Противний голос

Як Полісся зробило кроси знову потужним атакувальним методом.Матч проти Копенгагена став чудовою демонстрацією того, наскільки небезпечними можуть бути передачі з флангу за правильного способу їх використання.В якийсь момент історії будь-які флангові передачі стали синонімом посередності та невибагливості. Світ фактично поділився навпіл: одні почали грати в позиційний футбол, інші у відповідь - в найшвидший пошук шляхів до воріт суперника. В обох системах традиційні кроси стали зайвим компонентом, адже масований захист так не відкрити, а під час швидких переходів передача на фланг та потім навіс звідти створює більше перепон.У момент коли математика увірвалась в футбол, кроси взагалі стали андеграундом. У 2013 році фінансист Ян Вечер зробив дослідження, в якому показав, що лише 1 крос на 91.47 випадків призводить до голу та якщо команда зменшить кількість кросів, то це призведе до збільшенню кількості голів на 0.57 за матч. Сильніші команди, за його думкою, взагалі б мали забивати на 1 гол більше за матч, адже мають більше способів для створення моментів.Разом з цим зʼявляється xG, який змушує гравців не бити по воротах з далекої відстані, бо ймовірність так забити ще зменшується.Як тоді забивати голи?Авжеж, крос - це найпростіший спосіб доправити мʼяч в штрафний майданчик. На флангах здебільшого більше простору для підготовку для передачі, ймовірність того, що неточність призведе до атаки у відповідь не надто висока.Так, коли в тебе проста команда з невеликою кількістю таланту в порівнянні з суперником, то варто мати високого нападника, на якого робити флангові передачі верхом. Однак крос - це не тільки закидання мʼяча на 190-сантиметрового бевзя, який розштовхає усіх та забʼє головою.На прикладі Полісся ми можемо бачити, в чому сила гри з кросами.По-перше, це не може бути гарним чи поганим способом гри. Це просто спосіб. Якщо ти його обираєш, то він має бути підготовленим та відпрацьованим. Для підвищення якості потрібно не зменшувати кількість кросів, а збільшувати кількість гравців, які на ці кроси можуть відгукнутися. У Полісся таких футболістів в найгірший момент матчу 3-4 в зонах завершення.По-друге, атака з кросом не закінчується на тому, що суперник першим встигає до мʼяча, адже він спочатку нехай вибʼє вдало, але й зони підбирання мають бути теж заповнені. Отримати атаку у відповідь, як ми говорили, дуже складно, але атакувати другим темпом самому - можна.Ось цей момент, що нехай спочатку вибʼють правильно Полісся посилює й тим, як зазвичай виконуються кроси: не на партнера, який перебуває в статиці, а на того, хто рухається. І рухатися мають всі.Зрештою, забивати гол не завжди має той, хто відгукується на крос. Якщо в зонах завершення є партнери, котрі ще й рухаються, то передача на них буде ефективно.Головна сила кросів в тому, що захищатися проти них дуже складно, якщо вони виконуються в правильний таймінг та в темп. Будь-який футболіст має 5 орієнтирів: мʼяч, суперник, партнер, простір та ворота. Зазвичай, в ідеальних умовах одному гравцю нелегко впоратися з усіма орієнтирами, а коли йде флангова передача за умов правильного таймінгу, то захисник в своєму штрафному може втрачати 2-4 орієнтири, а якщо після цього йде скидання, то й усі 5. Так, гравці Копенгагена в деяких моментах навіть мʼяч втрачали, хоча це найбільш популярний орієнтир, від якого очі стараються не відривати ніколи.Полісся виконало 34 навіси в першому матчі проти Копенгагена, 16 з яких були точними. Леандру Андраде сам має показник - 11/7. Завдяки тому, що кожен гравець чудово знає, що йому таких ситуаціях команда забила 2 голи, створила ще 5-6 гольових шансів. після таких дій. 1 гол на 17 кросів. Не показово?У попередньому сезоні УПЛ Полісся виконало найбільше кросів серед усіх - 590. Всього команда забила 51 гол, 23 з яких були після відкритих кросів (без урахування стандартів). Тобто, 1 з 25.65 кросів призводив до голу.Це система.

