Видання звертає увагу на проблеми американських фермерів, перевізників та інших споживачів дизеля.
Водночас залишається питання, чи спроможна Росія виконати обіцяні поставки з огляду на пошкодження її нафтопереробних потужностей.
Bloomberg також наголошує на суперечності між нещодавнім посиленням санкційного законодавства США та новим дозволом на операції з російським дизелем.
Тобто йдеться не просто про зміну одного торговельного правила, а про розворот у практичному застосуванні економічного тиску на Кремль.
🟣 6. CNN: ТРАМП СУПЕРЕЧИТЬ ВЛАСНІЙ САНКЦІЙНІЙ ПОЛІТИЦІ
Під час обговорення угоди на CNN журналіст The New York Times Девід Сенгер звернув увагу на суперечність американської позиції.
Вашингтон нещодавно посилював санкційний тиск на Росію, а тепер використовує аргумент необхідності купувати російські енергоносії.
Фактично той самий аргумент, за який раніше критикували Китай та Індію.
У результаті виникає запитання про послідовність санкційної політики США.
Причому CNN показало й відповідь самого Трампа на критику Зеленського.
Трамп не вступив у довгу суперечку. Він пояснив, що світові потрібне пальне, зокрема дизель, і адміністрація задоволена домовленістю.
Це важливий нюанс: публічно Трамп захищає угоду передусім її економічною необхідністю, а не дипломатичними результатами переговорів із Путіним.
⚫ 7. АЛЕ АМЕРИКАНСЬКИЙ РИНОК ВІДРЕАГУВАВ ІНАКШЕ
На тлі політичної критики фінансові ринки відреагували на очікуване збільшення пропозиції дизеля.
The Wall Street Journal повідомило про падіння дизельних ф'ючерсів приблизно на 4,5% після оголошення домовленості.
І ось парадокс.
Політики сперечаються про санкції та фінансування російської війни.
Експерти сумніваються, що фізичні поставки справді суттєво змінять ринок.
А біржові ціни реагують уже на саму обіцянку додаткового дизеля.
Щоправда, короткочасне падіння ф'ючерсів ще не означає стійкого здешевлення пального для американських споживачів.
🌀 8. ЯКИЙ ВИСНОВОК ВИПЛИВАЄ З АМЕРИКАНСЬКОЇ РЕАКЦІЇ?
Станом на 10 жовтня бачимо кілька важливих обставин.
Перша: критика дизельної домовленості стала двопартійною, хоча поки не перетворилася на єдину позицію всього Конгресу.
Друга: провідні американські видання ставлять під сумнів економічну ефективність російських поставок і звертають увагу на суперечність із попередньою санкційною політикою.
Третя: адміністрація Трампа продовжує захищати рішення потребою стабілізувати паливний ринок.
Четверта: американський ринок уже продемонстрував короткострокову позитивну реакцію на оголошення, але тривалий економічний результат залишається невідомим.
І п'ята, найважливіша: навіть критики Трампа поки не довели, що Росія отримає від цієї угоди більшу економічну вигоду, ніж уже могла отримати від продажів дизеля іншим країнам.
Це не виправдовує санкційного послаблення. Це означає, що його реальну ціну потрібно ще встановити.
Тому американську реакцію я поки підсумував би так:
Трамп отримав перший позитивний сигнал від паливного ринку, але одночасно відкрив новий фронт політичної критики у власній країні.
А от чи стане дизельна домовленість довгостроковою вигодою для Путіна або лише тимчасовим інструментом американської енергетичної політики, покаже подальший розвиток подій.
Бо на сьогодні Америка сперечається не тільки про те, чи можна купувати російський дизель.
Америка сперечається про те, скільки коштує відступ від санкційної політики заради можливого здешевлення пального.