Статистика telegram channel - @bo_marka

✈️ Автор першого в світі пасажирського літака — українець 25 травня 1889 року в Києві народився Ігор Сікорський. Український та американський вчений-авіаконструктор та творець гелікоптерів. Окрім пасажирського літака, він є автором першого в світі трансатлантичного гідроплана і першого серійного гелікоптера. ✅Свій перший вертоліт Сікорський побудував в Києві, коли навчався у Київському політехнічному інституті. Тоді йому було всього 20.✅Літак «Ілля Муромець» – став світовим рекордсменом у вантажопідйомності та був визнаний найкращим літаком Першої світової війни. ✅У 1919 році Сікорський емігрував до США, де створив компанію Sikorsky Aeroengineering Corporation. ✅Вертольоти Сікорського використовували Збройні сили США. Усі президенти США, починаючи з Дуайта Ейзенхауера, літають на вертольотах конструкції Сікорського.✅Літаки українського інженера першими в історії перетнули Атлантику і Тихий океан.✅Був нагороджений 80 нагородами у галузі авіабудівництва. #історичні_люди #історія_на_марках

🎼 21 березня 1889 року в Києві народився Олександр Вертинський — кіноактор, композитор, поет і співак. Свого часу, його творчістю захоплювались глядачі Парижу, Нью-Йорка та Голлівуду . До Другої світової війни він жив у Європі. Тоді з ним дружили Чарлі Чаплін, Марлен Дітріх та Принц Уельський.В Союзі Вертинський — улюбленець сцени післявоєнного часу. Він повернувся в 1943. Його концерти збирали аншлаги, але про це ніколи не писали в пресі того часу. Втім дали сталінську премію... У 50-х роках актор часто бував у Києві. Зіграв у двох україномовних фільмах. Але вони "дивним чином" зникли... Кажуть, Вертинський мріяв зіграти в кіно українського гетьмана Івана Мазепу. 💬 «Що для мене Москва? Я її не люблю. Моя рідна мати – Україна. Мені соромно, що я співаю тільки російською і все в мені російське. Я мав би бути українським співаком і співати українською… Мені іноді здається, що я кою злочин, бо не співаю для України її мовою», — писав Вертинський в листі до дружини. #видатні_українці_на_марках

Перший український голос з Америки 21 лютого 1883 року на Черкащині народився Никифор Григоріїв. Член Центральної Ради, перший директор Української служби «Голосу Америки». Кілька фактів із життєпису✅До 3 років втратив маму та десятьох своїх братів і сестер. вони померли від дифтерії. ✅Навчався у церковнопарафіяльній школі. Самостійно вивчив польську й латинську мови. ✅З 1902 року жив у Києві. Цікавився політикою. ✅Коли працював вчителем на Київщині, відкривав публічні бібліотеки, філії київського Товариства грамотності та вчительські гуртки.✅У 1915 році був мобілізований до російської армії. ✅Автор підручника для гімназій «Історія українського народу». ✅В роки Української революції був членом Центральної Ради та її Малої Ради, Міністром освіти та керівником інформаційного бюро Армії УНР.✅ Після поразки УНР емігрував до Польщі, а згодом – до Чехословаччини, де родині Григоріїва президент Томаш Масарик особисто надав політичний притулок. ✅Співзасновник Українського громадського комітету в Празі. ✅Долучався до створення Української господарської академії у Подєбрадах, Українського вищого педагогічного інституту імені Драгоманова, Українського соціологічного інституту в Празі. ✅Був співредактором низки українських часописів.✅ У 1938 році виїхав з родиною до США, де також популяризував все українське. ✅У 1948 році очолив Українську службу американської федеральної радіостанції «Голос Америки». Очолити її запропонували Никифору Григоріву. 12 грудня 1949 року об 11 ранку «Голос Америки» вперше зазвучав українською мовою. ✅Помер 5 серпня 1953 року. Похований в Нью-Йорку. #історичні_люди

📚13 лютого 1843 року в Чернігові народився Микола Вербицький Український поет, педагог. Його вірші публікувалися на шпальтах «Чернігівських губернських відомостей», коли хлопцеві було всього 10. У серпні 1862-го Микола Вербицький опинився на вечірці в колі друзів Павла Чубинського, Тадея Рильського, Павлина Свенціцького, Павла Житецького. Згадували похорон Тараса Шевченка, студентські заворушення поляків, їхній гімн «Єще Польска нє згінєла». Хтось запропонував написати свою Марсельєзу. Вербицький сів за фортепіано й зімпровізував: «Ще не вмерла України ні слава, ні воля. Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля». Павло Чубинський усе занотовував і редагував. Пізніше Микола Вербицький у листі до літератора Олекси Коваленка напише: «Гімн «Ще не вмерла України» написав покійний Павло Чубинський (моїх є там усього дві стрічки). На жаль, архів Миколи Вербицького загублений в трагічних 30-х минулого століття. Його зберігав зять Вербицького Микола Вороний, якого вбила радянська влада. #історичні_люди

«Це дискваліфікація демократії заради своїх приватних інтересів, через чуттєвий тиск російських спонсорів». Ексклюзивний коментар Михайла Гераскевича«Міс Ковентрі, новообрана президентка МОК, намагалася нас переконати, що демонстрація вбитих Росією спортсменів створить хаос в олімпійському русі. Що це неправильно і завадить святкувати [Олімпіаду]. Але це мало якийсь дивний вигляд, бо весь світ побачив цей шолом. Вона пропонувала, щоб я його потримав на старті, Влад зробив би спуск в якомусь іншому шоломі — незрозуміло якому, бо Влад до нього непристосований. І потім я віддав би цей шолом Владу у руки. Це нагадувало торгівлю, звичайно, що вона неприпустима, бо пам'ять про українських героїв не продається, ніколи на це не погодиться», – сказав батько і тренер Владислава Гераскевича Михайлов в коментарі для Суспільне Спорт. «Міс Ковентрі та всі її помічники у МОК забули історію Олімпійських ігор. Якщо подивитися у джерела причин виникнення Олімпійських ігор — то це вшанування загиблих героїв, вонів. І тому були придумані битва на мечах, хто швидше пробіжить — все, що імітувало діяльність воїна на поле бою. Це було вшанування загиблих воїнів, перша мета Олімпійських ігор. Наш шолом підкреслював першопричину Олімпійських ігор. Мені шкода, що МОК та його очільниця міс Ковентрі, яка є сама олімпійською чемпіонкою, забули історію. А ми знаємо: хто забуває історію, той, мабуть, рухається далі не у тому напрямку» «Ми налаштовані [на позов у CAS]. Бо було зачеплено честь Влада, зруйновано нашу багаторічну роботу. Йдеться не лише про кошти платників податків, які нам допомагали у цій діяльності. Ми підходили у дуже оптимальній формі, і це можна побачити за результатами останніх контрольних тренувань. Якщо подивитися на результати спортсменів, Влад перебував би у зоні подіуму зі своїми результатами. Це була б боротьба за медаль». «Це все перекреслено, але найголовніше, що МОК намагався перекреслити пам'ять про українських героїв. МОК дискваліфікував не Владислава, а дискваліфікував Україну. Ми маємо безпрецедентну підтримку від президента України, Верховної Ради, міністерства спорту, НОК України та воїнів. Багато свідчень в інтернеті, де воїни з лінії бойового зіткнення висловлювали свою підтримку Владу. Ми маємо підтримку українського народу. Це дискваліфікація демократії заради своїх приватних інтересів, через чуттєвий тиск російських спонсорів».