Деколи тебе стирають ще до того, як дадуть тобі шанс сказати хто ти такий. Я мав такі очікування на цю книгу! Це ж бестселер, це ж Оушен Вуонґ - мегапопулярний закордоном автор, поет, власник просто беееезлічі літературних нагород. Ну, я очікував красу! 🙂Увесь цей час я казав собі, що ми народжені від війни, але я помилився, Ма. Ми народжені від краси. І в цілому я це і отримав. Без сумнівів, це красива присвята Матері, це красивий текст, в якому головний герой (імені якого ми не знаємо, але я можу припустити, ця книга якоюсь мірою автобіографічна) звертається до неписьменної матері.Але інколи ця краса в тексті була якоюсь.. зарозумілою? Інколи якісь епітети, порівняння, якісь цитати я просто не зрозумів. Я просто не міг зрозуміти, до чого було сказано те чи інше. Якась в гра в інтелектуальну поетичність, яка мені ну не дуже зайшла. Це лист, один великий лист до неписьменної матері, яка народилась у В'єтнамі, яка страждає на ПТСР, вони живуть з бабусею, яка має ранні прояви деменції у США. І тут дуже нелінійна оповідь. Я люблю нелінійну оповідь. Але тут, я би сказав, вона була ХАОТИЧНОЮ. Тобто автор перескакував у часі, використовував прийоми, коли змінював форму оповіді (типу було від першого лиця, потім третє, потім якісь автори з'явились, гольфісти). Я до кінця так і не зрозумів часові проміжки книги, хто коли народився. Ааа. 🗿Тут зовсім трошки піднята тема опіоїдної кризи. В Мідноголовому Демоні це є також. Там про це побільше, і якось не прямо, але читається, що авторка якось зневажає це все. А тут щось цього не відчулось. Я не хочу казати гучне романтизація наркотиків, але майте на увазі. Тут вони присутні. Короче, ось так легко і руйнуються твої сподівання на книгу, яка моглааа стати твоїм 5 ⭐️, тому що ти таке просто обожнюєш читати!Але сьогодні, Оушен Воунґ, я прямо незадоволений. І добре, що ви не прочитаєте мій відгук.⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️#Peachвідгук