[естéт] газета: канал редакції

у п'ятницю, 17 квітня, відбувся вернісаж "Весняного салону" у Львівському палаці мистецтвцієї весни подія "повернулася домів". Національній спілці художників України (НСХУ), яка є організатором Салону, вже не довелось "проситися в прийми", як це було торік восени ("Осінній салон" 2025 року, вперше за 28 років свого існування, відбувався не восени, а взимку (2026) та не у стінах Палацу мистецтв, натомість його приймав Музей митрополита Андрея Шептицького, відтак салон отримав назву "Відторгнутий")люмінесцентні абстракції, химерна керамічна пластика, художній текстиль, імпресіонізм і реалізм та багато омажів Борису Возницькому. Саме 100-річчю від дня народження Бориса Григоровича й присвятили цю виставкуз нового — серед експонентів цьогорічного "Весняного салону" — не лише члени НСХУ, як здебільшого було досі, а й художники з-поза меж цієї спільнотизагалом в експозиції зібрано близько сотні робіт. Оглянути виставку до 5 травня (вул. Коперника, 17)(світлини: Марія Дідич, Лесь Касьянов)[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram

#бієнальнеміноборони РФ днями оприлюднило документ зі списком європейських компаній, які, за їхньою інформацією, прямо чи опосередковано причетні до виготовлення БПЛА для України, а замглави радбезу РФ попередив, що всі ці компанії - "потенційні цілі" для різного роду операційу цьому списку є 4 італійські компанії, адреса одної з яких зазначена у місті Венеція. І от вже другий день поспіль (можливо, побоюючись якихось провокацій чи інших шкідливих дій) тамтешні регіональні медіа наперебій пишуть, що, мовляв, справді, є така італійська компанія, але адреса її не у Венеції, а в іншому італійському місті (і «здають всі явки і паролі»)🙈тим часом, губернатор регіону Венето і мер Венеції про участь РФ у цьогорічній бієнале: ...не бачать проблем в участі РФ у цьогорічній події й Альберто Стефані, губернатор регіону Венето, та Луїджі Бруньяро, мер міста. “Ми не воюємо з російським народом, а мистецтво відкрите для усіх” — сказав на одній з пресконференцій Бруньяро. “Якщо російський уряд займатиметься пропагандою, ми будемо перші, хто закриє їхній павільйон”, — запевнив мер Венеції. [естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram

🖼️ куди сходити і що подивитися на вихідних? Зробили добірку виставок в Одесі та Львові:🔹“Ода Соні”📍Музей сучасного мистецтва Одесипроєкт, присвячений 140-річчю від дня народження Соні Делоне (а народилася мисткиня в Одесі), демонструє впливи, перегуки та тяглість творчих практик художниці. Виставка презентує сучасні інтерпретації мистецьких пошуків і напрацювань Делоне в доробку одеських художників. Експозиція розгортається у форматі тематичних зон, що репрезентують різні виміри впливу, — від роботи з керамікою до моди та графічних систем🔹“Краса буденного”📍Shum Art Gallery (Львів)ця виставка – спроба мисткині Олени Турянської збагнути життєсвіт своєї колеги, художниці Олени Кульчицької, пізнати її творчий метод та долучитися до діалогу з нею. Турянська зростала серед робіт Олени Львівни: від захоплення ілюстраціями до казки “Лис Микита” у дитинстві до спроможності оцінити рівень майстерності Кульчицької під час навчання в училищі прикладного та декоративного мистецтва. В експозиції представлені філігранні витинанки, що зображають дерева, гілки, корені, архіьектуні елементи, віднайдені авторкою проєкт в роботах Олени Кульчицької та майстерно проінтерпретовані на аркушах паперу🔹“Борис Возницький. Пам’ять і час”📍Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницькогоприурочена до 100-річчя з дня народження багаторічного директора Галереї мистецтв, “архітектора музейного простору України” Бориса Возницького, виставка постає своєрідним поверненням у недалеке минуле Галереї. Окрему частину експозиції складає іконографія Возницького — його портрети авторства Володимира Слєпченка, Петра Григорійчука, Володимира Грішина. Представлена зала з роботами львівських митців-сучасників Бориса Григоровича, зокрема твори Емануїла Миська, Миколи Шимчука та Любомира Медвідя. Також відвідувачі мають змогу побачити автентичні предмети з кабінету Бориса Возницького (годинник, робочий стіл та документи), що дають уявлення про робочі будні невтомного музейника🔹“Заземлені розмови”📍Національний музей у Львові імені Андрея Шептицькогомультимедійний проєкт Михайла Барабаша – своєрідне есе про життєстійкість: через об’єкти з вмонтованою шрапнеллю, відеоінсталяції, архівні фотографії та малюнки митець осмислює способи заземлення. Для автора проєкту таким способом "заземлитись" стало чищення картоплі – таким собі ритуальним жестом, способом упорядкувати внутрішній хаос і впоратися з реальністю. Виставка розгортається у п’яти залах музею, кожен із яких фіксує трансформацію звичайного побутового об’єкта на символ опору, пам’яті та надії(📌 більше виставок — у нашій квітневій підбірці на сайті)[естéт]-ичних вихідних![естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram

тематична серія Олени Кульчицької “Страсті Христові” була створена 1915 року, у розпал Першої Світової Війни, у Відні, коли мисткиня жила в еміграції перебувала в евакуації (виправлено 11.04, пояснення в коментарях). Малярський цикл складається із 11 картин. Вони відтворюють епізоди Хресної дороги та найважливіші події, пов’язані із Воскресінням Христа🔹"Зняття з Хреста"🔹"Христос на Оливній горі"🔹"Мироносиці і ангел біля гробу Христа"🔹"Невір'я Томи"🔹"Христос при стовпі серед натовпу"у цьому циклі Олена Львівна здійснила новаторське пластичне втілення сакральних мотивів та творчо переосмислила один з тогочасних провідних європейських стилів – сецесію. Національне за формою, творене на канві візантійського стилю, позначене стилістикою модерну, мистецтво Олени Кульчицької – знакова пам’ятка українського живопису першої третини XX століття"Події Хресної дороги розгортаються немов на одній великій сцені у вертикально та горизонтально закомпонованих багатофігурних композиціях, об’єднаних спільним темно-синім тлом, що асоціюється з однотонним тлом галицьких ікон першої половини ХVI ст.” – каже Любов Кость, дослідниця життя і художніх практик Олени Кульчицькоїна щастя, твори були збережені самою художницею у повоєнні роки, і на сьогодні перебувають у колекції Національного музею у Львові імені Андрея ШептицькогоУкраїнський Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета

🕯 «Вихід з церкви у страсний четвер» Микола Пимоненко, авторська копія 1904 - 1907 (?) р."Вихід з церкви у страсний четвер"/"Страсний четвер" Пимоненко написав в 1880-90-х рр.. На полотні зображено вірян, які виходять з, ймовірно, Анастасіївської церкви у містечку Глухів, що на Сумщинізавдяки цій роботі художник став членом Мюнхенського товариства художників. Сам він не наважувався надіслати роботу на виставку. Замість нього це зробила його дружина. Вона згадала, що напередодні одруження, Микола Корнилович пообіцяв їй подарувати будь-яку свою роботу, яку вона сама захоче. Побачивши "Страсний четвер", вона сказала, що хоче саме її, і Микола Пимоненко, дотримуючись даного слова, подарував картину коханійхудожник був переконаний, що на той момент його твори «не дотягували» до рівня робіт метрів європейського живопису, а сюжет роботи — не буде цікавим західній публіці, але його дружина все одно відправила картину до Мюнхена. Роботу Пимоненка там високо оцінили, вона експонувалася у першому залі, поруч з картинами тоді вже дуже популярного символіста Бекліна. Після виставки роботу викупила мюнхенська "Нова пінакотека"згодом (1904 - 1907 ? р.) Пимоненко створив меншу розміром авторську копію "Страсного четверга", яка зараз є частиною фондової збірки Національного художнього музею в Києвіакцентний фрагмент картини "Вихід з церкви у страсний четвер", де діти схилилися над світлом свічки, — подано в альбомі "Микола Пимоненко" київського видавництва "Мистецтво" 1983 року. Цікаво, що повністю картина у книзі не подається, лише цей фрагментУкраїнський Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета

підготували для вас особливий (перед)Великодній дайджест виставок, аби наповнити цей час натхненням, світлом і тематичним мистецтвом:🔹“Страсті”📍ЯГалерея (Львів) виставка про образи останніх земних днів Христа в мистецтві – від графічних робіт Мартіна Шонгауера, циклів Альбрехта Дюрера та Кранаха до сучасної пластики Юлія Синькевича. Відвідувачам пропонують здійснити мандри крізь час, образи, біль і, зрештою, дочекатися Дива Воскресіння🔹“Великодня писанка. З колекції Ераста Біняшевського”📍Національний музей декоративного мистецтва України (Київ) це — друга едиція виставки писанок з унікальної колекції Ераста Біняшевського, які відтворила знана майстриня писанкарства Зоя Сташук (загалом було відписано близько 700 зразків). Нині ж музей запрошує переглянути невелику частину грандіозної роботи, яка тепер може зберігатися ще понад сто років і слугувати майбутнім поколінням матеріалом для дослідження🔹“Се людина”📍Львівський музей історії релігії виставка польського художника Марціна Сутрика, чия практика поєднує малярство і фотографію, презентує серію робіт, а саме близько трьох десятків картин, присвячених образу страждального Христа. Класичний контекст одного з питань євангельської тематики став спонукою художника до творення власної особливої художньої мови, яку й бачимо у цій виставці 🔹“Великдень в IconArt”📍Галерея сучасного сакрального мистецтва IconArt (Львів) традиційна для галереї, великодня виставка об’єднує митців та мисткинь у роздумах про Воскресіння Христове. Художники переосмислюють такі класичні іконографічні сюжети як Розп’яття, Зішестя в ад, Мироносиці, Воскресіння... У нових символах, художній мові та образах ключова тема християнської культури, Воскресіння, виходить за межі усталених форм та стає простором для особистої інтерпретаціїУкраїнський Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета

що понапродавали на вчорашньому Modern & Contemporary аукціоні Sotheby’s в Гонконгу загальний виторг склав ~ $70 млн 5 найдорожчих проданих лотів:🔹 диптих Жоан Мітчелл - ~ $17,5 млн;🔹 "монументальний" гарбуз Яйоі Кусами - ~ $6,3 млн;🔹 Марк Ротко "No 10 10" - ~ $8,5 млн;🔹 "Пекінський цирк" Сан'ю - ~ $6 млн;🔹 "Червоні лотоси" Ву Гуанжонг - $2,2 млняк відомо, війна США/Ізраїлю проти Ірану спровокувала зростання цін на нафту у світі, відтак це вже має наслідки й для арт (логістичного) ринку південнозахідної і південносхідної Азії. Логістична компанія Dietl Int Services, яка спеціалізується на перевезенні творів мистецтва, спрогнозувала значне подорожчання своїх послуг. Наприклад, для гонконзького регіону доставка може подорожчати на 50 % покупці, які придбали роботи на гонконзькому Art Basel (27-29 березня) і вчорашніх торгах Sotheby's залишають покупки на тимчасовому зберіганні, чекаючи, поки тарифи на доставку подешевшають.Тому останніми днями в Сінгапурському фріпорті спостерігається підвищена завантаженість, а ціни на бокси там теж ростутьУкраїнський Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета

напередодні вихідних зробили добірку найновіших виставок, які можна відвідати у Києві, Львові та Черкасах: 🔹"Серцеве бачення"Дзиґа, Львіву невпинному світі, де лише нарощуються швидкості, виставка Софії Ячмінь та Владислава Третьяка презентує роботи митців про ситуації, що в них світ з певних причин сповільнюється. “Festina lente” (поспішай повільно) - наче пропонують автори, закликаючи до рефлексії над поняттям часу. Що таке "серцеве бачення"? Спершу потрібно сповільнитись, аби відчути🔹“Сонцесхід” Національний художній музей України, Київприсвячена творчості нонконформіста Анатолія Лимарєва, виставка оголює стрижневі у творчості митця теми: пейзажі степів Донеччини, цикл, в якому образ Тараса Шевченка постає як альтер его самого Лимарєва. Експозиція об’єднує ~ 100 малярських та графічних творів, архівні фотографії. Спеціально для виставки художник Вітя Кравець та композитор Олексій Шмурак створили мультимедійну інсталяцію 🔹"Повоєнний сад" Артгалерея Склад №5, Черкасивиставка робіт графіка, живописця, учасника творчої програми "Нацпром" Миколи Маценка презентує його новий персональний проєкт “Повоєнний сад”. Серед художніх інтенцій автора – створення симетричних впорядкованих структур у нестабільному крихкому порядку. Світ невблаганно змінюється до невпізнаваності, а мрія художника – утримати свій “садок вишневий”, у якому можливе умиротворення і добробут🔹проєкт 365 "Час не потрібен" Музей Ханенків, Київновий цикл художника Гамлета Зіньківського, який працює з графікою, колажем, фотографією і стрітартом, представляє річну серію, в якій митець щодня створював один малюнок. У планах художника – створити десять таких серій. “Я дуже хочу дожити до моменту, коли побачу ці десять проєктів в одному просторі — як одну велику виставку” – коментує Гамлет. Проєкт постає як своєрідний щоденник часу, відкритий для повільного перегляду та особистої інтерпретації🔹“Те, що видно звідси”Hinaus, Київспільна виставка Іллі Новгородова та Віталія Протосені вибудовує химерну форму оповіді — щось на кшталт пророцтва, експозиційним центром якої постає робота Віталія, присвячена темі дуальності. Для скульпторів саме вікно постає місцем зустрічі, згущення смислу і своєрідним пунктом спостереження за світом, у якому протилежності змушені співіснувати. “Не так багато ракурсів залишається для споглядання того, що існує“ — ділиться Ілля🔹"РАДІСТЬ"PinchukArtCentre, Київміжнародна групова виставка “РАДІСТЬ” присвячена розмаїтим досвідам радості під час війни: грайливому захопленню, спокійним радощам, ніжності, щирій втісі... На тлі жорстокості сьогодення, інтерв’ю з військовими (текстові свідчення, зібрані Глібом Стрижко) пропонують переживання радості як сміливий прояв життєствердності українського суспільства та його гуманістичним настановам. Організатори наголошують: уніфікованого переживання радості немає. Відвідувачі можуть обирати, що кому ближче. Наприклад, щемка радість сьогодення у роботах Катерини Лисовенко та Ірини Лоскот чи ніжність, яку здатна створити природа протягом століть необмеженого розростання у роботі Альваро Урбанонатхненних та [естéт]-ичних вихідних!

