Той трохи бентежний випадок, коли величину і глибину кіно усвідомлюєш з перших кадрів, але не готовий сказати, що тобі справді зайшло. Бреді Корбет з командою створили епічне кіно про біль генія у вічному змаганні зі світом і асиміляцію, яка не працює, коли ти не звик прогинатися, навіть якщо життя не лишає вибору. Асиміляцію у всіх можливих контекстах цього терміну. Історія єврейського архітектора з Угорщини Ласло Тота, який емігрує до штатів після Бухенвальду і прагне вкоренитися на новій для себе землі - з дружиною та племінницею в листах, котрі зосталися по той бік океану - чіпляє передусім магічною синергією компонентів: картинка, звук, діалоги і Броуді, який перевершує свої кращі ролі, розйобують перфекціонізмом.Попри деяку претензійність художніх рішень (титрів, хронометражу чи антракту це стосується), відвертим апломбом потипу «працюємо на полицю класики» і стереотипністю персонажів. Корбету вдалося в чесний потрет великого і ницого 20 століття, і це найбільша потуга «Бруталіста». #кіно #драма