЛ досі асоціюється з ризиком бути «запідозреною» у небажаній поведінці. Страх розголошення, осуду з боку партнера чи родини створює потужний психологічний бар’єр. Суспільство досі пов’язує ВІЛ із «неправильною поведінкою».🔶 Насправді тестування — це про відповідальність і турботу, а не про ярлики.💔 Хибне відчуття безпеки: деякі жінки вважають, що підставою для тестування є лише потенційні ризики інфікування чи певна поведінка. Шлюб або довготривалі стосунки часто створюють ілюзію захищеності. Але ризик визначається не сімейним статусом, а рівнем поінформованості й відкритістю у стосунках.🔶 Єдиний спосіб дізнатися напевно, чи є у вас ВІЛ, це своєчасно пройти тест.🤰 Тестування лише «за потреби»: для багатьох жінок саме вагітність стає приводом для тестування на ВІЛ. Це дозволяє запобігти передачі вірусу дитині — і це надзвичайно важливо. Але часто цього недостатньо для самої жінки. ВІЛ може існувати в організмі роками без явних симптомів. І кожен рік без діагнозу — це крок до ускладнень.🔶 Тестування — це насамперед турбота про себе. І чим раніше жінка дізнається про свій статус, тим більше матиме шансів на здорове та повноцінне життя. Не уникайте розмов із партнером щодо його сексуального минулого та пройдіть тест разом.🤫 Ви можете конфіденційно й безоплатно пройти тестування на ВІЛ у кабінетах «Довіра» за місцем проживання чи в найближчому до вас закладі охорони здоров’я з використанням швидких тестів (результат за 30 хвилин) або стандартним методом.ВІЛ-тест — це:🔹захист себе — бо ранній початок антиретровірусної терапії (АРТ) дозволяє жити повноцінно;🔹захист партнера — бо лікування знижує ризик передачі вірусу до нуля;🔹захист майбутніх дітей — своєчасна терапія практично унеможливлює передачу ВІЛ від матері до дитини.💊 Сьогодні важливо говорити не лише про тестування, а й про профілактику.⏮️Доконтактна профілактика (ДКП) — це сучасний метод, коли людина з негативним ВІЛ-статусом приймає препарат при ризику інфікування. Це науково доведений спосіб захисту, який дає більше контролю над власним здоров’ям https://short-link.phc.org.ua/skiДКП — це можливість для жінки самостійно подбати про свій захист, навіть якщо вона не може повністю контролювати поведінку партнера. ДКП — це про силу знання і про право жінки на безпечне майбутнє.🔶 Якщо у вас є ризик інфікування ВІЛ, розгляньте можливість ДКП — зверніться до лікаря.⏭️ Антиретровірусна терапія (АРТ), своєю чергою, дозволяє людям, які живуть з ВІЛ, жити повноцінно, народжувати здорових дітей і не передавати вірус партнерам https://short-link.phc.org.ua/q434r🔶 Якщо людина, яка живе з ВІЛ, регулярно приймає АРТ і має невизначуване вірусне навантаження, вона не передає вірус статевим шляхом. Це принцип Н=Н (не визначається = не передається).🤲 Усі послуги з тестування, профілактики і лікування ВІЛ-інфекції в Україні безоплатні. Послуги надаються у закладах охорони здоров’я, які мають договір з НСЗУ за пакетом «Діагностика, лікування та супровід осіб з ВІЛ (та підозрою на ВІЛ)» https://short-link.phc.org.ua/puwn