Схоже, скоро в комунікаціях з’явиться нова ключова компетенція

Я б назвала це AI-assisted reputation due diligence - комплексною перевіркою репутаційних ризиків перед ухваленням партнерства, призначення чи публічної співпраці. І людина тут партнер ШІ, як мінімум, а як максимум – team leader цієї пари. Побачила кейс GUNIA. Бренд використав штучний інтелект для аудиту потенційного амбасадора. А після запуску кампанії виявилося, що амбасадор слухає російську музику на загал. Мені трохи шкода бренд. Бо, схоже, вони зробили те, що сьогодні роблять дедалі більше компаній: автоматизували збір інформації, але цього вже точнг недостатньо. Мені здається, головний урок цього кейсу = репутаційний аудит більше не може закінчуватися звітом ШІ. Він вимагає рішення людини і готовності брати відповідальність за своє рішення. Якби я будувала цей процес сьогодні, він складався б із п’яти етапів.1. AI-аудит. Максимально широкий збір цифрового сліду: публікації, інтерв’ю, коментарі, підписки, згадки. В цьому ШІ хороший, проте і тут нюанси. ШІ чудово відповідає на питання:— що людина писала;— де згадувалася;— які теми коментувалаАле він не відповідає на значно важливіше питання: Що з цього становить репутаційний ризик саме для цього бренду?І ось тут, власне, зірковий час комунікаційника.

Тому що ризик ніколи не існує сам по собі. Він виникає на перетині трьох речей: цінностей бренду + поведінки людини + суспільного контексту. Саме третій компонент найбільш часто змінюється і його важко формалізувати. Тому ми завжди кажемо про «бути в контексті».2. Контекстний аудит. Які речі можуть бути нейтральними для алгоритму, але критично важливими саме для вашої країни, індустрії чи аудиторії? Наприклад, для глобальної AI-моделі прослуховування російської музики = це просто одна з музичних уподобань. Для українського бренду = фактор, який повністю змінить сприйняття кампанії. Але ШІ цього не «не знає». Окрема тема, що нам, як нації, треба його навчити багатьом речам. Це окрема велика тема. Він не може оцінити самостійно вагу значення, якщо люди не заклали відповідні критерії та не перевірили результат.3. Аудит ціннісної сумісності. Не лише «чи були скандали?», а «чи відповідає ця людина тому, що бренд декларує?».4. Стрес-тест. Уявіть, що завтра вийде новина про співпрацю. Що знайдуть журналісти, активісти або Threads за першу годину?5. Рішення. Не «ризик є чи немає», а «чи готовий бренд захищати цей вибір публічно?». ШІ вже навчився відповідати на питання «що?». Але питання «то що?» і «що з цим робити?» поки що залишаються за людиною. І, схоже, саме в цьому найближчими роками і буде головна цінність комунікаційника.