Тиждень повернення УПЛ розпочато.Традиційно вже буде представлення новачків українського футболу. Цього разу про двійко нових хавбеків Карпат.Моха МухліссКлуб: КарпатиДата народження: 06.02.2000Позиція: центральний півзахисникПопередній клуб: Вісела (Португалія)ПрофайлНе надто фізично сильний горизонтально-орієнтований центральний хавбек,який просуває мʼяч за рахунок передач та не є визначальним як в завершенні, так і в грі на оборону.Характеристики- просто чудовий гравець в діях на мʼячі. Має гарне бачення поля та добре оцінює орієнтири, має технічні здібності для того, щоб зробити будь-яку передачу в рамках свого профайлу (в простір за спини захисникам, врозріз між суперниками, розвернути на фланг, просто зіграти на збереження);- здатен зберегти мʼяч під тиском під час контролю, вміло ставить корпус та швидко думає;- під час власних відкривань не є надто активним, часто пропонує партнерам зробити на нього передачу, яку б він сам зробив (між двома суперниками чи іншу ризиковану), що не всі навколо можуть виконати;- має очевидні фізичні проблеми, які перш за все впливають на його гру в захисті, тому що в атаці він має чим це компенсувати. Низький (169 см), досить повільний, не надто рухливий та не дуже агресивний в боротьбі.Моха - вихованець Реал, гравець молодіжних збірних Іспанії свого віку (вигравав Євро Ю17 та Ю19, будучи гравцем стартового складу в команді поруч з Ферраном Торресом, Еріком Гарсією та багатьма іншими іншими відомими гравцями), але через фізичний профайл перехід в дорослий футбол давався йому складно. Був успішний період в молодіжній команді Барселони, але загалом Моха не розкрив свій потенціал до кінця.Він, насправді, має видатні здібності в грі на мʼячі, однак у всьому іншому має великі труднощі. На зборах він використовувався поруч з невтомними бігунками Чачуа та Ерікі, які багато в чому можуть компенсувати його недоліки та цей трикутник загалом може бути цікавим, як і сам Моха з його умінням робити правильні передачі. Фелліпе ВіейраКлуб: КарпатиДата народження: 31.05.2005Позиція: атакувальний півзахисникПопередній клуб: Ліепая (Латвія)ПрофайлРізноманітний атакувальний півзахисник, який може як обіграти один в один, віддати передачу, так і пробити по воротах з будь-якої дистанції.Характеристики- має непогану дистанційну швидкість, особливо, якщо говорити про рух з мʼячем, але загалом не є надто швидким, різким та вибуховим. У контактних ситуаціях більше використовує силу, а не швидкість;- при цьому, коли вже володіє мʼячем, то швидко працює та має чудову техніку, що в поєднанні з умінням працювати корпусом призводить до великої кількості виграних єдиноборств та порушень проти нього (в чемпіонаті Латвії він виграє неймовірні 57% єдиноборств в атаці та збирає 4,5 фоли в середньому за 90 хвилин);- має додавати в безперервності відкривань та загалом в діях, коли мʼяча немає поруч;- є непоганою опцією в контрпесингу та пресингу, якщо виконує роль того, хто направляє;- є проблеми з рішеннями в атаці, особливо, коли мова йде про удари по воротах. Автор останньої передачі з нього кращий, ніж автор удару.Можна зрозуміти, чому Фелліпе порівнюють з Брунінью, їхні профайли багато в чому схожі, але Брунінью все ж більш різноманітний в загрозах. Він і бʼє, і віддає передачі, і виконує навіси з флангу, і йде в штрафний майданчик, тоді як Фелліпе має чомусь ще вчитися, а інше вводити в свою гру.З іншого боку новий бразилець тільки починає свою карʼєру, навряд чи від нього варто вимагати того ж внеску, що від головної зірки команди минулого сезону. Наразі він є четвертим вибором на позицію центрального хавбека після Мохи, Чачуа та Шаха. Знімок 1 - зони дій Мохи.Знімок 2 - Фелліпе та його вміння створювати проблеми захисникам суперника.

