ЦБК

Росія продовжує робити з Білорусі плацдарм для війниУ вересні до Білорусі прибули ешелони з російськими боєприпасами. За інформацією ініціативи «Супольнасць чыгуначнікаў Беларусі», у період з 1 по 17 вересня зафіксовано щонайменше два військові ешелони, що доставили вибухові матеріали та контейнери з ракетним озброєнням. Загальна маса вантажу оцінюється у понад тисячу тонн.Один ешелон вирушив із російської станції Бутілиці на базу в Осиповичах, інший — зі станції Куженкіно на станцію Центроліт у Гомельській області. Саме тут розташований 1393-й артилерійський склад біля селища Прибор — за кілька десятків кілометрів від кордону з Україною. Така близькість створює реальну загрозу не лише як потенційна точка для нового наступу з території Білорусі, а й як об’єкт для ураження з боку ЗСУ у разі ескалації.Нагадаємо: саме через ці логістичні вузли у 2022–2023 роках було вивезено десятки тисяч тонн білоруських боєприпасів для війни проти України. Тепер Москва поповнює виснажені запаси, а Лукашенко надає власну територію для відновлення російського військового потенціалу.Факти свідчать: режим у Мінську є не лише союзником, а повноцінним учасником агресії Кремля. Склади біля кордону — це черговий доказ збереження загрози нового удару з півночі.

Об’єднаний перехідний кабінет закликає до посилення тиску на режим Лукашенка, але наголошує на важливості збереження можливості комунікації білорусів з Європою. Про це під час зустрічі з віцемаршалком Сейму Петром Зґажельським заявив заступник керівниці Кабінету, керівник НАУ Павло Латушка. У дискусії також брав участь спікер Координаційної ради Артем Брухан.Латушка підкреслив, що закриття прикордонних переходів обмежить фінансування репресивної машини та зменшить ресурси Лукашенка для підтримки агресії проти України. Водночас він наголосив: важливо залишити білорусам можливість контактувати з Європою, адже більшість громадян країни прагнуть демократичних змін і не підтримують війну.Окремо було обговорено питання звільнення всіх політичних в’язнів, серед яких — лідер польської меншини в Білорусі Анджей Почобут. Павло Латушка також представив підходи Кабінету щодо організації національного діалогу для виходу з внутрішньополітичної кризи та збереження білоруської незалежності.Петро Зґажельський від імені Польської селянської партії підтвердив готовність підтримувати демократичні сили Білорусі та налагоджувати широку комунікацію як у Польщі, так і на рівні Європарламенту.

Роками білоруська пропаганда розповідала, що «Мінськ і Москва тримають оборону від НАТО». Лукашенко лякав білорусів «американською загрозою» й на цьому будував свою залежність від Кремля. Аж тепер — раптова зміна декорацій.На стратегічних навчаннях «Запад-2025» у Борисові 15 вересня за повідомленнями лукашенківських ресурсів поруч із російськими військовими опинилися представники… самих країн НАТО — гості з США, Туреччини та Угорщини. Міністр оборони Хренін особисто зустрічався з американцями й наказав показати їм «усе, що цікавить» та надати «кращі місця». Загалом, за даними Міноборони, на полігоні були представники 23 держав і навіть ОБСЄ.У Мінську це подають як «безпрецедентну відкритість» і демонструють готовність до «конструктивного діалогу». Але виглядає це інакше: режим, який ще вчора кричав про «ворогів із Заходу», сьогодні квапливо доводить тим самим американцям свою «миролюбність». Це не відкритість, а дешевий театр, де Лукашенко намагається одночасно задовольнити і Кремль, і Вашингтон.Факт лишається фактом: десятиліття пропаганди про «війну з НАТО» виявилися брехнею. А «Запад-2025» перетворився не лише на полігон відпрацювання ударів по сусідах, а й на арену цинічних політичних ігор.

