18+Несподівано для себе дізнався, що з 2016 року в Україні ввели нові правила щодо маркування вікової авдиторії фільмів.Ностальгуючи від переглядів фільмів на Інтері у ранньому дитинстві я згадую дуже зрозумілі позначки, значення яких міг зчитати навіть немовля, або фанат російського репу.У верхньому Ларсі куточку екрану красувались три різні значки, які давали знати і тобі і, на жаль твоїм батькам про те, можна тобі дивитись цей фільм чи ні.🟢— можна, звісно. Тут не покажуть нічого страшнішого за світ при комунізмі.🔺 — треба молитися Богу, щоб ніхто не помітив, що ти дивишся цей бойовик, де кров, убивства та голі цицьки.🟥 — заборонена зона. Ці шедеври кінематографу можна побачити на екрані лише з опівночі до шостої ранку. Вони абсолютно не цікаві, але притягують своєю табуйованістю. На зміну цим знакам прийшли більш формальні: ➕➕🔞, які, на мою скромну думку, сильно погіршили користувальницький досвід. По-перше, хто з молодого покоління взагалі дивиться телевізор? По-друге, де зелений колір, який є синонімом слова "можна"? По-третє, кому взагалі прийшла думка змінити такі знайомі та інтуітивно зрозумілі позначки? Шкода, що пропала еволюція у розумінні користувальницького досвіду і ми відкотились на 10 років назад. Це може здатись дрібницею, але її запровадили, як і безліч інших дрібниць лише задля того, щоб створити ілюзію роботи та свого уявного впливу на суспільство. Микола Слюсаревський, займіться чимось корисним разом зі своїм Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України. Або дайте дорогу молодим, які не просиджують місця заради держнагород та регулярних фінансувань з бюджету, які витрачаються на "дослідження".