Головний висновок стосовно виступу збірної України на Ю-19 в тому, що він ще раз підтвердив, що Дмитро Михайленко - умілий тренер.Індивідуально німці були сильнішими, один тільки Штанге - це гравець збірної Німеччини в найближчі 5 років, але за рівнем командної гри Україна була на голову сильнішою.Тому якщо із цієї команди й когось варто чекати десь вище, то це саме Михайленка.Якщо швиденько пройти індивідуальностями, то тут проблем вистачає. Домчак, авжеж, топ, Дігтяр - без сумнівів, хоча й не його позиція в центрі захисту. Але інші центральні захисники, захисники та просто гравці, які грають на захист - це проблема.Сорока та Люсін добре розуміють, що робити на мʼячі, однак в інших ситуаціях мають труднощі. Богданову треба додавати в рішеннях.Головним відкриттям турніру став Глют, але загалом попри успішний виступ на цьому турнірі, вихід на Кубок світу Ю-20 цим гравцям треба розвиватися.Бо це класична історія юнацьких збірних України. Командна робота у них є (і команда Яковенка, і Калітвінцева, і Петракова, і вже не перша команда Михайленка), але індивідуальних якостей конче не вистачає.

Чи є Бразилія одним із фаворитів на перемогу на Кубку світу?Так.Велич бразильського футболу залишилась або в дитячих спогадах частини з нас, або для когось взагалі існує тільки в книжках.Ті, хто застав 2002 рік вірять в магію та постійно порівнюють з тією командою Роналдо, Роналдіньйо, Рівалдо, Кафу та Роберто Карлоса, але для більш молодого покоління збірна Бразилії - це щось рівня Колумбії та Уругвая, але далеко позаду Бельгії, Хорватії чи, тим більше, Португалії.Ми (перші) все чекаємо на повернення магії, появу таких же гравців, що і в той золотий період, але більш перспективно чекати на друге пришестя Христа, чесно кажучи.Мої думки про те, що Бразилія один із фаворитів взагалі не через ностальгію. Вони суто через реальність.Матч проти Марокко, де команда Карло Анчелотті не змогла перемогти та загалом була досить посередньою, навпаки, є великим позитивом.Бразилія, очевидно, має зростати впродовж цього турніру. У складі є певні прогалини, однак вистачає сильних сторін, навколо яких можна відштовхуватися в досягненні результату: центральні захисники Маркіньйос та Габріел, які мають все, аби стати міцною парою, різний набір працьовитих хавбеків Бруно Гімарайнс, Пакета, Фабіньйо та інші, елітні вінгери Рафінья та Вінісіус Жуніор, непогана лінія атаки загалом. Зрештою, на чолі команди Карло Анчелотті, які вміє вибудувати і гру, і колектив, і вже показав навіть в цьому матчі своє вміння впливати на ситуацію на полі.Єдине, що, насправді, мають зробити бразильці самі, спуститися зі свого статусу богообраного футбольного народу та через страждання прийти до успіху.Якщо Бразилія й виграє цей Кубок світу чи якийсь інший в найближчі роки, то не як Бразилія минулого.

