Якось я бував у Флітвуді.

Не те, щоб мені вдалося відвідати багато що в Англії, й точно менше, ніж те, що хотілось, але потрапити у Флітвуд мені пощастило. Хоча ніхто не скаже про Флітвуд, що йому пощастило туди потрапити. Як ніхто не скаже тепер, що йому пощастило потрапити на Флітвуд Таун.

До речі, це таун ще той: жодної будівлі вище трьох поверхів, неймовірна архітектура часів вікторіанської Англії, а із шуму - тільки чайки. Містечко розташоване таким чином, що здається, ніби воно омивається чотирма чудовими океанами. Але дійсно з трьох боків вода, набережна ніколи не закінчується й, мов памʼятники, старі кораблі всюди. Пан Анонім би лекцію на 6 годин видав про кожен з них.

Тоді я визначив, що це найкраще місце на землі для того, щоб провести там 10 останніх років життя та написав ще другові, що хочу сюди повернутися.

Але, звичайно, не повернувся. Хіба що коли, приїхавши додому вирішив, що пора грати за Флітвуд Таун карʼєру в ФМ. Авжеж, я їх вивів в АПЛ, боровся за високі місця і той раз запамʼятався мені особливо тим, що за три сезони в АПЛ, поки мені не набридло, я жодного разу не зіграв на власній арені, тому що її будували постійно. Теперішній стадіон Гайбері чомусь не відповідав високим стандартам ліги. Але ж це наймасивніша споруда міста!

Тепер ось стався ще один віртуальний візит на матч Таун проти Арсенала в Кубку ліги. Хто б міг подумати, що у Арсенала будуть проблеми з командою із 18-го місця Ліги 2, але Арсенал навіть програти примудрився в серії пенальті, маючи на полі всіх ключових гравців, окрім хіба Раї, Райса, Габріела та Калафйорі.

Певне, це найбільша подія в історії міста, відтоді як у 1865 році тут почалося виробництво льодяників Фішерманс Френд. Здається, навіть тоді в моєму сейві ФМ не було таких визначних перемог.

Немає кращого втілення знаменитої фрази, ніж цей випадок: гуляли всім селом.

Нічого, якось у найкращі часи повернусь туди по-справжньому і це означатиме, що відміряв собі якраз 10 років життя.