https://youtu.be/RPaBOSQWcNM8 вересня 2025 року, у День білоруської військової слави, Рада Білоруської Народної Республіки відзначила білоруських добровольців, які воюють у складі Збройних сил України. У Києві відбулося нагородження 75 бійців медалями «За бойові заслуги». Серед них 12 офіцерів отримали офіцерські, золоті відзнаки, а дев’ять добровольців були вшановані посмертно. Серед нагороджених – воїни полку імені Кастуся Калиновського та підрозділу «1514», які від початку повномасштабного вторгнення стоять на передовій боротьби проти російської агресії. У зверненні голова Ради БНР Івонка Сурвіла нагадала про символічний зв’язок цієї події з битвою під Оршею 1514 року, коли білоруські землі разом із союзниками дали відсіч московському війську. Вона наголосила, що мужність сучасних добровольців має значення не лише для України, але й для майбутнього Білорусі та всієї Європи. Ця нагорода стала не лише визнанням особистої відваги бійців, а й свідченням того, що боротьба білорусів на українській землі є частиною ширшої боротьби за свободу і незалежність від імперських зазіхань Москви.

Експортна пастка Лукашенка: санкції душать білоруську економікуЩе недавно Лукашенко запевняв, що санкції лише «зміцнюють економіку». Але сьогодні навіть він змушений визнати очевидне: саме експорт став ахіллесовою п’ятою білоруської моделі.Приймаючи 8 вересня спікера Палати представників Сергеєнка, правитель заявив, що головна проблема країни — неможливість продати продукцію в потрібних обсягах. І навіть російський ринок, який довгий час виглядав безальтернативним, уже не рятує ситуацію.Офіційні дані Белстату не залишають місця для оптимізму. Експорт товарів падає, імпорт зростає, торгове сальдо стрімко погіршується. Раніше дефіцит частково перекривав експорт послуг, але тепер і він не здатен врятувати баланс. Закриття литовського порту Клайпеда для білоруських добрив та втрата ринків ЄС і України остаточно підірвали основу всієї економічної моделі.Залежність від Росії перетворилася на пастку. Попит у РФ падає, частина «транзитних» товарів застрягає в самій Білорусі, створюючи конкуренцію місцевим виробникам. Додайте до цього нестабільний курс рубля й високі відсоткові ставки — і стає зрозуміло, чому навіть Лукашенко визнає провали.Офіційна пропаганда називає контакти з Пекіном великим дипломатичним досягненням. Та насправді йдеться про проєкти рівня теплиць чи вирощування квітів — дрібні й суто лобістські. Жодного «прориву» немає, адже Білорусь не має, що запропонувати Китаю, крім сировини.Білоруська промисловість залежна від закордонних комплектуючих, а споживачі — від імпорту. Навіть Нацбанк, обмежуючи кредити, не здатен зупинити попит на закордонні товари.Перед владою постає вибір між трьома неприємними сценаріями: нова девальвація рубля, жорсткі обмеження імпорту або стримування зарплат. Насправді режим, швидше за все, поєднає всі три інструменти. А це означає лише одне: білорусам готують гіркий економічний коктейль, наслідки якого відчуватимуть усі.

«Запад-2025»: ядерні погрози й репетиція агресії12 вересня стартували російсько-білоруські військові навчання «Запад-2025». Хоча у них задіяно всього 18 200 солдатів (з них 5500 росіян), військові експерти застерігають: це не привід недооцінювати загрозу. Про це пише видання BILD (військовий оглядач Юліан Рьопке). Путін і Лукашенко відпрацьовують три сценарії війни із Заходом.Ключовий елемент маневрів — імітація застосування ядерної зброї та нових ракет «Орешник», які Росія планує розмістити в Білорусі вже цього року. Це прямий сигнал про готовність перетворити країну на плацдарм ядерного шантажу. У відповідь Польща закрила кордон, а Литва — повітряний простір біля межі з Білоруссю. Москва ж погрожує «наслідками».Офіційна легенда говорить про «оборону Калінінграда». Насправді ж відпрацьовується наступ із території Білорусі для прориву так званого Сувалкського коридору — 60-кілометрової ділянки польсько-литовського кордону. Це найбільш вразливе місце східного флангу НАТО. Під виглядом «захисту анклава» Росія тренується блокувати Балтію та готувати удар по Альянсу.Окремий блок навчань — «боротьба з незаконними формуваннями та диверсантами». У російській і білоруській пропаганді це — «агенти Польщі та України». У реальності ж білоруський режим традиційно використовує подібні сценарії, щоб виправдати нові репресії проти власних громадян: будь-який критик влади може бути оголошений «шпигуном» і опинитися за ґратами.«Запад-2025» — це не просто навчання. Це відверта демонстрація агресії, яка поєднує ядерний шантаж, підготовку до війни з НАТО та репресивну практику проти білоруського суспільства. Лукашенко вкотре доводить, що готовий зробити з країни полігон для кремлівських авантюр, навіть якщо це означає втягування Білорусі у катастрофу.

