😡 Чому ми можемо ставати агресивними в соцмережах?Пізня ніч. Ти гортаєш стрічку. Десь між новинами про обстріли й «гарячими» коментарями миготить фраза, що зачіпає нерв. Пальці вже на клавіатурі — і ось імпульс бере гору. Ніби коротка гроза, що спалахує й гасне, лишаючи присмак провини. Звідки цей порив? Чому в онлайні ми дозволяємо собі те, чого не сказали б віч-на-віч? І що зробити, аби не підживлювати спільний вогонь злості — з’ясовуємо спільно з психологинею Юлією Джежелій у новому матеріалі 👇🔸 Читай повний текст на сайті «Бережи себе»Як не втягуватися у сварку?→ Не годуй троля. Головна «нагорода» агресора — твоя реакція; дофамінове підкріплення згасає, коли відповідь відсутня.→ Завершальна фраза-відсікання. «Дякую, позиції зрозумілі. На цьому зупинімося» — стисло, без оцінок та нападів: фраза закриває цикл ескалації.→ Переклади образу на правило. Замість «ви хамите» напиши: «на цій сторінці дотримуємося правил А і В, прошу їх поважати» (нормативні рамки зменшують деіндивідуацію — явище, коли людина відчуває меншу відповідальність через меншу помітність «у натовпі»).Переходь на сайт і читай про те, що таке «емоційне зараження», як не потрапити у вир токсичності й не множити агресію в соцмережах.Матеріал створено у співпраці з Фундацією ЗМIN.Бережи себе ❤️Стань нашим патроном/кою