Статистика telegram channel - @blog_gdevkievezhithorosho

4,5 млн людейстiльки, за оцінками міністерки економіки Юлії Свириденко, додаткових робочих рук знадобиться Україні для відновлення та відбудови.Аби задовольнити потребу в них, країні варто готуватись до прийому 300 тис. іноземних мігрантів щороку, - таке число називає директорка Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова. І вони, за припущенням пані Елли, будуть, скоріш за все, людьми з бідніших країн.Як такі перспективи можуть вплинути на ринок нерухомості та інвесторів у нерухомість? На мій погляд, основна маса майбутніх мігрантів буде зосереджена в крупних промислових кластерах: центральній частині країни та мегаполісах (Київ, Одеса, Дніпро).Тобто саме тут за декілька років після перемоги можна буде очікувати майже «вибухового» підвищення попиту на оренду, а потім і купівлю нерухомості з боку мігрантів. В перші повоєнні роки - на житло економкласу. Надалі попит може зміститись на більш комфортну (і, відповідно, дорожчу) нерухомість.Але, як на мене, в найближчі 5-10 років наймасовішим та найактивнішим сегментом житлової нерухомості залишатиметься саме економ.

⬆⬆⬆Як повідомляє НБУ, у жовтні будівельники різко погіршили результати оцінки своєї діяльності. Причина - сезонне скорочення економічної активності, звуження інвестиційного попиту та брак кваліфікованих кадрів.Як наслідок, після п’яти місяців поспіль оптимістичних оцінок, в жовтні секторальний індекс впав нижче нейтрального (50,0) - до 44,8. Нагадаю, у вересні він знаходився на рівні 50,6.Згідно результатів щомісячного опитування НБУ, вперше з травня 2023 року респонденти очікували зменшення обсягу будівництва, нових замовлень, обсягу закупівлі сировини та матеріалів, а також послабили позитивні очікування щодо зростання закупівлі послуг підрядників та вартості їх послуг.Будівельники прогнозували суттєве зниження темпів здорожчання як власної продукції/послуг, так і закупівельних цін. Крім того, вони посилили негативні оцінки щодо доступності підрядників та очікують скорочення чисельності своїх працівників.Сподіваюсь, що після зимового «несезону» очікування представників будівельної галузі знову поліпшаться.

Здається, іпотечне кредитування в Україні починає потроху відроджуватись - банки та девелопери відновлюють партнерство. Так, нещодавно «Інтергал-Буд» та «Ощадбанк» підписали меморандум про співпрацю, в рамках якого фінансова установа видаватиме іпотечні кредити на житло в проєктах забудовника.Звісно, ці кредити будуть не настільки «смачними», як за пільговими державними програмами. Іпотека надаватиметься терміном до 20 років з першим внеском від 30%. Протягом перших 3-х років для позичальників діятиме пільгова ставка 7% річних, а ось починаючи з 4-го року ставка зросте до «захмарних» 19% річних.Зауважу, що це не єдине партнерство між забудовником та банком, яке наразі існує на ринку новобудов. Зокрема, власні програми співпраці діють у «Глобус Банк»: фінустанова кредитує інвестиції в новобудови від Royal House, «Ковальська», GEOS та ін. Не можу сказати, що вони вигідні (після пільгового періоду 1-5 років ставка злітає вище 20% річних), але вони існують.На мій погляд, наразі такими програмами має сенс скористатись лише тим позичальникам, які зможуть повністю погасити кредит у пільговий термін.

