Сергій Ребров не провалив роботу в збірній України. Він не впорався.Це трохи інше все ж, але все одно залишається неприємним. Та, головне, призвело до того, що збірна України не потрапила на Кубок світу.Хоча, якщо хтось скаже провалив, то я особисто сперечатися не буду.Бо сам факт результату не має значення, адже нічого нового не сталося. А ось побудувати команду відверто не вдалося. І не видається таким, що вдасться в майбутньому.Дуже погана фраза, зважаючи на те, що можна зробити висновок, немов у Реброва є майбутнє на чолі збірної України. Мабуть, настав час змін.Тож хочеться декілька слів сказати, припускаючи те, що Ребров залишить збірну України в спокої. Мабуть, мало кому хочеться припускати, що він залишиться.Неодноразово говорив в останніх випусках Єврофутбола та повторю знов: наразі немає передумов говорити про те, шо футбол в Україні піде в іншому напрямку. Позиційний футбол - це те, на основі чого базувався розвиток українського футбол в останні 20 років. Грати по-іншому можна, але для цього треба омолодити Яремчука, викликати Сватка не тільки для перебування в команді та замінити судакових на крушинських.Проблема збірної України не в тому, що її футболісти не здібні грати в позиційний футбол, а в тому, що це не використовувалося. Себто, я зараз не бачу якогось варіанту, що від цього будуть відмовлятися на національному рівні.Як і не бачу варіантів із запрошенням головного тренера з-за кордону. Тому що в контексті збірної, а ще й збірної в теперішніх умовах України важко працювати та неможливо вгадати, що з цього вийде. Власне, приклад Реброва показовий в цьому плані. На початку він видався чудовим варіантом, але не зумів стягнути цієї роботи.Виходячи з цього, у мене є тільки півтора варіанти. Руслан Ротань - це очевидно. Але, зрозуміло, що це малоймовірно, здається.Другий варіант не те, щоб мені подобається, але він досить логічний, якщо продовжувати підтримку того стилю, який намагалися вибудувати в збірній в останнє десятиріччя - Олександр Шовковський. Він пропагував в Динамо позиційний футбол, працював в системі збірної та зараз вільний. Шовковський не з тих, хто створить прекрасну атмосферу в команді, але пригадати всіх тренерів збірної України, то хто з них був душа компанії та перебував у гарних стосунках з футболістами? Але Шовковському треба штаб та Мальдера в цьому штабі, очевидно.Навіщо тоді Шовковський, якщо є Мальдера? Бо хтось має приймати рішення, а італієць завжди був помічником.Якщо не Ротань і не Шовковський, то хто? До речі, тренерів цього стилю також непогано було б виростити.
Унаї Мельгоса повертається на перше місце в списку кандидатів на заміну Сергію Реброву!Хоча це ще треба чекати вечірнього матчу проти Албанії, можливо, там буде таке, що й заміна ніяка не потрібна.А якщо серйозно, то молодіжна збірна перемогла Угорщину після того, як декілька днів тому не змогла обіграти Литву. Перемогла завдяки тому, що в цьому матчі була більш простою та більш зосередженою на тому, щоб перемогти, а не просто показати правильний футбол.Саме тому на позиції нападника вийшов не Степанов, а Пищур, який наразі є більш системним гравцем, маючи при цьому більш очевидні функції для досягнення цілей - забитих голів. Навіси на Пищура були дієвим способом, щоб закінчувати гарно розіграні атаки ударами та голами. Степанов не настільки вмілий в боротьбі в повітрі.Інше спрощення відбулося після повернення на правий фланг Крупського, хоча Гусєв дуже непогано зіграв на позиції правого захисника проти Литви.Третім фактором мали стати індивідуальні якості вінгерів, але тут спрацював тільки один фланг. Редушко без підтримки свого особистого тренера не відчував великої впевненості в собі та не робив тих речей, що в Динамо на початку року. У той же час Синчук ще раз продемонстрував свій потенціал гравця топ-рівня в рамках українського футболу.Краще без оцих, що його дует з Крупським допоміг би й проти Швеції, бо це так не працює, але десь в майбутньому уявити таку співпрацю легко.Для мене ці двоє, а також ще більш юні Редушко й Степанов - це однозначні претенденти на те, щоб вирости в гравців рівня національної команди.Тобто, вони точно не ті, хто здивував, насправді. А ось хто став відкриттям двох матчів, то це Кревсун. Він нарешті розвивається у фізичному плані, чого йому не вистачало раніше, але можна було цілком очікувати на те, що він з тих, хто пізніше фізично розвивається. Явно допоміг повний сезон в другій команді Борусії, де він грав здебільшого проти здорових мужиків в регіональ-лізі. Те, що він грає на позиції правого захисника там, змусило працювати над агресією в захисті та покращенню гри один в один. За інтенсивністю йому може бути складно зробити перехід на високий рівень, але він це готовий компенсувати ось такими моментами як момент з другим голом.Цікаво, де опиниться Кревсун далі, адже його контракт в Дортмунді закінчується. Треба дивитися у бік Данії, Нідерландів, Бельгії.