🔹 "Благовіщення", 1907-8 рр., Олександр Мурашко🔹 ескіз до картини "Благовіщення", 1907-8 рр.🔹 "Благовіщення" в інтер'єрі квартири Антона Собкевича, світлина 1940-х рр.полотно "Благовіщення" Олександра Мурашка належить до знакових в історії українського мистецтва, і є однією з окрас колекції Національного художнього музею України (NAMU). В інвентарних книгах музею робота має назву "Тераса"в колекції NAMU також зберігається й ескіз до цієї картини. в початковому задумі художника було чимало відмінностей. "Благовіщення" мало бути більш канонічним. Наприклад, Архангел Гавриїл і Марія представлені з німбами (яких в завершеній картині немає), Архангел Гавриїл заходить з лілеєю до кімнати, коли Марія читає, а не вишиває. Але постава Марії, її напівзаплетені коси, приспущене плаття, що відкриває плечі, білі фіранки, які роздуваються від подуву вітру яскраво-сонячного дня — всі ці елементи, що зачаровують глядача у відомому полотні Мурашка, присутні й в ескізі майстрадо того як стати частиною музейної колекції, картина, ймовірно, була у приватній збірці Антона Собкевича (1883–1945), знаного лікаря-фтизіатра, доктора медицини та професора Київського медичного інституту. Антон Іванович зібрав понад 600 творів образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва — від класичного західноєвропейського до вітчизняного авангарду (Пальмов, Крюков, Бурлюк, Богомазов та ін.)1947 року спадкоємці Собкевича передали до київських музеїв значну частину збірки – понад 200 творів. До NAMU за книгою вступу тоді надійшло 196 художніх творівУкраїнський Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета

Дощ яблуневих квітів, весняний ліс і львівська школа живопису: що подивитися у львівських галереях та музеях цього тижня 🔹 “Григорій Дядченко з Керелівки” у Національному музеї імені Андрея Шептицького. На виставці представлені ліричні композиції, квіткові студії й пейзажі українського художника-реаліста Григорія Дядченка. Пристрасть художника з Керелівки – витончена краса природи, яку він умів так майстерно зображати. У впізнаваній манері, з притаманним споглядальним настроєм, відвідувачам представлені виняткові “дядченківські” настурції, лілії, кульбаби, змальовані в різних ракурсах та на різних стадіях цвітіння чи формування. “Той феєричний дощ яблуневих, вишневих та ромашкових квітів” – так писав про роботи Дядченка його біограф та колега-художник, Юхим Михайлів🔹 “Контр АЖУР” у Zenyk Art Gallery. Виставка робіт живописця та монументаліста Богдана Сойки, представника плеяди вихованців неофіційної “Академії” Романа Сельського та Карла Звіринського, пропонує увазі глядача центральний та циклічний у його творчості мотив – дерево. Сойку на цій виставці представлено передовсім як Майстра світла. У його інтерпретації дерево постає як образ тиші та часу – свого роду вертикаль внутрішнього переживання природи, водночас символ самотності та присутності, тихого співбуття зі світом. У своїх роботах Богдан Петрович вправно працював з силуетними формами, тінями й світлом, звідси й назва виставки – Контр Ажур🔹 “Повернення Ієви” у Львівській національній галереї мистецтв ім. Б. Возницького, Палац Лозинського. Персональна виставка латвійської мисткині Ієви Царук, однієї з помітних фігур в культурному процесі Львова 1980-х років, зібрала в експозиції її великоформатне малярство, художню кераміку та арт-текстиль. Частина виставки – це своєрідний діалог творів мисткині 1980-х років з роботами її неформальних наставників, подружжя Лободів та Володимира Патика. Авторка вказує і на біблійний підтекст назви своєї виставки – “Повернення Ієви”, мовляв, вона повертається до Львова, як до “раю”, – міста своєї весни (молодості)🔹 “Володимир Риботицький. Малярство” у Музеї Володимира Патика. Виставка презентує серію робіт знаного представника Львівської школи живопису Володимира Риботицького. Експозиція зібрала 20 живописних полотен різних років, частина з яких не експонувалася понад 30 років. Приурочена до уродин художника, виставка відкриває космічну символіку буття напередодні Великодня[естéт]-ичних вихідних!