В Україні продовжує зростати середня орендна плата: за даними Держстату, у вересні вона становила 6452 грн за 1-кімнатну квартиру. Для порівняння, у грудні 2022 року цей показник був на рівні 5699 грн, а у серпні 2023 - 6420 грн. Тобто від грудня оренда житла в країні здорожчала, в середньому, на 13%.Звісно, в розрізі регіонів подорожчання було неоднорідним. Зокрема, за даними статистичного відомства, в столиці вартість оренди однушки від грудня 2022 року зросла майже на 10%, з 7637 грн до 8392 грн. В Київській області зростання орендних ставок було більшим - за цей період оренда тут подорожчала на 12,5%, з 4066 грн до 4575 грн.Цікаво, що у Львівській області орендні ставки трохи пригальмували, хоча все одно залишаються вищими за столичні. Винайняти однокімнатну на Львівщині стало дорожче лише на 7,7% - у грудні 22 року середня вартість 1-кімнатної становила 10977 грн, а у вересні - 11832 грн. Натомість в Івано-Франківській області ставки зросли на 27,7% (з 4794 грн у грудні до 6124 грн у вересні), а в Закарпатській - взагалі на рекордні 46% (з 8706 грн у грудні до 12788 грн у вересні).

За даними Держстату, в першому півріччі 2023 року індекс будівельної діяльності зріс лише на 18,4%, порівняно з аналогічним періодом 2022 року. Причому зростання було обумовлене будівництвом інженерних та нежитлових споруд (+34% та +9,5%), а ось будівництво житлових споруд, навпаки, скоротилось (-5,9%).Для порівняння: в грошовому виразі за півріччя обсяг виробленої продукції становив 8922 млн грн в житловому будівництві, 13678 млн грн в нежитловому та 30591 млн грн в інженерному.Як на мене, такі дані можуть свідчити про те, що за рік-два ми ймовірно спостерігатимемо дефіцит пропозиції нового житла в деяких регіонах України. Щоправда, і здолати його можна доволі швидко, десь за 2-3 роки (саме стільки триває будівництво сучасних багатоквартирних будинків).Нагадаю, що у першому півріччі 2023 року житлове будівництво найбільш активно розпочиналось в Київській (почали будувати 6926 нових квартир), Івано-Франківській (4745 нових квартир) та Львівській (4118 квартир) областях. В Києві за півріччя почали будувати 2698 нових квартир.

⬆⬆⬆Держстат опублікував дані щодо фінансових результатів діяльності підприємств за підсумками 2022 року - з них виходить, що будівництво та операції з нерухомістю були не дуже рентабельними галузями. Так, загалом будівництво показало від'ємне значення рентабельності -6,6%, а рентабельність компаній, що спеціалізуються на операціях з нерухомим майном, склала -27,1%.Але якщо подивитись на дані щодо чистого прибутку/збитку галузевих підприємств, то побачимо, що далеко не всі з них в минулому році працювали у збиток. Так, 62% компаній, зайнятих в будівництві, вдалося отримати невеликий (9814 млн грн), але все ж таки прибуток. Проте збитки 38% підприємств склали 28932 млн грн, що і дало загальний чистий збиток по галузі на рівні -19118 млн грн.Щодо компаній, які працюють в сфері операцій з нерухомістю, то серед них минулий рік з чистим прибутком закінчили 54,4% підприємств - разом їм вдалося заробити 19648,7 млн грн. Але 45,7% компаній згенерували загальний збиток у розмірі -79189,1 млн грн, що і зумовило чистий збиток по галузі у розмірі -59540,4 млн грн.Зауважу, що ці дані - за 2022 рік, тобто компанії ще не адаптувались до більшості нових воєнних викликів. Тож я сподіваюсь, що за підсумками 2023 року ми побачимо дещо кращі результати.

Ще трохи цифр, але тепер вже про програму єОселя. Як повідомляє «Укрфінжитло», станом на 30 серпня за програмою пільгового іпотечного кредитування було видано 2799 позик на придбання житла на суму 3934 млн грн.Більшість угод були укладені на вторинці - 1863 (66,6%), а готові квартири у забудовника придбали 914 громадян (32,7%). Також побільшала кількість позик на фінансування квартир, які ще будуються - на кінець серпня їх було видано вже 22 (для порівняння, станом на 2 серпня їх було укладено лише 9). При цьому учасниками розширеної версії пільгової програми (іпотека під 7%), яка почала працювати лише з 1 серпня, вже стали 45 українців.Наразі найактивніше «первинку» кредитує банк «Глобус». За даними «Укрфінжитло», в ньому укладено 73% позик на житло, яке ще будується. Окрім нього аналогічні позики видає «Скай Банк», який в загальній масі прокредитував 15% квартир, що будуються.Як на мене, то вже до кінця року варто очікувати помітного зростання кількості виданих кредитів саме на квартири, які ще будуються - адже пул готових квартир від забудовника невпинно зменшується. А щодо вторинки, то розширена програма (7%) має суттєву загороджувальну умову: вік будинку має бути не більшим за 3 роки, що суттєво звужує параметри пошуку підходящого житла.