Георгій Судаков викликає занепокоєння.І не тому, що в його телеграм-каналі останнім часом багато цитат із Біблії.Турбує те, що прямо зараз Судаков опинився в ситуації, коли йому потрібно робити важливий вибір стосовно карʼєри та того, яким чином вона буде розвиватися.Коли Жозе Моурінью сказав, що на позиції центрального атакувального півзахисника потрібно бути більш летальним в останній третині, забивати голи та робити результативні передачі, то в цьому немає нічого нового. Ледь не після кожного матчу збірної в Єврофутболі останні два роки говорив, що хочеться бачити більшого від Судакова в останній третині. Хочеться бачити, щоб Судаков знаходив передачі на нього поміж лініями, а не приходив до опорних півзахисників чи широко розташовувався на лівому фланзі.Моурінью давав свій улюблений приклад Френка Лампарда, але для Судакова більше підійде Бруну Фернандеш. Ось таким має бути центральний атакувальний півзахисник. Він має робити не перший пас, а останній.Що стосується вибору. Судаков гравець з певними характеристиками та чітким профайлом. У сучасному футболі найвищого рівня, де інтенсивність має визначальне значення, він все ще може знайти команду, де його якості будуть затребуваними. В Італії, наприклад. Але це легкий, а тому, зазвичай, хибний шлях. Зрештою, він може розвивати свої базові навички та стати сильним футболістом в своєму профайлі. Чи дочекатися змін. Чи знайти когось, хто побачить в ньому Пірло та переведе на позицію глибинного плеймейкера.Більш складний шлях той, яким Судаков досі не хотів йти. Можна пригадати, кого називали головним заколотником в Шахтарі в короткий період Патріка ван Леувена, який хотів, аби всі бігали та привчав до інтенсивності. Аби бути актуальним завжди, аби бути потрібним більшій кількості клубів, потрібно покращувати те, в чому ти слабший та вчитися робити речі, які тобі не подобаються.Прямо в ці дні, нехай тижні закінчився перспективний футболіст Георгій Судаков, він досягнув всього, що міг досягти завдяки своєму таланту. Наступний крок можна зробити тільки завдяки марудній роботі.
Склад збірної України на матч проти Швеції не був цікавим.Бондар логічніший за Сваток, Зубков - за Гуцуляка. Усі інші позиції начебто були зрозумілими.Тому набагато цікавіше говорити про склад Швеції.Ґрем Поттер таки не зрадив собі та після певного знайомства восени вирішив використовувати 3-4-3. Авжеж, тут не буде якихось інновацій часів Естерсуна чи Брайтона, але вельми цікаво.Перш за все, варто звернути увагу на фланги, звідки буде йти головна загроза попри наявність Йокереса на полі. Цікаво, яким чином будуть намагатися зупинити не стільки вінгерів Еланґу та Нюгрена, скільки вінгбеків Юханссона та Гудмунссона. Обидва дуже атакувального плану футболісти, за якими потрібно уважно слідкувати.В цій формації суперника дуже важливо вдало працювати на флангах в захисті та намагатися створити використати перевагу в центрі.Це буде той день, де потрібно чекати та вимагати більшого від Судакова.Склад Швеції: Нордфельдт - Лагербільке, Гін, Ліндельоф - Юханссон, Аярі, Карлстрьом, Гудмунссон - Нюгрен, Йокерес, Еланґа.
