я не грала в компʼютерні ігри років, певно, 10за моїми плечима пройдені всі кампанії Героїв меча та магії IV, онлайн шутери та улюблений Скайрім, але ігри давно втратили будь-який сенс, і тепер мозок сприймає їх як щось непродуктивне, такий собі тайм кіллінг а могла б 100 разів присісти та вивчити ще три мови, ну але сьогодні змусила себе сісти за Hogwarts Legacy, щоб відчути як воно тримати джойстик в 32 роки 😁до речі, з джойстиками в мене досвід так собі - колись грала в Marvel: Ultimate Alliance і зламала один, бо дуже сильно та емоційно тиснула на кнопки))отже, що ми маємо півтори годинки гри потому: ✨ графіка - ульот! мені пощастило мати супер потужний компʼютер хлопця, де все літає на максималках, і краса на величезному екрані просто неймовірна ✨ грати вирішила чоловічим персонажем, який чомусь виявився один в один Едді Редмейн, але назвала я його як соліста NF - Nathan Feuerstein))✨ ну і засунула в Слізерін - після Manacled скажіть взагалі дякую що він не Draco Violonov 😁😁😁 ✨ поміняла дефолтну мову з іспанської на англійську, думала, що англійською всякі чарівні слова мені будуть зрозуміліше, але виявилося, що там поетична британська 🤦‍♀️ відчуваю себе дитиною рівня А1, якій нічо не понятно, але принципово мучаюся, щоб зберегти хоча б крихту продуктивності)))✨ з контролером в мене таки біда - синхронізувати рух персонажа та обертання камери складніше, ніж серфінг блін 😅 слава богу що ніхто не бачить мене в боях, це просто сором - танці з бубном виглядають менш хаотичними ніж я з чарівною паличкою)))✨ але все одно прикольно оце бігати по Гоґвортсу, щось кастувати, робити рандомні трюки, бо кнопки переплутала, і здогадуватися про що сюжет 😁 дам шанс цьому дивному незвичному заняттю, може відкрию в собі якісь нові таланти, окрім як вʼязати двохметровий шарф))хтось грав, пройшов? як ви взагалі з іграми? викликаю геймерів на розмову))