Ален Клод Зульцер «Подвійне життя»★★★☆☆Біографічний роман про братів Гонкур - Едмона та Жюля. Якщо ви, як і я, щось чули про Гонкурівську премію, але не дуже задумувалися, хто ж ці Гонкури, книжка допомагає це виправити. Такі собі літературні сіамські «близнюки», які все робили разом: жили, писали разом книжки, ділили спільних коханок. Мали богемне, специфічне життя в Парижі в 19 сторіччі. Зустрічалися з Флобером і Золя, а потім вдома обговорювали та критикували всіх у своїх щоденникам. Проте, в цій історії, мене найбільше збивала з пантелику паралельна з лінією братів лінія їхньої покоївки Рози. І наскільки я зрозуміла, саме через її «подвійне життя», про які брати дізналися вже після смарті Рози і що легло в основу однієї з їхніх книжок, Ален Клод Зульцер використав той самий прийом і написав цю історію про братів на основі їхніх щоденників.«Подвійне життя» - це не не до кінця про двох братів, більше про дві паралельні реальності, які існують в одних стінах і ніколи не перетинаються.Шкода тільки, що до цього розуміння я прийшла ближче до останніх сторінок книжки. Якби структура відчувалась зрозумілішою з самого початку, читалось би інакше.Книжка може бути цікава тим, хто любить біографії і стару літературу, особливо французьку. Але попереджаю, що початок може здатися нудним і незрозумілим. Мені не вистачило динаміки, але як рефлексія про самотність і «подвійне дно» кожної людини - це було непогано.