Коли Шон Дайч сказав, що його тренерський штаб робить максимум та не може тренувати Евертон краще, ніж зараз, то це й був вирок. Вирок самому собі. Тож тут мова не про якісь амбіції нових власників Евертона чи їх непереборне бажання одразу змінити тренера. Вони були б і не проти залишити Дайча до кінця сезону, а потім вже вивчати ситуацію. Тоді б вильоту точно не було. Та, мабуть, він сам спровокував на швидкі рішення. Призначення Девіда Моєса - дуже логічне рішення. Він той тренер, який одразу розпочне роботу, не говоритиме про побудову майбутнього, а спробує одразу налагодити ситуацію. У Евертона попереду непростий період, адже в сучасному англійському футболі зовсім не означає, що коли є гроші власника, то є гроші у клуба. Склад команди досить обмежений та він найближчим часом не стане набагато кращим. В особі Моєса Евертон отримує гарантію, що не буде гірше та великі сподівання на те, що буде краще. Дайч якраз і дав зрозуміти, що краще не буде. Попереднього разу Моєс перетворив Евертон із аутсайдера на 5-6 найкращу команду Англії, із аутсайдера Вест Гема він зробив успішний єврокубковий клуб. Теперішній Евертон про таке може тільки мріяти.