Пожежні пишуть:"Харківський гарнізон маємо такі проблеми:1. радіотелефоністів забрали в дпрз, по частинах посідали підмінні,це мінус одна людина на ац. Інших погнали в відпустки.  А тим часом в ГУ  продовжується ремонт,на який пригоняюють на день мінімум 4 АЦ по 4/5 чоловік на кожній! В частинах залишається на чергуванні по три людини, і щоб якось перекрити ці питання- вводять резерв.Ці резерви вимотали сили за останні пів року спеки, а тут ремонти,де все проплопачено по бумагах підрядникам,а працюєм ми.. в деяких дпрз теж йдуть ремонти власними силами, та й ще прийзжати треба на власному транспорті у свій власний вихідний. 2. Рідіотелеіоністи. Нащо робити реорганізації у війну? З переводом дівчат подовжився час реагування виїзду на пожежу. Ми йдемо в майбутнє чи може повертаємось до часів голубиної пошти? Немає точного алгоритму дій. Планшети,які повинні вести начкари чи командири працюють на три з мінусом-то зв'язку не має, то програма лягає. Під час прильотів нам саме час ловити Інтернет і розбиратися кому передавати інформацію- на окц чи дпрз, чи мільйону начальників, які в перші секунди якщо не почули про виїзд, починають виносити мізки. скоро начальників буде більше за пожежних....Дівчата жаліються, що на їх прохання хоча б дати їм графік чергування 1/3, як у чергової зміни ніхто не реагує,-кажуть Київ не дозволяє. працюйте 2/4,а статтю трудового кодексу 59 ніхто не читав?Та хай би той Київ без відпочинку дві доби попрацював,як наші дівчата! Їх працездатність і здоров'я погіршується,а всім байдуже. За кордон не випускають,на реабілітацію теж,за що ці жінки залишились в цій структурі і не виїхали? За таке дякую? Ну нічого є юристи і є суд,а ще є сміливі люди. Поки що ми пишемо тут, далі буде вище."