Звільнення політв’язнів у Білорусі: торгівля свободою замість правосуддяРежим Лукашенка здійснив новий крок — 11 вересня було звільнено 52 політв’язні, з яких 38 — громадян Білорусі, а 14 — іноземні громадяни (Германи, Польщі, Латвії, Литви, Франції, Великої Британії).Серед звільнених — журналіст Ігор Лосік, який провів майже п’ять років за ґратами, опозиціонер Микола Статкевіч (який відмовився залишати Білорусь і зараз зник безвісти), а також Микола Дєдок, Володимир Мацкевич, Геннадій Фединич, Ірина Славнікова, Лариса Щиракова, Олександр Ярошук та інші. За офіційними повідомленнями, усі 52 вже перебувають у Литві.Однак насправді мова не про «звільнення». Частину з цих людей фактично депортували без права вибору, а перед виїздом силовики відібрали в багатьох паспорти, видавши лише тимчасові аркуші А4. У деяких випадках документи навмисно пошкодили — наприклад, Миколі Дєдку паспорт просто порвали. Це не жест гуманності, а примусове позбавлення громадянських прав.Те, що Лукашенко відправляє на Захід обраних заручників, не змінює головного: система репресій у Білорусі діє щодня, а за ґратами залишаються тисячі. Таким чином свобода білорусів перетворена на розмінну монету у великій політичній грі. Це не правосуддя і не милість, а цинічна торгівля людьми.

Логістичні мрії Лукашенка накрилися на польському кордоніЛукашенко роками продавав Китаю байку про «новий шовковий шлях» через Білорусь. Мінськ мав стати стабільним логістичним партнером, «воротами Китаю до Європи». Усе це мало приносити гроші, політичну вагу та ілюзію «незалежності» від Москви.Але реальність виявилася іншою. Польща оголосила повне закриття кордону з Білоруссю — і автомобільного, і залізничного — саме перед стартом російсько-білоруських навчань «Захід-2025». Це рішення стало ударом по всіх транзитних схемах, які Лукашенко намагався продавати китайцям.Особливо важливим є залізничний термінал у Малашевичах, який називають «китайськими воротами в Європу». Саме тут поїзди з Китаю, що йдуть широкою колією, перевантажуються на європейський стандарт рейок. Це один із головних вузлів обміну товарами між Сходом і Заходом, і подібних пунктів у Польщі майже немає. За використання білоруської інфраструктури Мінськ отримував плату, створюючи видимість вигідного партнерства.Тепер цей маршрут опинився під загрозою. Експерти попереджають: перенаправити поїзди непросто. Альтернативою могла б стати Україна, але через війну це нереально. Литва — також ризикований напрям через ситуацію довкола Сувальського коридору. Тому на час маневрів ми фактично опиняємося у «мертвій точці».Для режиму це не лише економічний удар, а й крах іміджу. Лукашенко мріяв бути мостом між Сходом і Заходом, але перетворився на тупикову гілку, повністю залежну від Москви.