2.5 гравці перемогли в дербі Мадрида, Пеп переграв Артету, початок боротьби за скудетто в Італії?Підбиваємо підсумки вихідних в #Єврофутболі. Фінал Кубка Англійської Ліги, Мадридське дербі, майбутній тренер Атлетика БІльабао, тектонічні зміни в керівництві Борусії Дортмунд, Інтер продовжує втрачати очки і дуже багато чого іншого у свіжому подкасті.***📺ДИВИТИСЯ НА YOUTUBE💸ДИВИТИСЯ НА PATREON 🎧Слухати на Pocket Casts🎧Слухати на Spotify 🎧Слухати на Apple Podcasts***Сьогодні в подкасті:[00:00:00] - Ла Ліга. Мадридське дербі та Вінісіус. Арбелоа продовжує збирати скальпи, Жоан Гарсія герой Барселони, Більбао виграє у Бетіса[00:25:30] - Севілья - Валенсія, і боротба за виживання[00:30:55] - Чемпіонська гонка в Серії А знову жива![00:49:00] - Бундесліга, інтриги мало, чистка в Борусії Дортмунд.[01:00:30] - Кубок Ліги. Манчестер Сіті все одно гірше команда, ніж Арсенал, але знаходить спосіб вигравати матчі. Евертон несеться в єврокубки***Доєднуйтеся до нашого клубу – підтримайте подкаст та отримуйте ексклюзивні випуски.Наш ЮтубНаш патреон💌 @eurofootballpodcast
У продовження теми про Калюжного та його успіхи на початку року, що може бути важливим фактором напередодні матчу збірної України.Очевидно, що капітан Металіста-1925 перебуває в чудовій фізичній формі, можливо, найкращій в своєму житті. На відео його дії в матчах проти Шахтаря, але загалом з усіма суперниками Іван демонструє свій теперішній рівень.Чекав закінчення матчу проти Полтави, аби зробити більшою вибірку.Він трохи збільшив кількість єдиноборств в захисті та перехоплень у порівнянні з першою частино сезону 7.5 за 90 хвилин проти 7.0 - єдиноборства, 6.0 проти 5.3 перехоплення. Але показник загалом повернень мʼяча просто непристойно зріс. У першій частині сезону Калюжний робив 12.5 повернень мʼяча за 90 хвилин, а в перших пʼяти матчах має 15.3. А де точно заховані суттєві зміни, то це повернення на половині поля суперника: 4.9 в першій частині сезоні та 10.0 в другій. Загалом цифра та його гра проти Шахтаря змушує по-іншому подивитися на Калюжного. Він-то має давати і дає баланс, але, виходить, може й більше.Відео: Калюжний в матчі проти ШахтаряНа світлині також порівняння його перехоплень у матчі з Шахтарем в першому та другому колі.Підписатися на Telegram УПЛ.ТБ
Металіст-1925 не пропустив жодного разу в 2026 році.У трьох матчах УПЛ суперники завдали по воротах команди Младена Бартуловича 10 ударів, а xG суперників - 0.32. Якщо говорити про ситуацію, коли реально Металіст-1925 міг пропустити, то це був один із ударів Парако в матчі проти Кривбаса.У цьому турі харківʼяни будуть грати проти Шахтаря, де важко розраховувати на відсутність як ударів по воротах, так і навіть пропущених голів. Нехай в першому колі Шахтар і забив єдиний гол у ворота команди Бартуловича з пенальті.Напередодні матчу потрібно викинути з ужитку таку звичну фразу про те, що матч проти Шахтаря стане справжньою перевіркою для захисту Металіста-1925, амбіцій клубу тощо. Бо не стане.Справа в тому, що ця команда не зможе зіграти за тими ж принципами проти Шахтаря, що і в матчах проти середняків та аутсайдерів. Якщо на мʼячі буде принаймні спроба будувати від власних воріт, то проти мʼяча чекати на рівень пресингу як проти інших команд не варто. Наприклад, середній показник PPDA Металіста-1925 в цьому сезоні - 10.66. Але в матчах проти Шахтаря та Динамо команда Бартуловича дозволяла суперникам робити 19.52 та 24 передачі, відповідно до того як виконувала активну дію в захисті. Саме через це й падав середній відсоток володіння мʼячем в матчах проти цих команд.