Про три нові альбоми коротко розповім.

Думав, чи варто писати про Fudge Майкла Ківануки окремо. Але слів прям на цілий пост підібрати складно. Після Small Changes перед нами знов класичний Ківанука — принциповий в деталізації своїх треків і створенні епічного настрою. Госпел беки, композиції, що розгортаються неквапливо та наростають у структурі із кожною хвилиною — все на місці. Словом, максимально розхристаний соул, що вивалює всі емоції на стіл та не соромиться своїх амбіцій, яких тут настільки багато, що трошки не здраво навіть. 15 хвилин можна було б сміливо вирізати, монументальність все одно не постраждала б. Втім, вже як є. Враховучи нещодавні новини щодо проблем Майкла зі здоровʼям, то добре, що Fudge взагалі вийшов.

Michael Kiwanuka — Just Another Moment

З альбому Fine — Jazz Dreams я почав сьогоднішній день. В цілому, це дуже симпатичний, хоч й іграшковий, бедрум/дрімпоп. Місметчу у назві та звучанні нема. Це щирі, нехитрі пісенькі з чарівним вокалом, який доноситься ніби зі сторони. Поки слухач зосереджується на тому, що чує, то все нормально. Варто тільки відволіктися, то спів проходить повз вуха. Це стосується і треків на Jazz Dreams, бо вони стікають, немов вода крізь пальці, якщо їх неуважно слухати. Все, як уві сні.

Fine — The Thing

І закінчимо тим, про що написати найлегше, а саме про свіжий реліз від Blossoms. Songs Fron The Wedding Cake поки що найкраща спроба, на мою думку. Чому? Бо я тут зміг послухати аж цілих пів альбома без скіпів. Далі мені ця танцювальна солодкість з однаковою будовою мелодій відверто набридла. Бачу, що не тільки мені одному: на другий тиждень продажів весільний коровай опустився з першої позиції на 69, а далі взагалі зник з топ-100. А непогано ж все починалося…

Blossoms — Joke About Divorce