Збірна Шотландії не грала на Кубку світу з 1998 року.Я чудово памʼятаю їхній останній матч проти Марокко, хоча не бачив жодної його хвилини. Слухав трансляцію по радіо у батька в машині, якщо можна такою називати Москвич-2140.Із історії усієї Шотландії я на той момент знав тільки те, що збірна брала участь в Євро-96 та драматично не вийшла з групи через різницю голів. Упродовж того матчу з Марокко вже зрозумів, що бути героїчними невдахами - частина їхньої історії.За декілька років Микола Миколайович в школі привчав нас до англійської мови, зокрема, через Хоробре серце.Зрештою, на Кубку світу Шотландія відтоді не грала, героїчно поступаючись ще у відборах.Сам факт виходу на Кубок світу вже неймовірне досягнення, й мова не стільки про те, щоб будувати великі плани на турнір, а просто якомога довше на ньому затриматися.Та й загалом команда на декілька років старша від найкращих можливостей. Макгінн - топ, Мактоміней - супертоп, Фергюсон близький до розкриття, але Макгрегор за збірну вже не грає, Робертсон - старий, Гордон - суперстарий. Воротаря немає, з нападниками проблеми, флангових атакувальних футболістів обмаль.Шотландці чудово знають, що у них на роду написано героїчно програти. Але краще, щоб ця невдача була не з Гаїті. Нехай там і не така вже слабка команда (хоча хто мені після вчорашнього повірить!)Та все ж 28 років, щоб потім не виграти у Гаїті - це вже занадто.

Якщо ви не дивилися анонс Кубка світу від Єврофутболу, то там 3,5 години та пора починати, аби встигнути до старту.У цьому дописі ще більше непотрібної інформації по кожній команді. Виділив трьох гравців в усіх 48 команд за такими рангами: Зірка, від якої багато залежить/Важливий командний гравець/Молодий талантМексика: Рауль Хіменес (ЦФ), Ерік Ліра (ЦП), Хільбепто Мора (АП).ПАР: Лайл Фостер (ЦФ), Освін Аполліс (ЛВ), Іме Окон (ЦЗ).Корея: Сон Хин Мін (ЦФ), Лі Че Сон (АП), Лі Хан Бом (ЦЗ).Чехія: Патрік Шик (ЦФ), Лукаш Провод (АП), Адам Гложек (АП).Канада: Джонатан Девід (ЦФ), Стівен Еустакіо (ЦП), Ісмаель Коне (ЦП).Боснія та Герцеговина: Нікола Василь (В), Ермедін Демирович (ЦФ), Тарік Мухамерович (ЦЗ).Катар: Акрам Афіф (ЛВ), Ісса Лайє (ЦЗ/ЦП), Аюб Аль-Уї (ПЗ).Швейцарія: Граніт Джака (ЦП), Мануель Аканджи (ЦЗ), Йохан Манзамбі (АП).Бразилія: Маркіньйос (ЦЗ), Каземіро (ЦП), Раян (ПВ).Марокко: Ашраф Хакімі (ПЗ), Ісмаель Сайбарі (ЛВ/ЦФ), Айюб Буадді (ЦП).Гаїті: Жан-Рікнер Бельгард (ЦП), Данлі Жан Жак (ЦП), Жосуе Касімір (ПВ).Шотландія: Скотт Мактоміней (АП), Джон Макгінн (ЦП), Бен Ганнон-Доук (ПВ).