Польща закриває кордон з Білоруссю на час військових навчань «Захід-2025»У ніч з 11 на 12 вересня Польща повністю перекриє кордон з Білоруссю — як автомобільні, так і залізничні пункти пропуску. Це рішення ухвалив уряд Дональда Туска у відповідь на початок масштабних російсько-білоруських навчань «Захід-2025», які триватимуть з 12 по 16 вересня.Прем’єр Польщі заявив, що маневри мають агресивний характер, їхня мета — імітація захоплення Сувальського коридору, ключової ділянки, що з’єднує країни Балтії з рештою НАТО. Туск підкреслив: зростає кількість провокацій з боку Москви і Мінська, включно з порушенням повітряного простору дронами та арештами польських громадян у Білорусі.Для Білорусі закриття кордону означає втрату останнього функціонуючого маршруту до ЄС. Дотепер працював лише автомобільний пункт «Брест–Тересполь» і вантажний «Козловичі–Кукурики». Відтепер білоруси зможуть виїхати на Захід тільки через Литву чи Латвію — але й там посилюється контроль. Перевізники вже почали масово скасовувати автобусні рейси.Економічні експерти наголошують: режим Лукашенка десятиліттями намагався продавати світові образ «надійного транзитера», але сьогодні ця «фішка» остаточно зруйнована. Для людей у самій Білорусі це ще один крок до ізоляції від вільного світу. «Це була межа з демократією, тепер білорусів відрізають від неї силою», — прокоментувала Світлана Тихановська.Польща та Литва демонструють: вони готові відповідати на військові загрози, які створює російсько-білоруський блок. Для білоруського суспільства це сигнал: світ бачить джерело небезпеки і більше не готовий робити вигляд, що режим Лукашенка — звичайний сусід.

«Нас підтримують національно-визвольні рухи та національно орієнтовані білоруські політики й організації»Пропонуємо до вашої уваги інтерв’ю з Владиславом Живицею, очільником відцентрового від рф руху «Смоленський республіканський центр»:— Вітаю, Вас. Чи давно визріла ідея відокремлення від Росії, і що сталокаталізатором?—Добрий день. Ідея відокремлення Смоленщини не нова — вона сягаєкорінням у періоди, коли регіон мав власну державність або входив до інших об’єднань, відмінних від Росії. Сучасний етап усвідомлення почався на початку 2010-х років. Повномасштабна війна Росії проти України у 2022 році стала каталізатором: вона показала, що нинішня російська державність — це постійна загроза як сусідам, так і власним регіонам.— Які військові об’єкти та інфраструктура Смоленщини Сьогодні найбільш критичні для підтримки російських збройних сил?— Це склади боєприпасів і техніки, авіабази, вузли ППО та радіолокації, а також залізничні магістралі, що з’єднують центральну Росію із західним напрямком. Ключовими залишаються траси М1 і Р120, залізничні шляхи, якими здійснюється перекидання військ і вантажів на територію Білорусі, а також енергетична інфраструктура, що забезпечує роботу військових об’єктів.Крім того, Москва активно використовує людський ресурс Смоленської області. На базі філії Московського енергетичного інституту у Смоленська створено факультет підготовки молодшого інженерного складу для обслуговування військової авіації, а також формується виробничий центр безпілотних систем для потреб армії. На базі СмолДУ діє військовий навчальний центр, який випускає студентів як солдатів і сержантів. До військових програм залучаються й малі та середні підприємства, що працюють за оборонними контрактами, роблячи економіку регіону дедалі більш залежною від війни.— Чи надає Європа реальну допомогу вашому рухові?—Нині Європа нам не надає підтримки. Ми не отримуємо ані політичної, ані фінансової, ані організаційної допомоги. Усе, що ми робимо, ґрунтується на власних силах, ініціативі та взаємодії з однодумцями.— Чи є внутрішня підтримка ідей незалежності серед жителівСмоленщини?—Так, вона зростає. Все більше людей бачать, що Москва використовується регіон як ресурсну базу та військовий плацдарм. Падіння рівня життя й ізоляція від Європи змушують замислюватися про майбутнє поза складом Росії. Особливо активно, хоча й не публічно, про це говорить молодь, науковці, депутати.— Які у вас стосунки з російською опозицією? Хто з них справді готовий підтримувати незалежність регіонів, чи вони такі ж імперці?—Стосунки складні. Більшість зберігають імперське мислення, виступаючи проти самовизначення регіонів, навіть якщо вони критикують Кремль. Ми співпрацюємо лише з тими, хто визнає право кожного регіону на свободу та вибір своєї долі, але таких, на жаль, небагато. Нас підтримують національно-визвольні рухи та національно орієнтовані білоруські політики й організації. Від російської опозиції ми нічого не очікуємо — та вона нам і не потрібна.