«Лісітея. Витончені ігри» 🌟Досить приємна історія з тропами, які ми всі так любимо. Тут є і від ненависті до кохання, і вимушена близькість, і трохи НІТАКУСІ (читати як смілива героїня😂)Подій і інформації багато. Дуже сподобався гумор. Влучні жарти, кумедні, хоч і прості діалоги, флірт, інтрига та непогана романтична лінія. Спостерігати за нею було приємно, а іноді ДУЖЕ приємно😈Описи теж зайшли, бо я таке люблю🙂 Але будьте готові, що книга об’ємна, 700 сторінок це вам о-го-го.Водночас мені не вистачило глибини. Хотілося більше емоцій, більше внутрішніх переживань героїв, щоб сильніше їм вірити й співчувати. Бо іноді все відбувалося дуже швидко, ніби ми кудись постійно біжимо… або від когось 👀 Хотілось зупинитись та пізнати героїв трохи більше. Чи то вже я така прискіплива? Чула, що багато людей порівнюють цю книгу з однією дуже відомою серією та кажуть, що вони схожі👀 Я ТУ історію не читала, тож оцінюю історію «Лісітея. Витончені ігри» спокійно і без якихось порівнянь. І можу сказати, що читати було справді цікаво❤️Це точно не найкраща книга в моєму житті, але й поганою я її назвати не можу. Впевнена, що вона точно знайде своїх шанувальників, які будуть приємно вражені❤️Загалом історія сподобалась❤️🙂 Не дивлячись на деякі моменти, велику кількість героїв, сторінок, подій та насичений сюжет, все йде (читається) легко й швидко. Тим, хто полюбляє роментезі, повинно сподобатись❤️#читаєморазом