США: Крістіан Пулісік (ЛВ), Тайлер Адамс (ЦП), Фоларін Балогун (ЦФ).Парагвай: Мігель Альмірон (ПВ), Густаво Гомес (ЦЗ), Дієго Гомес (ЦП).Австралія: Меттью Раян (В), Джордан Бос (ЛЗ), Несторі Іракунда (ЛВ).Туреччина: Хакан Чалханоглу (ЦП), Ісмаїл Юксек (ЦП), Арда Гюлер (АП).Німеччина: Йозуа Кімміх (ПЗ), Кай Гаверц (ЦФ), Флоріан Вірц (АП).Кюрасао: Таїт Чонг (АП), Жуніньо Бакуна (ЦП), Деверон Фонвілль (ЛЗ).Кот ДʼІвуар: Ян Діоманде (ЛВ), Франк Кессьє (ЦП), Анже-Йоан Бонні (ЦФ).Еквадор: Мойсес Кайседо (ЦП), Ернан Галіндес (В) , Нільсон Ангуло (ЛВ).Нідерланди: Вірджил ван Дейк (ЦЗ), Коді Гакпо (ЛВ), Крісенсіо Самервілль (ЛВ/ПВ).Японія: Дайці Камада (ЦП), Ватару Ендо (ЦП), Зіон Судзукі (В).Швеція: Александар Ісак (ЦФ), Віктор Йокерес (ЦФ), Ясін Айярі (ЦП).Туніс: Ельєс Схірі (ЦП), Рані Хедіра (ЦП), Ганнібал Меджбрі (АП).Бельгія: Кевін Де Брейне (АП), Амаду Онана (ЦП), Натан Нгой (ЦЗ).Єгипет: Мохамед Салах (ЦФ), Марван Атея (ЦП), Оуфа Шобаїр (В).Іран: Мехді Таремі (ЦФ), Саед Езатолахі (ЦП), Амірхоссейн Хоссейнзаде (ЦФ).Нова Зеландія: Кріс Вуд (ЦФ), Марко Стаменич (ЦП), Фінн Серман (ЦЗ).Іспанія: Ламін Ямаль (ПВ), Родрі (ЦП), Віктор Муньос (ЛВ).Кабо Верде: Сідні Лопеш Кабрал (ЛЗ), Кевін Леніні (ЦП), Вагнер Піна (ПЗ).Саудівська Аравія: Салем Аль-Давсарі (ЛВ), Хассан Тамбакті (ЦЗ), Мусаб Аль-Джувайр (АП).Уругвай: Федеріко Вальверде (ЦП), Мануель Угарте (ЦП), Максі Араухо (ЛЗ/ЛВ)Франція: Кіліан Мбаппе (ЦФ), Марк Меньян (В), Дезіре Дуе (ПВ/ЛВ).Сенегал: Садіо Мане (ЛВ), Ідрісса Геє (ЦП), Хабіб Діарра (ЦП).Ірак: Аймен Хуссейн (ЦФ), Амір Аль-Аммарі (ЦП), Алі Аль-Хаммаді (ЦФ).Норвегія: Ерлінг Голан (ЦФ), Мартін Едегор (АП), Антоніо Нуса (ЛВ).Аргентина: Ліонель Мессі (ЦФ), Ніколас Отаменді (ЦЗ), Ніко Пас (АП).Алжир: Ріяд Марез (ПВ), Раміз Зеррукі (ЦП), Ібраїм Маза (АП).Австрія: Давід Алаба (ЦЗ), Марсель Забіцер (АП), Пауль Ваннер (ЦП).Йорданія: Мусса Аль-Таамарі (ПВ), Язан Аль-Араб (ЦЗ), Мохаммад Абу-Таха (ЛЗ).Португалія: Кріштіану Роналду (ЦФ), Бернарду Сілва (АП), Ренату Вейга (ЦЗ).ДР Конго: Йоан Вісса (ЦФ), Аксель Туанзебе (ЦЗ), Нгальяель Мукау (ЦП).Узбекистан: Ельдор Шомуродов (ЦФ), Остон Урунов (ЛВ), Аббосбек Файзуллаєв (ПВ).Колумбія: Хамес Родрігес (АП), Річардс Ріос (ЦП), Густаво Пуерта (ЦП).Англія: Гаррі Кейн (ЦФ), Джордан Пікфорд (В), Морган Роджерс (АП).Хорватія: Лука Модрич (ЦП), Іван Перишич (ЛВ), Лука Вушкович (ЦЗ).Гана: Антуан Семеньйо (ПВ), Томас Партей (ЦП), Кейлеб Їренкий (ЦП).Панама: Андрес Андраде (ЦЗ), Амір Мурілло (ПЗ), Азаріас Лондоньйо (ЦФ).

