#одіссея😅 Завдяки серу Крістоферу Нолану (король Чарльз ІІІ удостоїв його і дружину рицарських титулів в грудні 2024) я таки дочитав Одіссею😅 Мені було 12 років, коли ми вивчали її в школі. Не той час, коли оціниш гекзаметри Гомера. Тому читав я в прозовому переказі. І Одіссея здалася... казкою про мандри Одіссея. А далі я хотів прочитати, але українського перекладу Бориса Тена годі було знайти...🔥 І от нарешті!❗️ І що я маю сказати: 🤯 Прозові перекази є обманом вже на рівні структури 1⃣ Подорожі Одіссея в переказі Гловацької займають ⅓ тексту. В поемі — всього лише ¼! Прозовий переказ "розтягує" мандри Одіссея❓ А що ж скоротили?2⃣ Повернення Одіссея! В переказі воно займає теж ⅓. Натомість в поемі майже ½ — 45%!3⃣ Поема дуже різнорідна. В ній змішано різні жанри🤔 Хоча "змішано" — хибне слово: Гомер творив, коли тих жанрів ще й не існувало🔥 Тут не лише пригоди, але горор, трилер, психологічна драма...😍 Вартує прочитання завдяки автентичностіℹ️ А от Іліаді пощастило більше. Але це інша історія