Навряд чи Металіст-1925 відмовиться від цього підходу проти Шахтаря попри те, що в матчах проти Кривбаса, Олександрії та Руха високий пресинг, агресія та тиск, а не суто робота оборонців призвела до таких результатів. І попри те, що в цих матчах себе чудово показав Іван Калюжний.Багато в чому через наявність Калюжного Металісту-1925 вдається мати чудові результати проти аутсайдерів та середняків, навіть проти амбітних середняків, але саме через свого лідера та капітана він не може грати в такий же футбол проти настільки потенційно швидких команд як Шахтар.У коментарі до своєї збірної першої частини сезону писав, що Калюжний став навіть кращим, ніж в минулому сезоні в складі Олександрії. Варто вирізняти два фактори: участь в завершальній фазі атакувальних дій (тільки Бражко та Бруніньйо мають більше ударів з-за меж штрафного) та лідерські якості. Але парадокс в тому, що всі інші статистичні показники, окрім ударів по воротах, або ж ті ж, або відмінні на рівень статистичної похибки у порівнянні з минулим сезоном. Просто неймовірний рівень стабільності.Щоб вразити у порівнянні з іншими, то Калюжний другий в лізі за поверненнями мʼяча на своїй позиції після Араухо та серед лідерів серед центральних хавбеків за поверненнями в контрпресингу.Загалом командна гра Металіста-1925 вибудувана таким чином, щоб балансувати сильні та слабкі якості Калюжного. Чудова рівновага в тому, що він сам вміє чудово балансувати, але і йому потрібно допомагати. Калюжний - дуже розумний гравець, хоча швидкості та різкості йому не вистачає, навколо нього мають бути ті, хто завжди готовий підстрахувати чи отримати передачу (див. відео).Але в якій би формі не був Калюжний, проти команд з гравцями рівня Шахтаря йому буде складно, коли команда захоче грати більш агресивно та ризиковано. Утім в першому коли Металіст-1925 не програв ні Шахтарю, ні Динамо, ні Поліссю, коли були просто досконалі 0:0.Не варто вважати, що Калюжний є проблемою команди, яка не дає їй зробити крок вперед. Якби все інше було ідеальним, а лише через Івана не можна було грати більш сміливо проти мʼяча в матчах з Шахтарем, тоді так. Навпаки, Металісту-1925 нарешті потрібно провести хоч якісь пару місяців, маючи найкращий варіант з тих атакувальних гравців, що є зараз в команді (Рашиця, Заберджа, Ітодо, Антюх), тоді б, можливо, команда забивала більше та не втратила стільки очок в матчах, де все контролювала.Наразі Калюжний якраз є символом цього Металіста-1925 та, мабуть, його найкращим гравцем.Підписатися на Telegram УПЛ.ТБ
Матвій Пономаренко міг перейти в Брентфорд.Тільки не спішіть робити такі заголовки, бо не міг, по факту. Але я в цьому не винен!Отже, історія була така: декілька років тому я працював в одній компанії те перетинався зі скаутом Брентфорда. Як можна зрозуміти, їх десятки по світу, а база гравців величезна. Цей був чилієць.Навряд чи я один, хто писав йому характеристику тоді 18-річного Пономаренка, але ось вона тут.https://t.me/ukraine_football_analysis/22Що б зараз хотілося відзначити. Мені все ще не подобається його вміння використовувати свої габарити та найчастіше мова йде не про науковий підхід, а про рефлекторний. Пономаренка не має вигравати жалюгідні 20% боротьби та не бути загрозою в повітрі. Він має все для того, щоб захисники його боялись в усіх аспектах гри, немов Гаррі Кейна. Це його рольова модель взагалі.