Головні запитання після перших матчів збірної України Андреа Мальдери.1. Що буде з опорною зоною?У обох матчах Мальдера використав формацію з двома гравцями в центрі, й цими гравцями були Очеретько та Назарина. Півгодини проти Данії мав зіграти Бражко, але не встиг.Тут перше питання стосується саме формації. Чи завжди в центрі буде 2-1 чи все ж за певних обставин буде 1-2 з опорним та двома інсайдами.Головна проблема, що і проти Польщі, і проти Данії центральні хавбеки не могли виконати усі завдання, які отримували. І у високому пресингу вони мали брати участь, і потім після переходу в середній блок персонально грати проти інсайдів суперника, і на мʼячі виконувати багато різноманітної роботи. Назирині часто в інтенсивності УПЛ складно, а тут він взагалі виїхав на пріусі на гонку формули 1. Очеретько, як і завжди, був старанним виконавцем завдань тренера, але йому бракує того, що англійською мовою називають awareness. Йому все ще пройти великий шлях, аби навчатися приймати рішення в захисній фазі. Претензій загалом до нього небагато через те, що навіть в ситуації з першим голом він робив те, що від нього вимагалося на установці, але будь-який профільний опорник розумів би, що треба робити, перш за все - перекривати прямий шлях до воріт.Вимоги до них на грі на мʼячі показують, чому в цій команді немає Калюжного та чому буде важко Бражку. Потрібно багато рухатися, швидко приймати рішення та грати в короткий пас.Проблема в тому, що і їм обом неймовірно складно. Відверто кажучи, в українському футболі зовсім небагато людей, які здатні виконувати на пристойному рівні всі ті завдання для центральних хавбеків: Ярмолюк, теоретично Криськів, в майбутньому, можливо, Очеретько.2. Що з вінгерами?Фактично в цих матчах Україна від широкого розташування вінгерів під час володіння. Мова не тільки про Судакова, який грав ліворуч, але й про правих вінгерів Ярмоленка та Циганкова. Гол у ворота Данії був показовим в плані того, як це має бути: велика кількість людей в одній зоні та переведення на швидкого футболіста.Якщо припустити, що такий спосіб збережеться, то потрібні відповідні гравці. Судаков таке може та навіть з радістю буде робити, Циганков та Ярмоленко здатні, але інші флангові футболісти? Гуцуляк, Зубков, Назаренко, Волошин, Хлань, Синчук, Редушко - це все гравці, які люблять відчувати бокову лінію та відштовхуватися від неї.3. Позиція десятки?До того ж третій момент. Маліновський теоретично може грати на цій позиції, але як вже показала гра проти Польщі, ніхто в цій команді не здатен дати такого ефекту на позиції центрального атакувального півзахисника як Циганков. Ні Судаков, ні Шапаренко, ні власне Маліновський. Єдиний очевидний варіант - це Буяльський.Якщо говорити про інші позиції, то була проблема на правому фланзі захисту, яка має вирішитися після повернення Коноплі. Що стосується форвардів, то треба чекати нового сезону, аби зрозуміти взагалі де будуть усі три найкращих форварди команди Яремчук, Довбик та Ванат.Якщо шукати висновок, то він наразі досить специфічний: Мальдера намагається навчити збірну України та її футболістів навчити в той футбол, в який вони ніколи не грали. Не просто ж так говорили про неймовірну велику кількість теоретичних занять на цьому зборі.І з цим потрібно поспішати, нехай і часу немає. Саме тому стартовий склад майже не змінився у порівнянні з першим матчем, не до експериментів зараз взагалі. Проблем багато. Якщо на мʼячі ще нехай, то прям аж відчувається неймовірний скрип думок футболістів (Сарапій, Очеретько та інші) в ситуаціях без мʼяча: що треба робити, хто куди біжить та хто кого страхує.На наступний збір, вже в Лізі націй футболістам потрібно брати зошити та вести конспекти. Часу для тренувань не буде, але вчитися грати в цей футбол потрібно.

