Епіграфом до підсумків року міг би бути мем «Живу чисто на випадок, якщо все наладиться».🪖 Цьогоріч було зібрано та передано до війська 20 дронів. Частина з них спалила аж чотири танки, а то все ваші донати! Також разом ми зібрали майже 200,000 грн для 1 РУБпАК ББС 63 ОМБр, БпАК 107-го батальйону та БССП «Тайфун», за що я безмежно вам вдячний.📚 Вийшов друком мій другий роман «Там, де живуть книжки» і навіть встигнув потрапити до довгого списку Книга року ВВС-2025. А я з презентаціями вперше відвідав Вінницю, Львів, Івано-Франківськ, Тернопіль та Черкаси, де зустрів багацько крутих та приємних людей. Дякую Лабораторії, що робили це реальним.🗼 «Маяк» тим часом має вже чотири наклади загальною кількістю у 10,000 примірників та 500+ оцінок на Гудрідз. Підозрюю, що буде ще додрук, бо книги в наявності немає.💀 Новий горор «Сухі кістки» на фінальній стадії редагування, і я б дуже хотів, щоб він вийшов друком в наступному році. Це буде реально класна історія, але ж боже скільки крові вона з мене випила. Під кінець вже хотілося порубати рукопис сокирою і спалити за хатою, але обійшлося.📜 Оповідання «Різдвяний ліхтарик» вийшло друком у збірці «Твоє, моє і наше Різдво». Ще я виступив у ролі співукладача збірки «Шепіт забутих легенд» та вперше був модератором на презентації книги Тараса Мельника.А ще Максим Нестелєєв назвав мене Майстром (жартома, звісно, але все одно приємно 😊).Ну ото якось так. Щось вдавалося, щось не складалося, але в результаті якось вийшло. Щиро вдячний видавництвам, що тішили весь рік новими книжками, та Силам Оборони за все 💙💛