"Тисяча осяйних сонць" Халед Хоссейні🌙

Взяла цю книгу для "легкого літнього читання" — і кілька вечорів поспіль ходила сама не своя💔

Афганістан, десятиліття війни. У центрі сюжету дві жінки, Маріам і Лейла, яких доля (точніше, один доволі мерзенний чоловік на ім'я Рашид) робить дружинами одного й того ж чоловіка.

Спочатку я думала: ну ось, зараз буде класична історія суперництва двох дружин. І перші сто сторінок так і є — холодно, вороже, обидві одна одну ледь терплять.

А потім щось поступово змінюється, бо замість суперництва ці дві жінки стають єдиною опорою одна для одної в світі, де в них відібрали буквально все: голос, вибір, майбутнє, навіть право виходити з дому без дозволу.

Попереджаю, що в книзі багато насильства. Проте мене найбільше зачепило не це. Зачепило, як ці дві героїні по-різному приходять до сили.

Маріам — незаконнонароджена, все життя вчена "не займати простору" — раптом виявляється здатною на найбільшу сміливість у книзі. Лейла — освічена, з мріями — вчиться в Маріам терпінню, якого в неї самої не було.

Я навіть кілька разів відкладала книгу, бо було важко. Не тому, що погано написано — навпаки, Хоссейні пише так, що ти в цьому домі, на цій вулиці, в цьому страху. Просто буває забагато❤️‍🩹

Не скажу, що це книга "про Афганістан". Це книга про те, на що здатна жінка заради іншої жінки, коли більше нема на кого розраховувати.

#книжкові_рецензії