Закриваємо сезон: фінал Ліги чемпіонів, дебютний матч Мальдери, звільнення СлотаОбараз і Бойко – про перемоги ПСЖ та України, а також нелогічне рішення керівництва Ліверпуля.***📺ДИВИТИСЯ НА YOUTUBE💸ДИВИТИСЯ НА PATREON 🎧 Слухати на Pocket Casts🎧Слухати на Spotify 🎧Слухати на Apple Podcasts***Сьогодні в подкасті:00:00 - 08:00. Чи поразка в фіналі ЛЧ зіпсувала сезон Арсеналу?08:00 - 18:00. Цей Арсенал дійсно міг когось здивувати або розчарувати?18:05 - 22:45. Про головну проблему Арсенала в цьому матчі.22:50 - 25:00. Про Мартіна Субіменді. Олівер дає аналітику краще за Вілата.25:00 - 30:40. Хто в трійці найкращих гравців ПСЖ? Хто б отримав Золотий мʼяч прямо зараз?30:40 - 35:11. Чи Луїс Енріке найкращий тренер світу прямо зараз?35:11 - 40:35. Чи цей ПСЖ - найкраща команда за всю історію?40:35 - 44:45. Чому Габріел бив пенальті пʼятим?44:45 - 49:35. Оцінюємо сезон Забарного.49:35 - 54:40. Переходимо до збірної України. Чому всі так зраділи? 54:40 - 01:08:37. Що з точки зору гри і чи можна вже робити якісь висновки?01:08:37 - 01:10:24. Що чекає на збірну далі?01:10:24 - 01:19:52. Ліверпуль звільнив Слота. Тенденція нелогічних рішень від керівництва Ліверпуля.***Доєднуйтеся до нашого клубу – підтримайте подкаст та отримуйте ексклюзивні випуски.Наш ЮтубНаш патреон💌 @eurofootballpodcast

Юхим Конопля перейшов в Борусію Менхегладбах.Якщо говорити коротко - це погана ідея.Після того як клуб залишили Марко Розе та Макс Еберль, Гладбах тричі був 10-м, ще два по разу 14-м та 12-м в минулому сезоні. Боруссія помилялася з тренерами, з трансферами та двічі поспіль я називав їх одним з головних претендентів на виліт. І знову назву без жодних сумнівів.І не через те, що вони купили Коноплю.Довшу частину минулого сезону команду очолював Ойген Поланскі, якого підняли із другої команди. Після закінчення сезону та ретельного аналізу його вирішили залишити головним тренером, сказавши, що мають повну довіру. Утім формулювання звучить: «Ми розпочнемо новий сезон з Ойгеном». Хоча для Бундесліги це нормально звільняти тренерів, бо так численні спортивні директори закривають свої провали в плануванні.Поланскі залишається, але вже оголошено, що у нього буде новий штаб, склад команди зміниться, Борусія має грати в привабливий та атакувальний футбол та використовувати формацію 4-2-3-1 чи 4-3-3, а не як це часто було в минулому сезоні пʼятірка позаду.Спортивний директор Руве Шредер говорив, що його наприкінці сезону вразило те, що Поланскі не жалівся на склад, травми та інші речі, на які часто жаліються інші тренери.Перерахувавши усі ці речі, можна сказати, що Поланскі не має жодної ваги і не має права голосу.Гладбах проводить активну трансферну кампанію, але поки ще немає враження, що мова йде про посилення складу.Прийшов голкіпер Батц, який навряд чи виграє конкуренцію у основного воротаря Ніколаса, прийшов центральний хавбек Леопольд із Ганновера, який має замінити Енгельгардта, який в минулому сезоні грав в оренді, ще один гравець із другої Бундесліги лівий захисник Герольд перейшов із Карлсруе.Однак йде капітан команди в цьому сезоні Райц та найкращий бомбардир Табакович. Авжеж, Гладбах розраховує на повернення головної зірки Кляйндінста, який пропустив фактично увесь сезон. Певне, будуть ще підписання, але усіх вразив наприкінці сезону 17-річний вінгер Мойя, що означає появу ще якихось молодих гравців із системи клубу.Поки не вражає.Інший момент, що на позиції Коноплі у Гладбаха вже не один рік грає найбільш стабільний, працьовитий та непоступливий Джо Скаллі, гравець збірної США. Єдиний плюс для українця в тому, що у Скаллі рік контракту та його цілком можуть продати згодом, бо втримати якоюсь перспективою буде складно.Загалом Боруссія має можливості не провалитися, але наразі все видається продовження курсу, який започаткував ще Роланд Віркус.