В День Знань мушу з сумом констатувати, що зараз в сфері нерухомості та будівництва на державному рівні у нас панує суцільна секретність та закритість 🙁🔒 Ніхто не збирає статистику по кількості укладених інвестиційних договорів на майбутні квартири - тож ніхто не знає реальний стан справ з попитом на новобудови.🔒 З 2023 року закрили інформацію щодо кількості посвідчених правочинів (договорів) з нерухомістю - тож тепер неможливо оцінити і стан справ на вторинці.🔒 Вже майже місяць нормально не працює реєстр будівельної діяльності - в ньому геть «зламався» пошук, тож знайти інформацію про свіжовидані Дозволи та Сертифікати практично неможливо.🔒 Від початку війни так і не відкрили для широкого загалу державний кадастр.🔒 Більшість статистичних даних, які б могли допомогти оцінити перспективи галузей будівництва та нерухомості, закриті або не збираються (населення, міграція, доходи та витрати домогосподарств тощо).Ось не знаю, що б ми робили без ентузіастів, які моніторять ринок нерухомості та діляться з нами зібраними даними 🙂Розкажіть, де ви берете інформацію про ринок, забудовників або новобудови? Пишіть про свої “рибні місця“ в коментарях 👇

Як повідомив Нацбанк, в червні 2023 року в Україні було оформлено 527 іпотечних кредитів на суму 754 млн грн. Цей показник найвищий від початку вторгнення: в травні 2023 було видано 232 позики, а в рекордному грудні 2022 року - 405 позик. Сподіваюсь, що в липні та серпні побачимо ще більш рекордні цифри.Цікаво, що червень став рекордним не тільки за кількістю виданих позик, а й розпочав кредитування на первинці. Звісно, поки що в дуже скромних масштабах - з 527 позик лише 8 кредитів було надано для придбання майнових прав на житло, яке ще будується. Але цей показник все одно найвищий від початку збройної агресії росії.Лідерами іпотечного кредитування в червні були Київ та Київська область - тут було видано 70 та 153 позики відповідно. На третьому місці - Рівненська область, в якій оформили 30 позик. Четверте місце за кількістю виданих іпотек займає Вінницька область, в якій видали 26 кредитів, а п'яте місце розділили Львівська та Хмельницька області, в яких люди отримали по 25 іпотечних кредитів.Більшість кредитів були видані в рамках реалізації державної програми пільгового іпотечного кредитування єОселя (в червні вона видавалась визначеним категоріям громадян під 3% річних). Зауважу, що згідно з даними НБУ, середньозважена ефективна ставка трохи відрізняється від задекларованої - на вторинне житло вона становила 7,82%, а на первинці - 11,03% річних.

В Україні розпочався розгляд заяв на отримання компенсації від власників повністю знищеного внаслідок війни житла, повідомила очільниця Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, голова партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.За даними пані Шуляк, вже подано 1624 заяв, більшість яких стосується зруйнованих квартир (58,9%) та приватних будинків (40,1%).З 1 серпня запустився новий етап державної програми єВідновлення, завдяки якій українці можуть отримати компенсацію за повністю знищене майно. Вже сформовано 523 комісії, які створені на всій території, і які працюють над тим, щоб обстежити житло за відповідним чек-листом і потім сформувати необхідну компенсацію, – говорить Шуляк.Нагадаю, що з 1 серпня розпочався прийом заяв на відшкодування за зруйноване житло. Наразі за знищені домівки українці можуть отримати Сертифікат на придбання нової квартири або будинку. Трохи пізніше стане можливою і виплата грошової компенсації власникам приватних будинків, які планують відбудувати знищене житло.