Перетнувши межу😱Романтична історія, схожа на смачний десерт, приємно, солодко, але якщо його занадто багато, враження трохи псується.Це звичайна книга, яку сміливо можна додати у список «зелених прапорців». Сподобалось, що тут не було емоційних гойдалок і надуманих страждань. Адже ми вже звикли, що після світлих моментів обов’язково стається щось погане. А тут все пройшло спокійно, без нервів і зайвої драми. Це було ок. Але…😐Я не відчула вогнику. Хімії між героями не побачила, а сюжет і фінал виявились дуже передбачуваними. Пу-пу-пу.Обожнюю описи й цікаві думки, але тут цього було забагато. Склалось враження, що авторка хотіла занурити в історію з головою, але мені зовсім не цікаво читати, як хтось пішов у душ, взяв рушник, намазався кремом, розчесав волосся, відкрив шафу… втомились? От і я теж❤️🙂Місцями занадто солодко. А ще деякі питання, які з’являлись у процесі читання, так і лишились без відповідей. Було дуже цікаво дізнатись про змагання, але декілька вкинутих термінів і все… ні для чого, ні для кого, ні з чим його їсти 😢Для мене ця історія на один раз та не з тих, які хочеться рекомендувати.P.S. І я все ще думаю, а чи варто читати іншу книгу цієї авторки? Чи ризик знову розчаруватись надто великий? 😐#читаєморазом