Вольфсбург таки зробив це.Роками клуб йшов до того, аби нарешті вилетіти та закінчив спробу дурнуватими рішеннями впродовж сезону загалом та конкретно у вирішальному матчі сезону, зокрема.Почалося все ще в 2021 році, коли замість Олівера Гласнера покликали тренувати Марка ван Боммеля. Потім був Кофельдт, Ковач, Газзенгюттль. Улітку клуб вирішив, що пора ставати більш відкритим до нових ідей, покликавши спортивного директора із Данії та головного тренера молодого нідерланцдя Сімоніса з одним роком досвіду роботи в клубі Гоу Агед Іглз.Немає проблем в тому, щоб бути молодим тренером, але не тоді, коли ти ноунейм, а в твоїй команді багато досвідчених та зіркових футболістів із завданням бути дуже високо, адже клуб витрачає 70 мільйонів євро на новачків.Клуб, який має пʼяту в лізі платіжну відомість.У Сімоніса нічого не вийшло, а його зміною довгий час був ще один молодий тренер Даніель Бауер. Спортивне керівництво на чолі з Крістіансеном просто бойкотувало роботу, не маючи жодного варіанту для підписання на січневе трансферне вікно коли вже був кінець грудня. Зрештою, похапцем пару десятків мільйонів було витрачено, але японець Сьогаї та ганець Аджетеї просто стали запасними.Рятівником мав стати Дітер Гекінг, але в той момент, коли він очолив команду Вольфсбург вже був не тільки клубом без душі, але й командою без душі.Зі складом Вольфсбурга та тим, що вони опинилися нижче за багато відверто поганих команд в Бундеслізі, цей виліт є особливою історію в топ-5 лігах.Дуже подобається, що Вольфсбург програв саме Падерборну, за яким в цьому сезоні особливо цікаво було слідкувати. Перед початком сезону клуб втратив декількох гравців (Центнер в Вольфсбург, Анса в Уніон), головного тренера (Квасньок в Кельн) та спортивного директора (Вебер в Аугсбург.Спортивним директором клубу став Себастьян Ланге із Верля, а головним тренером Ральф Кеттеманн із другої команди Карлсруе. Це було два неймовірних влучання.Склад Падерборна посилили голкіпер Займен із молодіжки Штутгарта, центральний хавбек Баур із Динамо Дрезден та прийшло декілька гравців атаки. Завдяки роботі тренерського штабу покращилися інші футболісти. Здавалося в минулому сезоні добре зіграли атакувальний хавбек Більбія, флангові гравці Курда та Обермайр, центрбеки Шеллер та Бракельман, центральний хавбек Кастаньєда, але в системі нового тренера вони ще більше себе показали.Якби Падерборн не вийшов до Бундесліги, то Кеттеманна складно було б втримати, настільки він вразив своєю роботою в перший дорослий сезон і якістю гри, і розвитком молодих футболістів (середній вік стартового складу у матчі проти Вольфсбурга вчора - 23 роки), і результатом.Падерборн - це рухливий, але не хаотичний футбол, багато створених моментів, ударів, цікавинок із залученням флангових гравців, але з посередньою реалізацією (нападники Маріно та Тіггес не виблискували на вістрі).Цікаво подивитися на трансферну роботу Падерборна влітку, головним завданням було б зберегти Більбію, у якого закінчується контракт, а також ще раз орендувати Займена, але дуже цікаво побачити в Бундеслізі Курду, пару Кастаньєда - Баур. Ну й Кеттеманна, авжеж.