Попри те, що він забив декілька голів з меж штрафного, мені здається, що з правильними відкриваннями, оцінкою орієнтирів іншими важливими моментами для центрфорварда у нього є труднощі.Загалом те, що Пономаренко наразі забиває дуже заважає оцінити його ігрові якості загалом. Ігор Костюк сказав після матчу проти Полісся, що гравцеві ще багато в чому треба додавати, але це загалом списали на звичайні слова тренера, який не хоче, щоб його футболіст мав особливий статус чи упіймав зірку.Голи є найкращим та найгіршим орієнтиром для форвардів. Допоки він забиває, то усім взагалі все одно, що він робить на полі: і партнерам, і експертам, і вболівальникам. Тренер ладен буде побудувати гру таким чином, щоб він забивав. Однак коли нападник не забиває, а такі періоди бувають в кожного, у того ж Кейна, то що він може дати команді?Важливий момент стосовно зростання Пономаренка стосується відповіді на запитання: що він може дати команді, коли не забиває голи?Зараз Пономаренко чудовий в цьому. Навіть ось ці голи з меж штрафного, удари в один дотик, сміливість в завершенні - це все через його величезну жагу забивати голи. У нього є до цього хист до бажання.Однак якщо пригадати період Пономаренка за Шовковського чи його статус резервіста в молодіжних збірних останнім часом, то саме в цьому й була проблема, він нічого не міг дати команди, коли не міг забивати голи.
А тепер ще раз про Полісся. (2/2)Ще один важливий момент, який варто враховувати, згадуючи успіх тієї команди Ротаня: аби добитися з нею успіху, він повинен був дещо змінити своє початкове бачення футболу. Олександрія менше грала з мʼячем, стала більш вертикальною під час переходів в атаку та більш структурованою. І, здається, щоб досягти успіху з Поліссям, Ротаню теж потрібно модернізувати свою філософію.Сучасний футбол в Європі стає більш атлетичним та вертикальним, ЛНЗ можна називати локомотивом змін в Україні, враховуючи його успіх, але якщо поглянути на команди в минулому та в нинішньому сезоні, то вертикальності стало набагато більше. Змінилися тренери у Колоса та Динамо, повернувся до УПЛ ван Леувен, розмножився стиль Пономарьова, навіть Лупашко визнав, що змушений був змінити стиль восени, а ще ж є Оболонь, Кудрівка та Верес.Полісся за рахунок індивідуальних якостей футболістів може перемагати цих суперників, вони обіграли й Колос та ЛНЗ завдяки цьому, але для переходу на новий рівень треба адаптуватися. У грі проти Динамо вже на 60-й хвилині ноги не носили Бабенка та Андрієвського, а замість них вийшли Краснічі та Федор, які є нехай і дорогими, але на мій погляд дуже цікавими футболістами, однак серед сильних сторін яких точно немає фізичних якостей.І вже зараз так хочеться подумати над відповіддю на гіпотетичне запитання: а що б змогло Полісся в минулому турі, якби у ЛНЗ були Яшарі та Оба?Зрештою, висновок: ось це Полісся в усіх трьох матчах після поновлення сезону не показало себе командою, яка здатна вже зараз зробити великий крок вперед. А для цього кроку потрібно дочекатися повернення усіх травмованих, покращити склад команди як футболістами, які більше підходять під модель гри команди, так і тими, хто більше буде відповідати сучасним тенденціям.Зрештою, в усіх цих трьох матчах Полісся не диктувало свої умови, а намагалася не поступатися в боротьбі. Якщо команда Ротаня не диктує свої умови, то навіщо все це.
