Прочитане за лютий:«Мімезис. Зображення дійсності в європейській літературі», Еріх Ауербах⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️Об’ємисте дослідження про те, як реальність відображалася в літературі починаючи з Античності. Дуже ґрунтовна праця, я б навіть сказав вимоглива, тому читав потроху впродовж місяця. Але тепер можна буде казати при нагоді «Як писав Ауербах…»«Щоденний жезл», Євген Пашковський⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️Роман, який писався десять років і після якого Пашковський став наймолодшим лавреатом Шевченківської премії. Фірмовий щільний текст, кожне слово ретельно підібране й на своєму місці, знову вражався ерудиції та словнику автора. Він ще й грався з існуючими словами на кшталт демокрадія, цвілізація, мавзойлєнін, чим нагадував Джойса. Спогади про дитинство й життя перекладені роздумами про Чорнобильську катастрофу, буремний світ 90-х, крах ідеалів та сподівань тощо.«Самотні серця», Натаніель Вест⭐️⭐️⭐️⭐️Новинка від Вавілонської бібліотеки. Тоненька (от би й ціна була відповідною), на пару днів, книжка, легко читається, чимало гумору й абсурду, за яким ховається біль самотньої людини, яка не знаходить собі місця.«Пишемо підтекст», Лінда Сегер⭐️⭐️⭐️⭐️Ще одна невелика книжка, яку прочитав за день. Багато прикладів з фільмів та власного життя, й порад, з яких не всі відгукнулися, але книга однозначно надихнула звертати увагу на підтекст як у чужих, так і власних творах.«Темрява як ви любите», Стівен Кінг⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️Свіжа збірка оповідань від Кінга. Детальніший відгук тут, а загалом мені сподобалося.«Яблучко Дік», Курт Воннегут⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️Ще одна новинка від Вавілонської бібліотеки. Для мене це була одна з найкращих книг Воннегута. Історія про те, як склалося життя головного героя після випадкового пострілу, про долю його родини та містечка. В наявності справжні кулінарні рецепти. Рекомендую.«Провидіння 3-й том», Алан Мур⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️Завершальний том однієї з найкращих історій, яка обігрує всесвіт Лавкрафта. Мур фігні не напише. До речі, мають перекласти його «Прометею».