Матвій Пономаренко знову став героєм матчу Динамо, знову стане найкращим гравцем туру та всі будуть говорити (вже говорять) про те, що його варто кликати в збірну).У цьому дописі не про нього, бо взагалі-то все правильно після гри сказав Ігор Костюк: нічого дивного не відбувається у порівнянні з тим, що було у Пономаренка в турнірі Ю19. Він забиває багато голів, завдає багато ударів по воротах, але не виконує ті речі, які не виконував в матчах за Ю19 та в команді Шовковського: не пресингує, є не надто помітним в побудові атак та часто втрачає мʼячі.Однак поки Пономаренко забиває, на всі інші речі можна сміливо закривати очі.А ще на це можна закривати очі через те, що вся інша команда дуже багато працює на те, аби Пономаренко міг думати тільки про голи.Варто декілька слів сказати про інших молодих гравців Редушка та Коробова. Про талант Богдана усім відомо, хто хоч трохи заглиблений в футбол, але з упевненістю поки є проблеми, навіть попри те, що сам гравець сказав, що тренер примушує його брати ініціативу на себе, обігрувати, бити по воротах, що він і робив впродовж матчу проти Полісся. Але впевненості немає через те, що Редушко явно хотів влучити в площину, виконуючи ті удари, а потрібно було хотіти забити.Це трохи інший рівень нахабності та впевненості в собі.Що стосується Коробова, то він дає багато обʼєму, є досить непоганою опцією в атаці, але ось в захисті складно. І Хоанікет в попередньому матчі, і Назаренко в цьому в ситуаціях один в один покрутили захисника Динамо. Утім кращі дриблери, окрім них хіба в Шахтарі, тому для УПЛ не так важливо.Повертаючись до головної теми допису, сила теперішнього Динамо в фізичній готовності команди та великій кількості бігової роботи, яку команда виконує впродовж матчу. Коробов і Волошин праворуч точно не програли парі Крушинський - Назаренко, що вже є успіхом. Михавко вимкнув Краснопіра, хоча з появою Гайдучика захисту Динамо було складніше.Головними героями цього матчу у складі киян та головним показником змін за Костюка є пара центральних хавбеків Бражко - Шапаренко (відео вийшли довгими, але це ще не один момент було викинуто). У мене немає трекінг-даних, але візуально обоє набігали велику кількість кілометрів. Без чудової форми Шапаренка та Бражка неможливо організувати якісний пресинг з Пономаренком та Піхальонком поруч.Бражко взагалі гравець матчу номер 1. Він нагадав себе часів Зорі Патріка ван Леувена, де завжди важливим фактором була гарна фізична підготовка та поточна форма. Можна пригадати, що свого часу Мірча Луческу не дуже цінував Бражка та у Олександра Шовковського він не був ключовим гравцем чемпіонської команди. Мабуть, Бражко не дуже підходить на позицію опорного півзахисника для команди, яка володіє мʼячем. У такій системі він краще себе почуває вертикальною вісімкою. А ось в моделі гри, де потрібно багато бігати проти мʼяча та постійно шукати перехідні фази, використовувати свої сильні фізичні якості, тут Бражко ідеально вписується на позицію шістки.Менше думати - більше бігати та бити.У той же час Шапаренко має унікальний профайл через те, що любить більше думати, грати на мʼячі, мати паузу для прийняття виваженого рішення та взагалі не любить ризикований дій, однак при цьому фізично він здатен бути частиною цієї гри команди. Проти Полісся Шапаренко виконав дужа багато бігової роботи, він фактично змусив Андрієвського виплюнути легені вже на початку другого тайму, утім за такого командного стилю йому при цьому важко бути собою.Шапаренко був тим, ким міг бути, наприклад, Михайленко чи Яцик, але вони при цьому б агресивніше грали в останній третині, били по воротах та робити гострих дій.Якщо з Бражком зрозуміло, він в цьому футболі почувається своїм, то Шапаренко використовує тільки половину своїх здібностей. Хоча цієї половини вистачає, аби бути важливою частиною цієї команди.Підписатися на Telegram УПЛ.ТБ